http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/24520 2026-04-04T16:36:17Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/24538 Назва: Вдосконалення суб’єктності як засобу формування педагогічної культури майбутнього соціального працівника: результати дослідження Автори: Келемен, Андріана Короткий огляд (реферат): В статті розглянуто суб’єктність, яка виступає умовою і засобом саморозвитку майбутніх фахівців соціальної сфери. Суб’єктність трактуємо як джерело та першопричину активності студентів. Вона робить майбутнього соціального працівника відповідальним за усвідомлення цілей, завдань своєї майбутньої професійної діяльності. Суб’єктність включає систему уявлень про себе як суб’єкта професійної діяльності, професійну самооцінку, професійний ідеал, усвідомлення значущості професійної діяльності. Характеристиками суб’єктності є самосвідомість, самостійність, самодіяльність, відкритість до самовдосконалення, саморозвитку, саморегуляції, самоідентифікації, самовиховання, самоосвіти, що мотивує формування педагогічної культури майбутніх соціальних працівників. Суб’єктність студентів виявлялася у потребі творчої діяльності під час навчання у ЗВО. З’ясовано, що рівень суб’єктності студентів перебуває у прямій залежності від їхньої спрямованості на формування педагогічної культури. Суб’єктність спрямована на формування ціннісних орієнтацій та ієрархії мотивів діяльності. У контексті акмеологічного підходу суб’єктна спрямованість особистості пов’язана із реалізацією життєвого плану та вдосконалення системи цільових програм.; The article deals with subjectivity, which is a condition and a means of self-development of future specialists in the social sphere. We treat subjectivity as the source and root cause of student activity. It makes the future social worker responsible for understanding the goals and objectives of his or her future professional activity. Subjectivity includes a system of ideas about oneself as a subject of professional activity, professional self-esteem, professional ideal, awareness of the importance of professional activity. The characteristics of subjectivity are self-awareness, independence, activity, openness to self-improvement, self-development, self-regulation, self-identification, self-education, self-cultivation, which motivates the formation of pedagogical culture of future social workers. The personality of the students was manifested in the need for creative activity while studying in the higher education institutions. It is found that the level of subjectivity of students is directly dependent on their focus on forming a pedagogical culture. Subjectivity is aimed at forming value orientations and a hierarchy of motives for activity. In the context of the acmeological approach, the subjective orientation of the individual is connected with the implementation of the life plan and the improvement of the system of target programs. During the formation of subjectivity, we invite students to complete an acmeogram, purposefully work on the study of micro- and macro-acme, consider acme events and objectively analyze the reasons for their non-use. In the practical plane for the development of subjectivity, students worked actively to identify well-formed character traits that foster professional achievement and to analyze those personality traits that need to be reduced. In order to improve subjectivity, future social workers purposefully worked to develop a plan of concrete practical actions that they would initiate for personal and professional improvement. As the results of the formative stage of the experimental study showed, the improvement of subjectivity as a means of self-development of the future social worker had a positive effect on the formation of indicators of the motivational-value component of the pedagogical culture. The results of the experimental design phase using the Kolmogorov-Smirnov criterion confirmed the effectiveness of the pedagogical culture formation activity and confirmed its validity and veracity. Опис: DOI: 10.25128/2520-6230.20.1.11. 2020-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/24536 Назва: Білінгвальна професійна підготовки соціальних працівників в умовах глобалізації Автори: Коляденко, Світлана; Ситняківська, Світлана; Сейко, Наталія Короткий огляд (реферат): У даній статті представлена методика білінгвальної професійної підготовки майбутніх фахівців соціальної сфери як альтернатива класичній підготовці в умовах глобалізації, євроінтеграції соціальної роботи, стирання кордонів. Доведено, що білінгвальна професійна підготовка є необхідною складовою сучасної системи навчання у ЗВО, яка потребує вивчення і подальшої розробки з наукової та методичної точки зору. Запорукою успішного впровадження білінгвальної професійної підготовки у навчальний процес має бути ретельно розроблена методика її впровадження та навчально-методичне забезпечення, яке є головною складовою усього процесу професійної підготовки. Реалізація професійної підготовки на білінгвальній основі розширить можливості майбутнього фахівця щодо адаптації у професійних, соціальних, інформаційних, наукових реаліях сьогодення.; This article deals with the bilingual education in a domestic educational system. This article presents the method of bilingual professional training of future social sphere specialists as an alternative to classical training in the conditions of globalization and European integration of social work. It has been proved that bilingual professional training is a necessary component of the modern system of education in the domestic higher educational institutions , which needs to be studied and further developed from a scientific and methodological point of view. The key to successful implementation of bilingual professional training should be carefully developed methods of its implementation and training and methodological support, which is the main component of the entire process of professional training. On the example of the special subject "World Models and Standards of Specialists Social Sphere Training " the method of bilingual professional training of future social workers was presented. It was argued that the lectures should be conducted in their native language (that is Ukrainian), while the practical classes were in a foreign language (English). This will allow students to develop communicative competence in a foreign language. Effective forms and methods of working with students in practical classes in the conditions of bilingual training were highlighted (case method, interactive presentations, discussions in foreign language to solve topical professional problems, "brainstorming", "round table talk", "business games", role-playing games, competitions in presentations, hands-on work, training, teamwork, group work, individual exercise training, situation modeling, program creation, projects, video lectures, modeling and presentations of interactive scenes).Thus, the implementation of bilingual training will expand the possibilities of the future specialist for adaptation in the professional, social, informational and scientific modern realities. Опис: DOI: 10.25128/2520-6230.20.1.6. 2020-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/24534 Назва: Розвиток категорії інклюзивна освіта у філософсько-освітніх концепціях та сучасному науковому дискурсі Автори: Горішна, Надія Мирославівна Короткий огляд (реферат): На даний час не існує єдиного підходу до розуміння інклюзивної освіти як на рівні окремих країн, так і в глобальному масштабі, що суттєво стримує прогрес у її впровадженні. Метою статті є аналіз розвитку підходів до розуміння понять інклюзивна освіта у філософсько-освітніх концепціях та сучасному науковому дискурсі. Використовуючи загальнонаукові методи дослідження встановлено, що найбільший вплив на розвиток досліджень у галузі інклюзії мали позитивізм, критична теорія та постмодернізм. На сучасному етапі її філософським підґрунтям є ідеологія постмодернізму, основні положення якої базуються на концепції прав і свобод людини, ідеях соціальної справедливості та рівних можливостей. Вузьке розуміння інклюзивної освіти фокусує увагу на реалізації права на освіту осіб з особливими освітніми потребами; більш широкі підходи вбачають її мету у забезпеченні участі усіх громадян і не лише у навчальному процесі, але й в суспільстві загалом, доступі до освіти та соціальній рівності у процесі її здобуття, отриманні якісної освіти.; Currently, there is no unified approach to understanding inclusive education both at the level of individual countries and on a global scale, which significantly hinders progress in its implementation. The purpose of the article is to analyze the development of approaches to understanding the concept of inclusive education in philosophical and educational concepts and modern scientific discourse. Using general scientific research methods of analysis, it was found that positivism, critical theory and post-modernism had the greatest influence on the development of research in the field of inclusion. For a long period of time, the dominant discourse in the understanding and attitude to persons with disabilities was positivism, from the positions of which it was believed that the education of children with disabilities is most effectively carried out through the special education system. The medical model of educational services provision for the persons with disabilities was based on the conservative epistemology of positivism. The development of an inclusive approach is associated with the ideology of post-modernism, the main provisions of which are based on the concept of human rights and freedoms, ideas of social justice and equal opportunities. At first, the understanding of inclusive education was related to the realization of the right to education of persons with disabilities. Gradually, broader approaches to its interpretation have developed, according to which the goal of inclusive education is seen as ensuring the participation of all citizens, not only those with special educational needs, in the educational process and in society as a whole; access to education and social equality in the process of obtaining it; obtaining a quality education. Опис: DOI: 10.25128/2520-6230.20.1.5. 2020-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/24532 Назва: Професійне самовиховання як фактор профілактики професійної деформації соціальних працівників Автори: Главацька, Ольга Леонідівна Короткий огляд (реферат): На основі аналізу наукових досліджень з’ясовано, що у діяльності соціального працівника спостерігаються прояви професійної деформації. Вона є результатом викривлення професійних та особистісних якостей людини під впливом ряду негативних факторів діяльності та оточуючого середовища, зміни сталої структури діяльності особистості, які негативно впливають на продуктивність праці та взаємодію з іншими учасниками цього процесу. Детермінують професійну деформацію такі фактори: об’єктивні (пов’язані з соціально-професійним середовищем); суб’єктивні (зумовлені особливостями особистості й характером професійних взаємин); ситуативні (обумовлені специфікою організації, якістю управлінської діяльності, професіоналізмом керівника). Профілактика професійної деформації – це комплекс заходів, спрямованих на запобігання умов та причин, що сприяють виникненню та розвитку професійної деформації працівників, а також ті, які вживаються у випадку конкретних проявів професійної деформації та носять характер термінового визначення і усунення чинників, які підвищують ризик професійної деформації персоналу. До напрямів профілактики професійної деформації відносять: організаційно-адміністративні; відновлювально-реабілітаційні; психолого-педагогічні. На основі емпіричних даних визначено якості особистості та особливості поведінки, які мінімізують прояви або збільшують ризик виникнення професійної деформації. З’ясовано фактори, які перешкоджають професійній деформації. Встановлено, що професійне самовиховання є важливим чинником профілактики професійної деформації соціальних працівників. Вказано рекомендації щодо профілактики професійної деформації соціальних працівників.; On the basis of the analysis of scientific researches it has been determined that professional self-education of social workers is a conscious creative activity aimed at improving personal qualities; mastering professionally meaningful knowledge, skills and qualities; creative abilities that promote self-realization in life and professional activity. The purpose and content of professional self-education are determined by the requirements of society to the specialist, the spiritual needs of a particular person, their aspirations for self-realization and self-affirmation in life or profession. During the study it has been established that in social worker’s activity there are manifestations of professional deformation. It is a result of distortion of the professional and personal qualities of a person, under the influence of a number of negative factors of activity and the environment, which negatively affects the productivity of the work and interaction with the participants in this process. We can determine the professional deformation with the help of the following factors: objective (associated with the socio-occupational environment: the socio economic situation in the job market in the professional field, the image and the nature of the profession, etc.); subjective (due to peculiarities of the personality and the nature of professional relationships); situational (due to the specifics of the organization, the quality of managerial activity, the professionalism of the manager). The prevention of occupational deformation is a complex of measures aimed at preventing the conditions and causes contributing to the emergence and development of the workers’ occupational deformation, as well as those used in the case of specific manifestations of occupational deformation. They are of the urgent determination nature and they eliminate the factors that increase the risk of professional deformation of the staff. The areas of prevention occupational deformation include: organizational and administrative (mitigating the deforming influence of the activities through the temporary exclusion of an employee from the activity, the professional environment or a change); renewable and rehabilitation (recovering and strengthening of the physical, psycho-physiological potential of the worker, maintenance of his ability to work); psychological and pedagogical (formation and development of individual-personality characteristics, which block deforming influence). 2020-01-01T00:00:00Z