http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/24459 2026-04-04T20:25:22Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/37644 Назва: Від патерналізму до партнерства (рецензія на книжку Тетяни Семигіної та Ольги Столярик «Розвиток сильних сторін клієнтів соціальної роботи») Автори: Слозанська, Ганна Іванівна Короткий огляд (реферат): У рецензії проаналізовано новітній український навчальний посібник, присвячений сучасним теоріям соціальної роботи (Тетяна Семигіна та Ольга Столярик «Нове обличчя соціальної роботи: сучасні теорії та підходи», 2025). Увагу акцентовано на структурі, змісті та методологічному підході авторського колективу, який пропонує цілісне бачення трансформації соціальної роботи як науки, професії та практики. Оцінюється значення посібника для формування теоретичної підготовки студентів і фахівців. Зроблено висновок про вагомий внесок видання в розвиток україномовного науково-освітнього простору соціальної роботи.; This review analyzes a recent Ukrainian textbook dedicated to contemporary theories of social work (The New Face of Social Work: Contemporary Theories and Approaches by Tetyana Semigina and Olha Stolyaryk, 2025). The focus is placed on the structure, content, and methodological approach adopted by the authors, who offer a holistic vision of the transformation of social work as a science, profession, and practice. The textbook’s value for the theoretical training of students and practitioners is assessed. The review concludes that the publication makes a significant contribution to the development of the Ukrainian-language academic and educational space in social work. 2025-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/37643 Назва: Expert assessments of the challenges of digitalization of social services in rural communities. Автори: Gunko, Serhii; Liakh, Tetiana Короткий огляд (реферат): This article presents the results of a study on the challenges associated with the digitalization of social services in rural communities of Ukraine. The study aimed to identify the principal problems and barriers that social work professionals face when introducing digital technologies into social support practices. The research used an expert survey method involving 18 social work practitioners representing 18 rural communities from different regions of Ukraine. The findings indicate that the digitalization of social services in rural communities is uneven and hampered by multiple difficulties. Key challenges cited by respondents include insufficient technical infrastructure, limited access to stable Internet, low levels of digital competencies among both service users and providers, and a shortage of training programs and methodological guidance. Low public awareness of available digital services and weak intersectoral cooperation at the community level further complicate the digital transformation. Challenges were grouped into four problem blocks: technical barriers, personnel limitations, organizational difficulties, and value-motivational aspects. To increase reliability, results are illustrated with direct quotes from experts, highlighting the practical dimension of the issue. Based on expert assessments, the article proposes directions for overcoming the identified barriers: developing digital competencies of professionals and clients; creating inclusive digital infrastructure; preparing training and methodological resources for social work practitioners; strengthening interagency cooperation at the local level; and integrating national and regional digital transformation programs into rural development strategies. The results are of practical relevance to local governments, social service providers, educational institutions, and NGOs seeking to improve accessibility and quality of social services in rural areas. They may also inform national policy on digitalization of the social sector, taking into account the specific needs and capacities of rural territories; У статті представлено результати дослідження, присвяченого викликам цифровізації соціальних послуг у сільських громадах України. Метою роботи стало виявлення ключових проблем і бар’єрів, що постають перед фахівцями із соціальної роботи у процесі впровадження цифрових технологій у практику соціальної підтримки населення. Дослідження здійснено методом експертного опитування, у якому взяли участь 18 фахівців із соціальної роботи, які представляли 18 сільських громад із різних регіонів країни. Отримані результати засвідчили, що цифровізація соціальних послуг у сільських громадах відбувається нерівномірно і супроводжується низкою труднощів. Серед ключових викликів респонденти виокремили: недостатність технічної інфраструктури, обмеженість доступу населення до стабільного інтернету, низький рівень цифрових компетентностей як отримувачів, так і надавачів соціальних послуг, а також дефіцит навчальних програм і методичного супроводу. Важливим чинником, який ускладнює процес цифровізації, є низька поінформованість населення про наявні цифрові сервіси та відсутність належної міжсекторальної взаємодії у громаді. Виклики було систематизовано у кілька проблемних блоків: технічні бар’єри, кадрові обмеження, організаційні труднощі та ціннісно-мотиваційні аспекти. Для більшої достовірності результати ілюстровано прямими цитатами експертів, що дозволяє відобразити практичний вимір проблеми. На основі аналізу експертних оцінок запропоновано напрями подолання виявлених бар’єрів, серед яких: розвиток цифрових компетентностей фахівців та клієнтів, створення інклюзивної цифрової інфраструктури, розробка навчально-методичних матеріалів для практиків соціальної роботи, підсилення міжвідомчої співпраці на місцевому рівні та інтеграція державних і регіональних програм цифрової трансформації у стратегії розвитку сільських громад. Результати дослідження мають прикладне значення для органів місцевого самоврядування, соціальних служб, освітніх і громадських організацій, які працюють у напрямі забезпечення доступності та якості соціальних послуг у сільських громадах. Вони також можуть стати основою для вироблення національної політики цифровізації соціальної сфери з урахуванням потреб і можливостей сільських територій. 2025-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/37641 Назва: Переосмислення соціальної роботи через призму травмоінформованості Автори: Столярик Ольга Короткий огляд (реферат): У статті здійснено критичний аналіз травмоінформованої практики у сфері соціальної роботи, зокрема в контексті українських соціокультурних трансформацій. Травмоінформована практика розглядається не лише як інструмент професійної взаємодії, а як етична та філософська рамка, що змінює парадигму допомоги: від патерналістського до партнерського, від реактивного до проактивного підходу. Зосереджено увагу на шести ключових принципах ТІП – безпеці, прозорості, співпраці, виборі, культурній чутливості та розширенні можливостей – і їхній локальній інтерпретації в умовах пострадянського і військового досвіду України. Наукова розвідка піддає критичному осмисленню універсальні принципи травмоінформованої практики, підкреслюючи необхідність їх локалізованої інтерпретації в умовах локального контексту, а травмоінформовану практику розглядає не лише як набір інтервенцій, а як етичну парадигму, що трансформує уявлення про допомогу, владу, ідентичність та суб’єктність у професійній взаємодії. На основі теоретичних джерел аналізується ризик поверхової інституціоналізації травмоінформованої практики без зміни владних механізмів, що може нівелювати її трансформаційний потенціал. Обґрунтовано потребу переосмислення ролі соціального працівника як носія етичної рефлексії, посередника між системами та клієнтом, що діє не лише за протоколами, а з усвідомленням власної відповідальності та впливу. Запропоновано вектор для подальших досліджень: розробка локалізованих моделей травмоінформованої практики, інтеграція знань про травмоінформований підхід у підготовку майбутніх фахівців соціальної роботи, а також фокус на зміні владних практик всередині організацій; The article provides a conceptual and critical analysis of trauma-informed practice in the field of social work, in particular in the context of Ukrainian socio-cultural transformations. Trauma-informed practice is considered not only as a tool of professional interaction, but also as an ethical and philosophical framework that changes the paradigm of care: from paternalistic to partnership, from reactive to proactive approach. The focus is on the six key principles of TIP – safety, transparency, collaboration, choice, cultural sensitivity and empowerment – and their local interpretation in the post-Soviet and military experience of Ukraine. Scientific research critically examines the universal principles of trauma-informed practice, emphasizing the need for their localized interpretation in the local context, and trauma-informed practice is considered not only as a set of interventions, but as an ethical paradigm that transforms the notion of care, power, identity and subjectivity in professional interaction. Based on theoretical sources and critical literature, the risk of superficial institutionalization of trauma-informed practice without changing power mechanisms is analyzed, which may level its transformative potential. The need for rethinking the role of the social worker as a carrier of ethical reflection, an intermediary between systems and the client, who acts not only according to protocols, but with an awareness of one's responsibility and influence, is substantiated. A vector for further research is proposed: development of localized models of trauma-informed practice, integration of knowledge about the trauma-informed approach into the training of future social work professionals, as well as a focus on changing power practices within organizations. 2025-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/37636 Назва: Соціальна підтримка людей з порушеннями слуху у громаді Автори: Кравченко, Оксана; Саранча, Ірина; Войтовська, Алла; Дзиговський, Андрій Короткий огляд (реферат): У статті розглядається одна з найгостріших соціальних проблем сучасності – насильство щодо жінок у контексті гендерних стереотипів, що глибоко вкорінені у культурі, суспільній свідомості та повсякденних практиках. Підкреслено, що попри формальні здобутки у сфері прав людини, включаючи оновлення законодавства й активізацію міжнародних ініціатив, у багатьох суспільствах, зокрема в Україні, зберігається висока толерантність до гендерно зумовленого насильства. Особливу увагу приділено соціальній природі гендерних стереотипів, які формуються і відтворюються через інститути сім’ї, освіти, медіа, релігії та культури. Проаналізовано типи стереотипів – побутові, професійні, поведінкові, тілесні та статусні – їхній вплив на формування уявлень про «нормальну» жіночу поведінку та роль у легітимації насильства. Стаття базується на міждисциплінарному підході, поєднуючи соціологічні, психологічні, культурологічні та правові перспективи. Розглядаються механізми інтерналізації стереотипів, феномен віктимблеймінгу, роль масової культури й традиційних наративів у нормалізації агресії щодо жінок. Особливий акцент зроблено на постконфліктному контексті України: війна посилила вразливість жінок до різних форм насильства, зумовила поглиблення економічної та соціальної залежності, ускладнила доступ до допомоги. Підтверджено, що насильство щодо жінок має системний характер і потребує комплексного підходу до запобігання й реагування. У статті представлено сучасні моделі соціальної роботи з жінками, які зазнали насильства, наголошено на важливості індивідуалізованого підходу, багатопрофільного супроводу, роботи з родиною та агресором, а також гендерної просвіти у громадах. Описано ефективні практики, зокрема кампанії проти насильства, профілактичні програми в освітніх закладах, діяльність кризових центрів. Аргументовано, що лише міжсекторальна взаємодія – за участі соціальних працівників, освітян, правоохоронців, громадських організацій та медіа – здатна забезпечити системну протидію гендерно зумовленому насильству. Стаття підкреслює стратегічну важливість боротьби з гендерними стереотипами як умови для побудови інклюзивного та безпечного суспільства.; The article summarizes the experience of implementing a social project supported by the Abilis Foundation, titled «Support for Mentors from Among People with Hearing Impairments». The project enabled social inclusion for individuals with hearing impairments, providing them with new knowledge and practical experience to foster active engagement through education, the development of personal strengths, social skills formation, and motivation for social change within the community. Thanks to the project, people with hearing impairments have acquired the status of active participants in public life and agents of change for others with similar challenges, acting as motivators in generating creative ideas to improve quality of life and enhance safety under wartime conditions. The expansion of the mentor network and the improvement of mentor qualifications proved timely and appropriate. This was achieved through regular training sessions and seminars for new mentors, the use of online platforms, and the organization of outreach roundtables to facilitate experience-sharing between communities. Noteworthy is the creation and implementation of educational programs aimed at developing financial literacy, leadership skills, stress management, and civic initiative among individuals with hearing impairments. Efforts were also made to improve communication for people with hearing impairments through the implementation of information and social service access technologies, as well as training activities on how to use these technologies. The project also strengthened cross-sectoral cooperation through meetings and webinars with representatives of NGOs, local authorities, and educational institutions, promoting experience exchange, best practices, and the organization of joint projects and initiatives. 2025-01-01T00:00:00Z