http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/24946 2026-04-04T20:25:24Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/24980 Назва: Формування міжкультурної компетентності майбутніх фахівців соціономічних професій: системно-синергетичний підхід Автори: Пришляк, Оксана Юріївна Короткий огляд (реферат): У статті розкрито особливості застосування системного та синергетичного підходів до формування міжкультурної компетентності майбутніх фахівців соціономічних професій. Розкрито підходи різних науковців до розуміння сутності системного підходу. Окреслено цілі системного підходу: розробка концептуальних (формальних та змістових) засобів відтворення об’єктів дослідження як систем; побудова узагальнених моделей систем та моделей різних класів і властивостей систем; дослідження методологічних засад різноманітних теорій систем. Зазначено, що системний підхід вимагає розглядати професійну підготовку і формування міжкультурної компетентності фахівців соціономічних професійяк єдину багатовимірну систему, що характеризується ієрархічною узгодженістю всіх елементів, органічним поєднанням внутрішніх і зовнішніх зв’язків,цілісністю, спроможністю до гнучкого реагування на зміни в освітньому процесі. Розкрито сутність синергетичного підходу, який грунтується на домінуванні в освітній діяльності самовиховання, самоорганізації, самоуправління і полягає в стимулюванні чи спонукальному впливі на суб’єкт з метою його саморозкриття та самовдосконалення, самоактуалізації в процесі співпраці з іншими людьми і з самим собою. Зазначено визначальну роль фахівця соціономічних професій при формуванні власної міжкультурної компетентності, оскільки його власна позиція передбачає готовність до саморозвитку, самоосвіти, самовдосконалення відповідно до вимог професійної діяльності та специфіки навколишнього середовища. Сформульоване твердження про те, що ефективність формування міжкультурної компетентності майбутніх фахівців соціономічної сфери можливе лише на підставі діалектичного поєднання системного і синергетичного підходів, застосування інтегрованої системно-синергетичної методології.; The article deals with the peculiarities of the application of systemic and synergetic approaches to the formation of intercultural competence of future specialists of socio-occupational professions. It is noted that the significance of systemic and synergetic approaches to the formation of professional competence of socio-occupational professions’ specialists is decisive despite the need to modernize and adapt the national system of education to the requirements of time and society. The methodological specificity of the system approach is substantiated, which is in the purpose of the study – to investigate the patterns and mechanisms of the formation of a holistic object from separate components. The approaches of different scholars to the understanding of the essence of the system approach (I. Bloomberg, J. Burchfield, S. Optner, V. Sadovsky, R. Fejgin, A. D. Hall, E. Judin) are revealed. The objectives of system approach is outlined: development of conceptual (formal and content) means of reproduction of research objects as systems; construction of generalized models of systems and models of different classes and system properties; study of the methodological foundations of various systems theories. It is noted that the system approach requires professional training and formation of intercultural competence of specialists in socio-occupational profession as a single multidimensional system characterized by hierarchical coherence of all elements, an organic combination of internal and external connections, integrity, and the ability to respond flexibly to changes in the educational process. The author revealed the essence of the synergetic approach based on the domination in the educational activity of self-education, self-organization, self-management to stimulate or motivate the impact on the subject in order to self-disclose and self-improvement, self-actualization in the process of cooperation with other people and with oneself. It is noted that the role of the future specialist of socio-occupational professions in forming their own intercultural competence is decisive, since it involves readiness for self-development, self-education, self-improvement in accordance with the requirements of professional activity and the specifics of the environment. A statement is made that the effectiveness of forming the intercultural competence of future specialists of the socionomic sphere is possible only on the basis of the dialectic combination of system and synergetic approaches, the application of the integrated system-synergetic methodology. 2016-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/24979 Назва: Особливості організації волонтерської діяльності як механізму реалізації соціальної політики Швеції у контексті захисту прав мігрантів Автори: Попова, А. С. Короткий огляд (реферат): У статті висвітлено особливості організації волонтерської діяльності як механізму реалізації соціальної політики Швеції у контексті захисту прав мігрантів. Встановлено, що волонтерська діяльність у Швеції має давню традицію. Проте, офіційне оформлення благодійних ініціатив в країні було започатковано у 1903 році шляхом створення Національної асоціації з соціальної роботи. Сьогодні у Швеції відсутнє спеціальне законодавство, що регулює діяльність благодійних (волонтерських) організацій; немає офіційного юридично закріпленого визначення термінів «волонтерство» і «благодійна (волонтерська) організація»; цивільне і правове становище благодійних волонтерських організацій і волонтерів в значній мірі залежать від практики, що склалася. З’ясовано, що в Швеції існують спеціальні фінансові фонди, спрямовані на підтримку розвитку цієї галузі. Головним органом, що відповідає за розвиток волонтерської інфраструктури є Міністерство охорони здоров’я і соціального забезпечення. У країні створено Волонтерське агентство, яке виконує функцію посередника між волонтерами, організаціями і проблемними категоріями населення, які потребують допомоги. Досліджено, що «Червоний Хрест» та «Карітас» є основними провайдерами послуг у контексті захисту прав мігрантів.; The article highlights the features of organizing volunteer activity as a mechanism for implementing Sweden's social policy in the context of protecting migrants' rights. It is established that volunteering in Sweden has a long tradition. However, formal registration of charitable initiatives in the country was initiated in 1903 by the creation of the National Association for Social Work. Today, there is no specific legislation in Sweden regulating the activities of charitable (volunteer) organizations; there is no official legal definition of the terms “volunteerism” and “charity (volunteer) organization”; the civil and legal status of charitable volunteer organizations and volunteers is largely dependent on current practice. It has been found that there are special financial funds in Sweden to support the development of this sector. The main body responsible for developing volunteer infrastructure is the Ministry of Health and Welfare. A Volunteer Agency has been set up in the country to mediate between volunteers, organizations and problem populations in need. It has been researched that the Red Cross and Caritas are the main service providers in the context of the protection of migrants' rights. 2016-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/24978 Назва: Профорієнтація та вибір майбутньої професії Автори: Ніжинська, Ірина Короткий огляд (реферат): У статті досліджено значення профорієнтації як чинника вибору майбутньої професії. Визначено, що основними різновидами профорієнтації є: профосвіта, профконсультація і профвідбір, залучення фахівців центру зайнятості, технікумів, студентів, які в повному обсязі знайомлять школярів з особливостями майбутньої професійної діяльності. Встановлено, професійна орієнтація – це складна науково-практична робота, яка складається з глибоких знань про зміст та умови професійної діяльності, вимоги до професійних якостей та умінь людини. Головними цілями профорієнтаційної роботи є допомога людині в обранні професії шляхом співвідношення себе з вимогами того чи іншого виду діяльності, посилення конкурентоспроможності працівника на ринку праці та досягнення ефективної зайнятості населення. Основними її етапами є: професійна інформація, професійна консультація, професійний відбір і професійна адаптація. У процесі опитування визначено чинники, що впливають на вибір професії. Серед чинників можна виділити наступні: одна професія – це на все життя; престиж професії – це найголовніше; подобається людина – подобається професія; улюблений шкільний предмет = професія.; The importance of career guidance as a factor in choosing a future profession is explored in the article. It is determined that the main varieties of career guidance we can reffer: professional education, professional counseling and professional selection, involvement of specialists of the employment center, technical schools, students, who fully acquaint the students with the features of future professional activity. It is established that professional orientation is a complex scientific and practical work, which consists of a deep knowledge of the content and conditions of professional activity, requirements for professional qualities and skills of a person. The main goals of career guidance are to assist the person in choosing a profession by matching themselves with the requirements of a particular activity, enhancing the competitiveness of the employee in the labor market and achieving effective employment of the population. Its main stages are: professional information, professional consultation, professional selection and professional adaptation. The survey determines the factors that influence the choice of profession. Among the factors are the following: one profession is for life; the prestige of the profession is the most important thing; like a person – like a profession; favorite school subject = profession. 2016-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/24977 Назва: Формування психологічної культури майбутніх соціальних педагогів Автори: Моренко, O. M. Короткий огляд (реферат): У статті розглянуто поняття психологічної культури, її місце в психічному та професійному житті людини, вивчено основні її компоненти та особливості формування і становлення в підготовці майбутніх соціальних педагогів. Зазначено, що психологічна культура виступає складовою загальної культури людини і сприяє її самореалізації, успішної соціальної адаптації та задоволеності життям. Встановлено, що немає єдиного підходу в розумінні шляхів, способів і засобів її формування у студентів у закладах освіти, а в подальшому і в майбутніх соціальних педагогів. З’ясовано, що це поняття утворилося внаслідок перетину різних наукових сфер: філософії, культурології, соціології, етики і психології; перші психологічні дослідження означеного феномена виникли на початку ХХ століття в межах психоаналітичної теорії особистості; є багатомірним та системним психічним явищем, яке має ієрархічну багаторівневу будову і багатокомпонентний склад. Визначено, що психологічна культура соціального педагога охоплює професійне соціальне спілкування, взаємодію, високий рівень професійної і етичної мотивації, що формується у процесі фахової підготовки у закладі освіти та охоплює: самоосвіту та самовиховання, формування психологічної грамотності та її постійне вдосконалення, розвиток навичок саморегуляції та рефлексії; організацію психологічних тренінгів, упровадження форм індивідуального та групового консультування, психокорекцію негативних психічних якостей і властивостей.; The article deals with the concept of psychological culture, its place in the mental and professional life of man, basic components and peculiarities of its formation in the proces of future social educators training in educational institutions. It is stated that psychological culture is a component of the general human culture and contributes to its self-realization, successful social adaptation and life satisfaction. It is established that there is no single approach in understanding of the ways, means of its formation in students and future social educators in educational institutions. It is found that this concept was formed as a result of the intersection of different scientific fields: philosophy, cultural studies, sociology, ethics and psychology. The first psychological studies of this phenomenon emerged in the early twentieth century within the framework of psychoanalytic theory of personality. It is a multidimensional and systemic psychic phenomenon that has a hierarchical multilevel structure and multicomponent composition. It is determined that the psychological culture of the social educators encompasses professional social communication, interaction, high level of professional and ethical motivation, which is formed in the course of professional training in the educational establishment and covers: self-education and self-education, formation of psychological literacy and its constant improvement, and perfect improvement; organization of psychological trainings, introduction of forms of individual and group counseling, psychocorrection of negative mental qualities and properties. 2016-01-01T00:00:00Z