http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/8624 2026-04-04T08:35:53Z 2026-04-04T08:35:53Z Груць, Галина Михайлівна http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/40173 2026-04-02T12:23:32Z 2026-01-01T00:00:00Z

Назва: Від візуального образу до професійної цінності: кінематограф як інструмент формування інклюзивної культури майбутнього педагога Автори: Груць, Галина Михайлівна Короткий огляд (реферат): У статті представлено результати наукового дослідження, присвяченого теоретичному обґрунтуванню та практичній апробації використання кінематографа як інноваційного інструмента формування інклюзивної культури майбутніх педагогів у системі вищої освіти. Авторкою розкрито сутність інклюзивної культури як інтегративної якості особистості фахівця, що базується на гуманістичних цінностях, прийнятті різноманіття та здатності до етичної взаємодії в інклюзивному середовищі. Особливу увагу приділено механізмам психолого-педагогічного впливу кінотексту, що забезпечують поетапний перехід від візуального сприйняття образу людини з інвалідністю до глибокої інтеріоризації професійних цінностей через емпатію, ідентифікацію та рефлексивний аналіз. У межах дослідження розроблено та представлено авторський науково-методичний інструментарій – «Матрицю інклюзивного кінодис- курсу», яка дозволяє системно добирати кіноматеріал відповідно до конкретних нозологічних груп (РАС, сенсорні порушення, порушення опорно-рухового апарату тощо) та актуальних педагогічних завдань. Наукова новизна роботи полягає в інтеграції концепції «екстрабіліті» у процес підготовки вчителя, що дає змогу змістити акцент із дефіцитарної моделі сприйняття інвалідності на ресурсну, орієнтовану на виявлення прихованих талантів і можливостей особистості. Стаття містить опис комплексу методичних прийомів роботи з аудіовізуальним контентом, зокрема методу «педагогічного стоп-кадру», щоденника подвійних записів та рефлексивного есе, які сприяють розвитку критичної медіаграмотності студентів. Представлені результати анкету- вання студентів Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка підтверджують ефективність запропонованого підходу: 87% респондентів засвідчили трансформацію власних стереотипів та зростання рівня професійної відповідальності. Стаття має практичне значення для викладачів закладів вищої освіти, кураторів та фахівців у сфері інклюзії.; The article presents the results of a comprehensive study dedicated to the theoretical substantiation and experimental validation of using cinema as an innovative tool for shaping the inclusive culture of future teachers in higher education. The author defines inclusive culture as an integrative professional quality rooted in humanistic values, acceptance of diversity, and the ability to implement inclusive principles in practice. The study highlights the psychological and pedagogical mechanisms of film influence that facilitate a stepby- step transition from visual perception of disability to the deep internalization of professional values through empathy, identification, and reflection. The researcher introduces an original methodological tool – the «Inclusive Cinema Discourse Matrix,» which systematizes cinematic content according to specific disability categories (ASD, sensory impairments, musculoskeletal disorders, etc.) and pedagogical goals. The scientific novelty of the work lies in incorporating the «extrability» concept into teacher training, allowing a shift from a deficit-based model of disability to a resource-based one, focused on discovering an individual’s hidden potentials and strengths. The paper outlines a set of interactive methods for working with film products, such as the «pedagogical freeze-frame,» double-entry journals, and reflective essays, aimed at developing students' critical media literacy and professional readiness. The results of testing conducted at Ternopil Volodymyr Hnatyuk National Pedagogical University confirm the approach's effectiveness: 87% of students reported a significant shift in their personal attitudes toward inclusion and a deeper understanding of their professional responsibility. The practical implementation of the proposed model helps to overcome stereotypes and fosters a values-based orientation in future educators. This research is valuable for university professors, pedagogical coaches, and inclusive education specialists.

2026-01-01T00:00:00Z Kikinezhdi, Oksana Vasylkevych, Yaroslava Ryk, Mykola http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/40158 2026-03-31T10:24:38Z 2026-01-01T00:00:00Z

Назва: Features of adolescents’ school anxiety in the context of contemporary challenges Автори: Kikinezhdi, Oksana; Vasylkevych, Yaroslava; Ryk, Mykola Короткий огляд (реферат): The article presents the results of an empirical study examining the characteristics of adolescents’ school anxiety in the context of the contemporary educational environment. The aim of the study was to identify the level and structural components of school anxiety among adolescents. The sample consisted of 40 adolescents aged 10-12 years who were students of a Kyiv lyceum. School anxiety was assessed using Phillips’ School Anxiety Test. The findings revealed elevated levels of anxiety in situations involving academic evaluation, fear of failing to meet others’ expectations, and interactions with teachers. The results indicate an uneven structure of school anxiety and highlight key directions for psychological support of adolescents within the school environment.

2026-01-01T00:00:00Z Василькевич, Ярослава Зіновіївна Рик, Ганна Сергіївна Кікінежді, Оксана Михайлівна http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/40156 2026-03-31T10:05:17Z 2026-01-01T00:00:00Z

Назва: Специфіка суб’єктивного благополуччя працівників соціальної сфери в умовах війни Автори: Василькевич, Ярослава Зіновіївна; Рик, Ганна Сергіївна; Кікінежді, Оксана Михайлівна Короткий огляд (реферат): У статті представлено результати теоретичного аналізу та емпіричного дослідження специфіки суб’єктивного благополуччя працівників соціальної сфери в умовах повномасштабної війни в Україні. Обґрунтовано актуальність дослідження, що зумовлена зростанням психоемоційного навантаження, професійних стресів і ризиків емоційного вигорання серед фахівців соціономічних професій, які забезпечують надання допомоги вразливим групам населення в умовах війни та соціальної невизначеності. Проаналізовано сучасні вітчизняні та зарубіжні концепції ментального, психологічного та суб’єктивного благополуччя особистості, а також підходи до аналізу професійного стресу. Емпіричне дослідження проведено із соціальними та медичними працівниками центрів надання соціальних послуг. Для діагностики суб’єктивного благополуччя застосовано модифіковану шкалу суб’єктивного благополуччя БіБіСі, яка охоплює показники психологічного благополуччя, фізичного здоров’я та благополуччя, а також міжособистісних стосунків. Рівень стресостійкості визначено за допомогою тесту «Стійкість до стресу». За результатами дослідження встановлено, що загальні середньогрупові показники суб’єктивного благополуччя соціальних і медичних працівників відповідають низькому рівню. Водночас виявлено вищий рівень загального та психологічного благополуччя у підгрупі медичних працівників порівняно із соціальними, тоді як показники фізичного здоров’я та благополуччя дещо вищі у соціальних працівників. Визначено рівень стійкості до стресу, який в обох підгрупах перебуває на середньому рівні, при цьому високі показники частіше представлені у медичних працівників. Підкреслено необхідність розробки цілеспрямованих програм психологічної підтримки та профілактики професійного виснаження працівників соціальної сфери в умовах війни.; The article presents the results of a theoretical analysis and an empirical study of the specific features of subjective well-being among social sector employees in the context of the full-scale war in Ukraine. The relevance of the study is substantiated by the increased psycho-emotional burden, professional stress, and heightened risk of emotional burnout among specialists in socionomic professions who provide assistance to vulnerable population groups under conditions of war and social uncertainty. Contemporary national and international concepts of mental, psychological, and subjective well-being, as well as theoretical approaches to the analysis of professional stress, are reviewed. The empirical study was conducted among social and healthcare professionals working in social service provision centers. Subjective well-being was assessed using the modified BBC Subjective Well-Being Scale, which includes indicators of psychological well-being, physical health and well-being, and interpersonal relationships. Stress resilience was measured using the “Stress Resistance” test. The findings indicate that the overall mean group levels of subjective well-being among social and healthcare workers correspond to a low level. At the same time, healthcare professionals demonstrated higher levels of overall and psychological well-being compared to social workers, whereas indicators of physical health and well-being were slightly higher among social workers. The level of stress resilience in both subgroups was found to be moderate, with high levels more frequently observed among healthcare professionals. The necessity of developing targeted psychological support programs and preventive interventions aimed at reducing professional exhaustion among social sector employees in wartime conditions is emphasized.

2026-01-01T00:00:00Z Кікінежді, Оксана Михайлівна Василькевич, Я. З. Рик, М. С. http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/40154 2026-03-31T09:38:36Z 2026-01-01T00:00:00Z

Назва: Дослідження тривожності як адаптивного ресурсу підлітків в умовах війни Автори: Кікінежді, Оксана Михайлівна; Василькевич, Я. З.; Рик, М. С. Короткий огляд (реферат): У статті представлено результати емпіричного дослідження особливостей тривожності та психічних станів підлітків в умовах воєнного стану в Україні. Актуальність роботи зумов-лена тривалим впливом воєнних подій як хронічного стресового чинника, що може негативно позначатися на психоемоційному стані дітей підліткового віку. Метою дослідження було виявлення рівнів та особливостей прояву тривожності, а також пов’язаних із нею психічних станів у підлітків 12–13 років. У дослідженні взяли участь 40 учнів, які навчаються у ліцеях міста Києва, обстеження яких проводилося у 2025 році в умовах воєнного стану. Для реаліза-ції поставленої мети використано шкалу соціально-ситуативної тривожності Кондаша, яка дозволяє діагностувати загальний рівень тривожності та її окремі види (шкільну, самооцінну та міжособистісну), а також тест Г. Айзенка «Самооцінка психічних станів», спрямований на оцінювання (визначення рівнів) тривожності, фрустрації, агресивності та ригідності. Застосування двох методик дало змогу комплексно охарактеризувати як ситуаційно зумовлені джерела тривожності, так і суб’єктивні емоційні стани підлітків. За результатами дослід-ження встановлено, що у більшості підлітків рівень загальної тривожності та її окремих видів перебуває в межах нормативних значень, що свідчить про відносну емоційну стабільність і сформовані адаптаційні ресурси навіть за умов тривалої соціальної напруги. Визначено, що тривожність має переважно ситуативний характер і не переходить у стійкі дезадаптаційні форми. Встановлено середній рівень показників фрустрації, агресивності та ригідності, що свідчить про відносну психологічну адаптованість підлітків до умов воєнного часу. Зроблено висновки про необхідність систематичного психологічного моніторингу емоційного стану підлітків та впровадження профілактичних і підтримувальних програм у шкільному середовищі.

2026-01-01T00:00:00Z