http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/24661 2026-04-04T17:04:05Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/24726 Назва: Нова соціальна політика католицької церкви: Rerum navarum – на тлі століть Автори: Цихуляк, Іван Короткий огляд (реферат): Вираз «соціальне служіння» в українському медійному полі одне з найчастіше вживаних понять. Термін універсальний і використовується в композитарному ключі як державно-політичними інститутами, так і церковними організаціями. При цьому, маючи на увазі одного і того ж адресата, одну й туж кінцеву мету такого діяння, підходи в реалізації «соціальних програм» Церкви і держави абсолютно різні. Реалізуючи програми соціального служіння (дияконія) Католицька Церква опирається на комплексно опрацьоване вчення – Соціальну Доктрину, що є найбільш дієвим інструментарієм у формуванні ціннісних антропологічних ідей, світогляду та конфесійних уявлень про місце і роль християнина у світі. Саме це обумовлює потребу вивчення принципів розвитку соціальних доктрин християнських церков, аналізу їх впливу на суспільні явища й процеси формування християнського світогляду. Соціальні концепції у сучасному християнстві є головним засобом реформування християнського уявлення про людину. Тому проблематика даної статті присвячена аналітичній ретроспективі питань соціальної політики Католицької Церкви на тлі перманентно тліючих ідеологем Європи. Проаналізовано процеси суспільного тріумфу, декаденства та «fin de siècle» (кінця світу). На цьому тлі охарактеризовано реакцію Католицького Первоієрарха Лева XIII та його наступників на питання щодо становища робітників та суспільства в цілому Енцикліка папи Лев XIII “Rerum Novarum” враховувала так зване “робітниче питання”, довкола якого розгорталася політична боротьба у найбільш економічно розвинених регіонах Європи, і яке було наслідком швидкої індустріалізації господарства й залучення широких мас населення до найманої праці, переважно у індустрії, через розвинений ринок праці. Полемізуючи з політичними доктринами, які розвивали ідеологію класового протистояння, папа Лев ХІІІ пропонує як альтернативу соціальне католицьке вчення про фундаментальні ідеї солідаризму і субсидіарності, суспільного блага та приватної власності. Саме ці принципи закладені в основу християнської соціальної парадигми і демократії.; The term social service is one of the most frequently used concepts in the Ukrainian media field. The term is universal and is used in the compositional sense of both state-political institutions and church organizations. However, given the same addressee, the same and the ultimate goal of such action, the approaches in the implementation of the "social programs" of the Church and the state are completely different. The Catholic Church’s social ministry’s (deaconium) programs are based on a comprehensive doctrine, the Social Doctrine, which is the most effective tool in the formation of valuable anthropological ideas, worldviews, and denominational beliefs about the place and role of the Christian in the world. It is this that necessitates the study of the principles of the development of the social doctrines of the Christian churches, the analysis of their influence on the social phenomena and the processes of formation of the Christian worldview. Social concepts in modern Christianity are the main means of reforming the Christian notion of man. Therefore, this article is devoted to the analytical retrospective of the social policy issues of the Catholic Church against the background of the permanently glowing ideologies of Europe. The processes of social triumph, decadence, and fin de siècle (end of the world) are analyzed. Against this background, we characterize the reaction of the Catholic First Hierarch Leo XIII and his successors to the question of the status of workers and society as a whole. Encyclical Pope Leo XIII’s “Rerum Novarum” took into account the so-called “labor issue” around which political struggles were unfolding in the most economically developed regions of Europe, and which resulted from the rapid industrialization of the economy and the involvement of the masses of the population in hired labor, mainly through industry of labor market. Controversial with the political doctrines that developed the ideology of class confrontation, Pope Leo XIII offers, as an alternative, a social Catholic doctrine of the fundamental ideas of solidarity and subsidiarity, the public good and private property. It is these principles underpin the Christian social paradigm and democracy. Опис: DOI : 10.25128/2520-6230.19.4.8 2019-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/24725 Назва: Сутність і специфіка іншомовної професійної компетентності майбутніх морських фахівціву процесі вивчення англійської мови за професійним спрямуван-ням Автори: Тимощук, Юлія Короткий огляд (реферат): У статті розглянуто сутність і специфіку іншомовної професійної компетентності майбутніх моряків у процесі вивчення англійської мови за професійним спрямуванням, а також питання розвитку професійно-комунікативної компетентності у курсантів вищих морських навчальних закладів засобами вивчення англійської мови за професійним спрямуванням. Звертається особлива увага на впровадження комунікативного підходу у вивченні іноземної мови. Крім того автор визначає роль іншомовної комунікативної компетентності у становленні професійного морського фахівця. Визначено основні компоненти комунікативної компетентності та методи навчання, характеризуються фактори готовності курсантів до майбутньої професійної діяльності. Визначено, що іншомовна професійна компетентність майбутніх фахівців майбутніх моряків – це сукупність лексичних, граматичних, соціокультурних і власне конкретно професійних знань, умінь і навичок, необхідних для іншомовного спілкування у різних ситуаціях і сферах, які пов’язані з безпосереднім виконанням професійних завдань та функціональних обов’язків.; The article deals with the issues connected with the essence and characterize the specific foreign language professional competence of future marine specialists in the process of studying English in a professional direction. The analysis of recent publications on the topic is carried out; the basic peculiarities of seafarer specialist foreign language professional competence are revealed. Special attention is paid to implementing the communicative approach to studying foreign languages. In addition to that, the author determines the role of foreign communicative competence in the process of forming a well-qualified seaman. Key components of communicative competence and training methods are defined; factors of cadets’ readiness for future professional activity are characterized. It is determined that foreign professional competence of future seafarers is complex of lexical, grammar, social and cultural and professional knowledge, skills needed for foreign communication in different situations and spheres that are interconnected with fulfillment of professional tasks and functional duties. The essence of a foreign seafarer’s professional competence in foreign language is revealed in a certain level of foreign language learning, getting of socio-cultural and professional knowledge, skills and abilities that make it possible to use language appropriately depending on the situation of professional communication. The totality of training with life situations is possible in professional activity, the introduction of a communicative approach in teaching – all these are the undisputed key to becoming a fully developed, capable of high quality work and self-organization of a professional seaman. The main idea which the author wanted to cover in the article is the importance of communicative competence and also foreign communicative approach in forming a comprehensively developed seaman, ready to his professional activities and also to act appropriately in all possible extreme situations which may occur. Опис: DOI : 10.25128/2520-6230.19.4.7 2019-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/24724 Назва: Соціальна робота в громаді за кордоном: історія та сучасні тенденції розвитку Автори: Слозанська, Ганна Іванівна; Поліщук, Віра Аркадіївна Короткий огляд (реферат): Для України, яка сьогодні перебуває на етапі становлення соціальної роботи в громаді у зв’язку з впровадженням реформи децентралізації, вивчення зарубіжного історичного та сучасного досвід цього процесу є надзвичайно актуальним. У статті здійснено аналіз процесу розвитку соціальної роботи в громаді закордоном в історичному контексті. Зародження соціальної роботи в громаді пов’язують із кінцем XIX століття та з такими подіями: створенням сеттелмент-центрів спочатку в Англії, а згодом у США для надання різноманітних соціальних послуг жителям громади; працевлаштуванням так званих «громадських працівників»; відокремленням соціальної роботи в громаді як окремого методу соціальної роботи; появою різноманітних рухів, спрямованих на захист соціально пригноблених осіб; трансформацією соціальної роботи на місцевий рівень та збільшенням кількості послуг тощо. Проаналізовані сучасні тенденції розвитку соціальної роботи в громаді за кордоном; висвітлено досвід, набутий низкою Європейських країн, Канадою, Індією, США у кінці 90-тих років ХХ ст. на початку ХХІ ст., що характеризується як період глобалізації та «макдональдизації» соціальної роботи як сфери професійної діяльності у всьому світі. Виокремлено позитивні тенденції, які варто врахувати вітчизняним дослідникам і практикам у процесі децентралізації соціальної роботи як системи надання соціальних послуг за місцем проживання одержувачів із врахуванням проблем та потреб останніх.; For Ukraine, which is in the process of establishing social work in the community in connection with the implementation of the reform of decentralization and the transfer of a significant part of the powers from the «center to the local place», the study of foreign historical and contemporary experience of this process is extremely relevant. The history of developing community social work in the world goes back to the end of XIX century and is associated: with the settlement centers creation firstly in England, latterly in the USA for providing of a variety of social services to different categories of community residents due to their needs; employment of community workers; separation of community social work as a third method of social work; appearance of various movements standing up for the socially oppressed people; transferring of social work to local level and increasing the number of services social workers provide at the community level. The last events change community-based social work into individually oriented. As a result of all transformation that was going on in the process of community social work development abroad a number of European (Great Britain, Germany, France, Poland, Czech Republic, etc.), North America (Canada, USA) and Asia (India) countries have got a significant and long-standing experience of social work at the local level. It is characterized as a period of globalization and “McDonaldization” of social work as a field of professional activity. The principles of McDonald’s construction as a network of fast food establishments are laid as basic in the development of the society of the 21st century, and the relationships in it. Social work as a profession is no exception. In this process, we can highlight the positive steps that should be taken into consideration by domestic researchers and practitioners involved in the identified issues, as well as the steps that should be avoided in Ukraine and the ways of decentralizing social work as a system for providing social services at the place of residence of recipients. Studying foreign experience will allow highlighting positive ideas that can and should be implemented in Ukraine, taking into account national realities and avoiding mistakes. Опис: DOI : 10.25128/2520-6230.19.4.5 2019-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/24723 Назва: Specification of social work intervenion model Автори: García Lirios, Cruz Короткий огляд (реферат): Based on an epistemological criterion of classification of Social Work, three models are reviewed: positivist-systemic, dialectical-critical and comprehensive-interpretive. A documentary study was carried out with an updated and specific selection of models. The results show the prevalence of the three paradigms, but also the proliferation of hybrid models. Therefore, lines of research are recommended around comprehensive models that recover the approaches of the comprehensive-interpretive tradition and can be included in the positivist-systemic and dialectical-critical models.; Мета дослідження полягала у створенні таксономії моделей втручання у соціальній роботі. Проведено документальне ретроспективне пошукове дослідження, основним джерелом інформації для якого виступити публікації, що індексуються у провідних репозитаріях Латинської Америки: DIALNET, LATINDEX та REDALYC. Для аналізу було відібрано найновіші і специфічні моделі соціальної роботи. Інформація була опрацьована у матриці гносеологічно-таксономічного аналізу, а отримані результати порівняно з даними досліджень щодо найбільш репрезентативних моделей, представленими у науковій літературі. На основі гносеологічного критерію класифікації соціальної роботи було виокремлено три типи моделей: позитивістсько-системні, діалектично-критичні та комплексно-інтерпретаційні. Позитивістсько-системні моделі зосереджують увагу на розробці, реалізації та оцінці соціальної політики щодо вразливих, маргіналізованих чи виключених секторів місцевого розвитку, підтримують програми та стратегії місцевих органів влади, орієнтовані на сфери охорони здоров’я, сталого розвитку та досягнення миру. Діалектично-критичні моделі відображають позицію про обмеженість можливостей держави та її інституцій у системному вирішенні соціальних проблем та необхідність перегляду цілей соціальної політики та соціальних змін. На відміну від двох попередніх, комплексно-інтерпретаційні моделі формують пропозиції щодо співпраці між економічними, політичними та соціальними суб’єктами на основі детального і всебічного вивчення місцевих традицій, політичних сил та інституційних структур. Результати проведеного аналізу засвідчили домінування у соціальній роботі зазначених трьох парадигм, а також розповсюдження гібридних моделей. Зважаючи на отримані результати, рекомендовано проводити дослідження комплексних моделей, які відображають підходи комплесно-інтерпретаційної традиції і можуть бути віднесені до позитивістсько-системних та діалектично-критичних моделей. Опис: DOI : 10.25128/2520-6230.19.4. 2019-01-01T00:00:00Z