<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <title>DSpace Зібрання:</title>
  <link rel="alternate" href="http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/8648" />
  <subtitle />
  <id>http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/8648</id>
  <updated>2026-07-04T15:24:03Z</updated>
  <dc:date>2026-07-04T15:24:03Z</dc:date>
  <entry>
    <title>Інноваційні педагогічні технології: можливості використання у підготовці студентів фахових економічних коледжів</title>
    <link rel="alternate" href="http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41488" />
    <author>
      <name>Горбатюк, Роман Михайлович</name>
    </author>
    <author>
      <name>Осадчий, Вячеслав</name>
    </author>
    <author>
      <name>Дудка, Уляна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Тернова, Ірина</name>
    </author>
    <id>http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41488</id>
    <updated>2026-06-25T13:26:19Z</updated>
    <published>2026-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Інноваційні педагогічні технології: можливості використання у підготовці студентів фахових економічних коледжів
Автори: Горбатюк, Роман Михайлович; Осадчий, Вячеслав; Дудка, Уляна; Тернова, Ірина
Короткий огляд (реферат): Провідними напрямами соціально-економічного розвитку, що визначають національні цілі та пріоритетні завдання розвитку країни в рамках низки світових та національних проєктів є досягнення конкурентоспро-можності та, водночас, мобільності. Значним важелем економічного поступу країни став перехід до інноваційної економіки та інноваційного розвитку суспільства. Такі зміни потребують фахівців з економіки, підготованих до практичного втілення нових ідей та задумів. Поза як, будь-які проєкти та програми без кваліфікованих фахівців так і залишаться добре описаними, але не реалізованими ідеями.&#xD;
Курс на інноваційне оновлення всіх сфер суспільного життя в державі та невідповідність інструментів підготовки фахових економістів завданням соціально-економічного розвитку зумовлюють запровадження нових педа-гогічних технологій та підходів. &#xD;
До переліку інноваційних педагогічних технологій навчання майбутніх фахових молодших економістів правомірно віднести технології практико-орієнтованого навчання. &#xD;
В їх основі покладено ідеї практико-орієнтованого підходу, який поєднує в собі фундаментальну освіту, засновану на теоретичних аспектах, та професійно-прикладну підготовку. &#xD;
До переліку освітньо-значущих цифрових технологій, за допомогою яких можливе підвищення якості професійної фахової економічної освіти віднесено: телекомунікаційні технології, у тому числі що забезпечують конвергенцію мереж зв'язку та створення мереж нового покоління; технології обробки великих обсягів даних (Big Data) та «цифрового сліду»; штучний інтелект; віртуальна та доповнена реальність; технології електронної ідентифікації та аутентифікації; хмарні технології; інтернет речей; технології розподіленого реєстру (у тому числі блокчейн); цифрові технології спеціалізованого освітнього призначення. Розширюють перелік інноваційних педагогічних технологій навчання майбутніх економістів у фахових коледжах інтерактивні та проєктні технології. &#xD;
Підсумовано, що поєднання практико-орієнтованих, цифрових, інте-рактивних і проєктних технологій створює умови для формування професійних компетентностей, розвитку критичного та аналітичного мислення, здатності до командної взаємодії та прийняття обґрунтованих управлінських рішень. &#xD;
Такий підхід забезпечує наближення освітнього процесу до реальних потреб ринку праці, підвищує мотивацію здобувачів освіти та сприяє їх готовності до інноваційної діяльності в економічній сфері, що зумовлює необхідність подальшого системного осмислення й узагальнення отриманих результатів.; The leading directions of socio-economic development that determine the national goals and priority tasks of the country's development within the framework of a number of global and national projects are achieving competitiveness and, at the same time, mobility. A significant lever of the country's economic progress has been the transition to an innovative economy and the innovative development of society. Such changes require economists who are prepared for the practical implementation of new ideas and initiatives. Otherwise, any projects and programs, without qualified specialists, will remain well-described but unimplemented ideas. The course toward innovative renewal of all spheres of social life in the country, coupled with the mismatch between the tools for training professional economists and the tasks of socio-economic development, necessitates the introduction of new pedagogical technologies and approaches. Among the innovative pedagogical technologies for training future junior economists, practice-oriented learning technologies are particularly justified. These are based on the ideas of a practice-oriented approach, which combines fundamental education grounded in theoretical aspects with professional-applied training.&#xD;
Among the educationally significant digital technologies that can improve the quality of professional economic education are big data processing and digital footprint technologies; artificial intelligence; virtual and augmented reality; electronic identification and authentication technologies; cloud technologies; the Internet of Things; distributed ledger technologies (including blockchain); and specialized educational digital technologies – edtech (educational technologies), which typically employ one or more of the aforementioned digital technologies.&#xD;
The list of innovative pedagogical technologies for training future economists in vocational colleges is further expanded by interactive and project-based technologies. In summary, the combination of practice-oriented, digital, interactive, and project-based technologies creates conditions for the formation of professional competencies, the development of critical and analytical thinking, the ability to work in teams, and the capacity to make well-founded managerial decisions. This approach brings the educational process closer to the real needs of the labor market, increases student motivation, and fosters readiness for innovative activity in the economic sphere, highlighting the need for further systematic analysis and generalization of the obtained results.</summary>
    <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Потенціал цифрових технологій у формуванні готовності майбутніх фахових молодших бакалаврів з автомобільного транспорту до професійної діяльності</title>
    <link rel="alternate" href="http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41487" />
    <author>
      <name>Горбатюк, Роман Михайлович</name>
    </author>
    <author>
      <name>Гевко, Ігор Васильович</name>
    </author>
    <author>
      <name>Сіткар, Степан Вікторович</name>
    </author>
    <author>
      <name>Замора, Ярослав Петрович</name>
    </author>
    <author>
      <name>Сорока, Тарас Петрович</name>
    </author>
    <id>http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41487</id>
    <updated>2026-06-25T13:14:34Z</updated>
    <published>2026-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Потенціал цифрових технологій у формуванні готовності майбутніх фахових молодших бакалаврів з автомобільного транспорту до професійної діяльності
Автори: Горбатюк, Роман Михайлович; Гевко, Ігор Васильович; Сіткар, Степан Вікторович; Замора, Ярослав Петрович; Сорока, Тарас Петрович
Короткий огляд (реферат): Глобальні процеси цифровізації та перехід освітніх систем до змішаних і цифрових форматів навчання, активізовані пандемією COVID-19, зумовили суттєве переосмислення ролі цифрових технологій у фаховій передвищій освіті. Європейський Союз, орієнтуючись на реалізацію «Плану дій з цифрової освіти на 2021–2027 роки», визначає цифрову трансформацію освіти одним із ключових чинників підвищення її якості, інклюзивності та відповідності вимогам цифрової та зеленої економіки. Зазначені тенденції безпосередньо впливають і на вітчизняну систему підготовки фахових молодших бакалаврів з автомобільного транспорту, професійна діяльність яких дедалі більше здійснюється в інтегрованому цифровому середовищі.&#xD;
У статті здійснено систематизацію європейських орієнтирів цифровізації професійної освіти та проаналізовано потенціал цифрових технологій у формуванні готовності майбутніх фахових молодших бакалаврів з автомо-більного транспорту до професійної діяльності. Виокремлено два взаємо-пов’язані напрями використання цифрових технологій у освітньому процесі: застосування власне цифрових технологій і продуктів (штучний інтелект, великі дані, віртуальна та доповнена реальність, промисловий інтернет, хмарні сервіси тощо) та впровадження педагогічних технологій на їх основі (веб-квести, інтерактивне тестування, відео-кейси, геймифікація, навчальні чат-боти).&#xD;
Обґрунтовано, що поєднання цифрових і педагогічних технологій сприяє формуванню професійної готовності майбутніх фахівців автомобільного транспорту, розвитку їх цифрової компетентності, здатності до самонавчання, адаптивності та ефективної діяльності в умовах цифровізованого виробництва. &#xD;
Зроблено висновок про доцільність адаптації європейського досвіду цифрової трансформації освіти до реалій фахової передвищої освіти України.; Global processes of digitalization and the transition of educational systems to blended and digital learning formats, accelerated by the COVID-19 pandemic, have led to a significant rethinking of the role of digital technologies in vocational pre-higher education. The European Union, focusing on the imple-mentation of the "Digital Education Action Plan 2021–2027", identifies the digital transformation of education as one of the key factors in improving its quality, inclusivity, and alignment with the requirements of the digital and green economy. &#xD;
These trends directly impact the national system of training future junior bachelors in automotive transport, whose professional activities are increasingly carried out in an integrated digital environment.&#xD;
This article systematizes European guidelines for the digitalization of vocational education and analyzes the potential of digital technologies in forming the readiness of future junior bachelors in automotive transport for professional activity. &#xD;
Two interconnected areas of using digital technologies in the educational process are identified: the application of digital technologies and products (artificial intelligence, big data, virtual and augmented reality, industrial internet, cloud services, etc.) and the implementation of pedagogical technologies based on them (web quests, interactive testing, video cases, gamification, educational chatbots). It is substantiated that the combination of digital and pedagogical technologies contributes to the formation of professional readiness among future specialists in automotive transport, the development of their digital competence, the ability to self-learn, adapt, and perform effectively in a digitalized production environment. The article concludes that it is necessary to adapt the European experience of digital transformation of education to the realities of vocational pre-higher education in Ukraine.</summary>
    <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Методико-практичні особливості використання цифрових технологій у процесі формування графічної грамотності майбутніх педагогів професійного навчання</title>
    <link rel="alternate" href="http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41383" />
    <author>
      <name>Сорока, Тарас Петрович</name>
    </author>
    <author>
      <name>Тимчук, Андрій</name>
    </author>
    <id>http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41383</id>
    <updated>2026-06-19T11:28:09Z</updated>
    <published>2026-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Методико-практичні особливості використання цифрових технологій у процесі формування графічної грамотності майбутніх педагогів професійного навчання
Автори: Сорока, Тарас Петрович; Тимчук, Андрій
Короткий огляд (реферат): Зміна інформаційної епохи вимагає від вищої школи пошуку ефективних методів та засобів навчання майбутніх педагогів, використовуючи графічну інформацію у професійній діяльності. Вагомим потенціалом для забезпечення ефективності такого процесу є цифрові технології. Реалізація цифрових технологій у процесі формування графічної грамотності майбутніх педагогів професійного навчання створює умови для розвитку їхньої професійної компетентності, технічного мислення, творчих здібностей і готовності до ефективної професійної діяльності в умовах цифрової трансформації освіти. Ключовими особливостями використання цифрових технологій у процесі дослідження визначено: інтегрування у методику практичних занять такої форми роботи здобувачів освіти як виконання графічних завдань за допомогою новітніх програмних засобів; інтенсифікацію освітньої діяльності студентів в опануванні знаннями про створення та використання графічного контенту у професійній діяльності; персоналізацію формування графічної грамотності майбутніх педагогів-інженерів на основі застосування методу творчих графічних проєктів. Визначено, що сучасні програмні засоби комп’ютерної графіки та 3D-моделювання виступають ефективним інструментом професійної підготовки майбутніх педагогів професійного навчання, оскільки дають змогу оптимізувати процес виконання графічних завдань, забезпечити індивідуальний темп роботи студентів і водночас підвищити якість графічної підготовки. У процесі виконання творчих графічних проєктів здобувачі освіти набували досвіду роботи з цифровими платформами, удосконалювали навички пошуку, аналізу та візуалізації інформації, формували здатність до командної взаємодії та презентації результатів власної діяльності. Заразом використання цифрових технологій забезпечувало оперативний зворотний зв’язок, можливість корекції помилок, самооцінювання та рефлексії результатів навчальної діяльності здобувачів освіти щодо стану сформованості графічної грамотності.; The change in the information age requires higher education to find effective methods and means of teaching future teachers to use graphic information in their professional activities. Digital technologies have significant potential for ensuring the effectiveness of such a process. The implementation of digital technologies in the process of forming graphic literacy of future teachers of vocational training creates conditions for the development of their professional competence, technical thinking, creative abilities and readiness for effective professional activity in the conditions of digital transformation of education. The key features of the use of digital technologies within the framework of the study are: integration into the methodology of practical classes of such a form of work of applicants as the performance of graphic tasks using the latest software; intensification of the educational activities of applicants in the direction of mastering knowledge about the creation and use of graphic content in professional activities; personalization of the formation of graphic literacy of future teachers-engineers based on the application of the method of creative graphic projects. It was determined that modern computer graphics and 3D modeling software are an effective tool for professional training of future teachers of vocational education, as they allow optimizing the process of performing graphic tasks, ensuring the individual pace of students' work and at the same time improving the quality of graphic training. In the process of performing creative graphic projects, students gained experience working with digital platforms, improved their skills in searching, analyzing and visualizing information, developed the ability to work in teams and present the results of their own activities. At the same time, the use of digital technologies provided prompt feedback, the possibility of correcting errors, self-assessment and reflection of the results of students' educational activities regarding the state of formation of graphic literacy.</summary>
    <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Застосування штучного інтелекту для автоматизованого оцінювання навчальних досягнень студентів в освітньому середовищі</title>
    <link rel="alternate" href="http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/40607" />
    <author>
      <name>Ящик, Олександр Богданович</name>
    </author>
    <author>
      <name>Білоус, Павло Володимирович</name>
    </author>
    <id>http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/40607</id>
    <updated>2026-04-27T08:29:34Z</updated>
    <published>2026-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Застосування штучного інтелекту для автоматизованого оцінювання навчальних досягнень студентів в освітньому середовищі
Автори: Ящик, Олександр Богданович; Білоус, Павло Володимирович
Короткий огляд (реферат): У статті досліджено актуальну проблему інтеграції технологій&#xD;
штучного інтелекту (ШІ) в освітній процес, зокрема для автоматизованого&#xD;
оцінювання навчальних досягнень студентів в освітньому середовищі. Розвиток&#xD;
цифрової грамотності здобувачів освіти та підготовка педагогів до використання&#xD;
інноваційних технологій є важливими складовими успішного навчання в&#xD;
сучасних умовах. Розглянуто різні методи та технології ШІ, що застосовуються&#xD;
для оцінювання, серед яких алгоритми обробки природної мови (NLP) для&#xD;
перевірки есе, аналізу граматики, синтаксису, семантики та виявлення плагіату.&#xD;
Окрім цього, досліджено алгоритми машинного навчання (машини опорних&#xD;
векторів, логістична регресія, випадковий ліс) для класифікації відповідей на&#xD;
тестові завдання та прогнозування рівня знань студентів на основі попередніх&#xD;
результатів. Розглянуто використання адаптивних тестів що дає можливість&#xD;
змінювати складність завдань у режимі реального часу залежно від відповідей,&#xD;
забезпечуючи більш точне визначення індивідуального рівня підготовки&#xD;
кожного студента.&#xD;
У роботі обґрунтовано, що застосування систем ШІ відкриває широкі&#xD;
можливості для трансформації традиційних підходів: забезпечується персо-&#xD;
налізація навчального процесу, адаптація до індивідуальних потреб студентів, а&#xD;
також суттєве підвищення об’єктивності та ефективності навчання.&#xD;
Автоматизація рутинних завдань значно скорочує час викладачів на&#xD;
перевірку робіт, дозволяючи зосередитися на індивідуальному спілкуванні та&#xD;
глибокому аналізі процесу засвоєння матеріалу.&#xD;
Крім того, автоматизовані системи надають миттєвий об’єктивний&#xD;
зворотний зв’язок у реальному часі та сприяють розширенню можливостей для&#xD;
інклюзивного і дистанційного навчання завдяки адаптації матеріалів та&#xD;
перекладу. Водночас у статті проаналізовано низку суттєвих викликів і недоліків,&#xD;
пов’язаних із впровадженням ШІ в освіту. Серед головних загроз виділено&#xD;
ризики надмірної залежності від технологій, що може перетворити студентів на&#xD;
пасивних споживачів інформації та призвести до зниження рівня їхнього&#xD;
критичного мислення й творчості. Значну увагу приділено проблемам конфіденційності даних, етичним аспектам збору інформації, можливій упередженості&#xD;
алгоритмів ШІ, а також загрозі зменшення обсягу живої людської взаємодії, яка&#xD;
є незамінною для розвитку соціальних навичок та емоційного інтелекту.&#xD;
Наголошується на питаннях надійності систем автоматичного оцінювання,&#xD;
високій вартості впровадження інновацій та необхідності оновлення технічної&#xD;
інфраструктури закладів вищої освіти.&#xD;
Окреслено функціональні можливості сучасних інструментів на основі ШІ&#xD;
(Gradescope, Course Hero, ChatGPT, Synthesia, MagicSchool, Duolingo та ін.), які&#xD;
вже ефективно використовуються для генерації освітнього контенту, управління&#xD;
групою та автоматизованого оцінювання письмових робіт. Прогнозується, що&#xD;
майбутнє освіти нерозривно пов’язане з подальшим розвитком глибокого&#xD;
навчання, автономних систем та впровадженням віртуальних репетиторів, доступних цілодобово. Зроблено висновок про необхідність збалансованого підходу&#xD;
до інтеграції ШІ, який комплексно враховує як переваги, так і недоліки цієї&#xD;
технології. Акцентовано увагу на потребі підготовки викладачів до використання нових технологій оцінювання та важливості подальших наукових досліджень для розробки етичних рамок використання ШІ в педагогічному процесі.; This article examines the pressing issue of integrating artificial&#xD;
intelligence (AI) technologies into the educational process, particularly for the automated assessment of students’ academic performance within an educational&#xD;
setting. The development of digital literacy among learners and the training of teachers&#xD;
in the use of innovative technologies are key components of successful learning in&#xD;
today’s environment. Various AI methods and technologies used for assessment are&#xD;
considered, including natural language processing (NLP) algorithms for essay&#xD;
marking, analysis of grammar, syntax and semantics, and plagiarism detection. In&#xD;
addition, machine learning algorithms (support vector machines, logistic regression,&#xD;
random forest) are investigated for classifying answers to test questions and predicting&#xD;
students’ knowledge levels based on previous results. The use of adaptive tests is&#xD;
considered, which allows the difficulty of tasks to be adjusted in real time depending&#xD;
on the answers, ensuring a more accurate assessment of each student’s individual level&#xD;
of preparation.&#xD;
The paper demonstrates that the use of AI systems opens up vast opportunities&#xD;
for transforming traditional approaches: it enables the personalisation of the learning&#xD;
process, adaptation to students’ individual needs, and a significant improvement in the&#xD;
objectivity and effectiveness of teaching. The automation of routine tasks significantly&#xD;
reduces the time teachers spend marking work, allowing them to focus on individual&#xD;
communication and in-depth analysis of the learning process. Furthermore, automated&#xD;
systems provide instant, objective feedback in real time and help expand opportunities&#xD;
for inclusive and distance learning through the adaptation of materials and translation.&#xD;
At the same time, the article analyses a number of significant challenges and&#xD;
shortcomings associated with the introduction of AI into education. Among the main&#xD;
threats, the risks of excessive reliance on technology are highlighted, which could turn&#xD;
students into passive consumers of information and lead to a decline in their critical&#xD;
thinking and creativity. Considerable attention is paid to data privacy issues, the ethical&#xD;
aspects of information collection, the potential bias of AI algorithms, and the threat of&#xD;
a reduction in face-to-face human interaction, which is indispensable for the&#xD;
development of social skills and emotional intelligence. The report highlights issues&#xD;
regarding the reliability of automated assessment systems, the high cost of&#xD;
implementing innovations, and the need to upgrade the technical infrastructure of&#xD;
higher education institutions.The functional capabilities of modern AI-based tools (Gradescope, Course Hero,&#xD;
ChatGPT, Synthesia, MagicSchool, Duolingo, etc.) have been outlined; these are&#xD;
already being used effectively to generate educational content, manage groups and&#xD;
automate the marking of written work. It is predicted that the future of education is&#xD;
inextricably linked to the further development of deep learning, autonomous systems&#xD;
and the introduction of virtual tutors available around the clock. A conclusion has been&#xD;
drawn regarding the need for a balanced approach to the integration of AI, which&#xD;
comprehensively takes into account both the advantages and disadvantages of this&#xD;
technology. Attention is drawn to the need to train teachers in the use of new&#xD;
assessment technologies and the importance of further research to develop an ethical&#xD;
framework for the use of AI in the teaching process.</summary>
    <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
</feed>

