http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/8368 2026-08-18T17:30:02Z 2026-08-18T17:30:02Z Гороховянко, Ірина Степанівна Horokhovyanko, I. S. http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/42404 2026-08-07T08:24:32Z 2026-01-01T00:00:00Z

Назва: Журнальна періодика Тернопільщини: типологійний і формально-змістовий аспекти (1991–2022 рр.) Автори: Гороховянко, Ірина Степанівна; Horokhovyanko, I. S. Короткий огляд (реферат): Дисертаційне дослідження присвячене комплексному вивченню журнальної періодики Тернопільщини 1991–2022 рр. як складника регіонального медіапростору України та важливого джерела для осмислення історико-журналістського процесу доби Незалежності. У роботі журнальні видання краю розглянуто у взаємозв’язку їхніх історичних, типологійних, формально-змістових, композиційно-візуальних та редакторських характеристик. Актуальність дослідження зумовлена тим, що журнальна періодика Тернопільщини періоду Незалежності України досі не була предметом цілісного наукового аналізу, хоча саме вона відображає локальні суспільно-політичні, культурні, наукові, професійні, релігійні, літературномистецькі та рекламно-інформаційні процеси регіону. Мета дисертації полягає в комплексному дослідженні журнальної періодики Тернопільщини як системного явища у взаємозв’язку історичних, типологійних і формально-змістових характеристик. Для досягнення мети проаналізовано теоретичні засади вивчення української журнальної періодики, окреслено методологічні підходи до типологізації регіональних журнальних видань, визначено суспільно-історичні чинники їх функціювання, здійснено періодизацію розвитку журналів Тернопільщини, охарактеризовано їх типологійні особливості, змістові домінанти, рубрикаційну структуру, композиційно-візуальні параметри та редакторський чинник. Об’єктом дослідження є журнальна періодика Тернопільщини 1991– 2022 рр. Предметом виступають типологійні характеристики, змістові домінанти, композиційно-візуальні параметри та редакторський чинник формування журнальної періодики Тернопільщини в контексті медіапростору України. Емпіричну базу становлять 152 журнальні видання, що виходили на Тернопільщині у період Незалежності України. Хронологічні межі дослідження охоплюють період від 24 серпня 1991 р. до 24 лютого 2022 р., що дає змогу простежити розвиток регіональної журнальної періодики від часу здобуття Україною Незалежності до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Методологічну основу дисертації становить комплекс загальнонаукових і спеціальних методів. Методи аналізу, синтезу, узагальнення й систематизації використано для опрацювання наукових підходів до вивчення журнальної періодики. Історико-хронологічний метод дав змогу простежити етапи становлення й розвитку журналів Тернопільщини у контексті суспільно-історичних змін. Типологійний метод застосовано для класифікації видань за цільовим призначенням, читацькою адресою, тематичним спрямуванням і функційними ознаками. Контент-аналіз забезпечив виявлення провідних змістових домінант, порівняльний метод – зіставлення журналів різних типологійних груп, структурно-функціональний метод – аналіз рубрикації, жанрових форм і редакторських моделей, а візуально-комунікативний аналіз – дослідження ілюстративного матеріалу, шрифтового оформлення та архітектоніки видань.; The dissertation research is devoted to a comprehensive study of the magazine periodicals of Ternopil Region in 1991–2022 as a component of the regional media space of Ukraine and an important source for understanding the historical and journalistic process of the Independence period. The study examines the region’s magazine publications in the interrelation of their historical, typological, formal-content, compositional-visual and editorial characteristics. The relevance of the research is determined by the fact that the magazine periodicals of Ternopil Region during the period of Ukraine’s Independence have not yet been the subject of a holistic scholarly analysis, although they reflect local sociopolitical, cultural, scientific, professional, religious, literary-artistic, advertising and informational processes of the region. The purpose of the dissertation is to comprehensively study the magazine periodicals of Ternopil Region as a systemic phenomenon in the interrelation of historical, typological and formal-content characteristics. To achieve this purpose, the theoretical foundations of the study of Ukrainian magazine periodicals have been analysed, methodological approaches to the typologization of regional magazine publications have been outlined, the socio-historical factors of their functioning have been determined, the periodization of the development of magazines in Ternopil Region has been carried out, and their typological features, content dominants, rubrication structure, compositional-visual parameters and editorial factor have been characterized. The object of the research is the magazine periodicals of Ternopil Region in 1991–2022. The subject of the research comprises the typological characteristics, content dominants, compositional-visual parameters and editorial factor in the formation of the magazine periodicals of Ternopil Region in the context of the regional media space of Ukraine. The empirical basis consists of 152 magazine publications issued in Ternopil Region during the period of Ukraine’s Independence. The chronological framework of the study covers the period from August 24, 1991, to February 24, 2022, which makes it possible to trace the development of regional magazine periodicals from the time Ukraine gained Independence to the beginning of Russia’s full-scale invasion of Ukraine. The methodological basis of the dissertation is formed by a set of general scientific and special methods. The methods of analysis, synthesis, generalization and systematization were used to process scholarly approaches to the study of magazine periodicals. The historical-chronological method made it possible to trace the stages of formation and development of magazines in Ternopil Region in the context of socio-historical changes. The typological method was applied to classify publications according to their purpose, reader address, thematic orientation and functional features. Content analysis ensured the identification of the leading content dominants; the comparative method enabled the comparison of magazines of different typological groups; the structural-functional method was used to analyse rubrication, genre forms and editorial models; and visualcommunicative analysis was applied to study covers, illustrative material, font design and the architectonics of publications. Опис: Захист відбувся : 7 серпня 2026 р. об 11:00 год, 24 аудиторія (головний корпус). Онлайн-трансляція захисту буде проводитись на офіційному ютуб каналі університету.

2026-01-01T00:00:00Z Вітяк, Ю. М. Vitiak, Yu. M. http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/42219 2026-07-30T08:53:54Z 2026-01-01T00:00:00Z

Назва: Семантико-прагматична адаптація твору в параперекладі Автори: Вітяк, Ю. М.; Vitiak, Yu. M. Короткий огляд (реферат): Дисертаційна робота присвячена вивченню прагматичних маніпуляцій та семантичної переорганізації творів із ракурсу параперекладу як парадигмального і трансдисциплінарного явища в контексті перекладознавчих студій. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю розширити методологічний інструментарій перекладознавства через демаргіналізацію паратекстового поля і врахування адаптаційних алгоритмів мережі параперекладачів, які сукупно формують рецепцію твору і репрезентують його у вигляді книжки в цільовій культурі. Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає в тому, що вперше концепцію параперекладу цілісно застосовано до українських перекладацьких та видавничих практик; вмотивовано необхідність студіювання емпіричного аспекту параперекладу як консеквенції багатоетапних операцій відображених на соціологічному рівні; досліджено мережу параперекладачів із погляду їхньої активності, взаємодії та комунікації, націленої на формування остаточного варіанта представлення перекладеного твору; розмежовано поняття паратекстового зсуву, вилучення, додавання та адаптації; охарактеризовано специфіку спунеризму та класифіковано його типові транспозиційні форманти; окреслено методику відтворення артлангів та рунічних написів у контексті організації перітекстового простору; зафіксовано паратексти, що вирізняються меншою екзистенційною частотністю та перехідною природою; розглянуто промоційні матеріали з позицій підсилення дискурсу про інший переклад; здійснено цілісний парааналіз зібрання творів з урахуванням зовнішніх та внутрішніх перітекстових репрезентацій. Практичне значення дисертаційного дослідження полягає в демонстрації комплексного інструментарію для роботи з перітекстовим полем видання, що диверсифікує перекладацькі підходи. Розширення методології дослідження параперекладу покликане сприяти взаємодії агентів мережі параперекладу. Результати наукової роботи можуть бути використані для підготовки монографій, підручників та посібників перекладознавчого профілю. Висвітлені положення мають дидактичний потенціал стати компонентами курсів «Вступ до перекладознавства», «Теорія перекладу», «Переклад художньої прози» та ін.; The dissertation is devoted to the study of pragmatic manipulations and semantic reorganization of literary works from the perspective of paratranslation as a paradigmatic and transdisciplinary phenomenon within translation studies. The relevance of the research is determined by the need to expand the methodological toolkit of translation studies through the demarginalisation of the paratextual field and the consideration of adaptive algorithms employed by the paratranslation network, which collectively shape the reception of a work and represent it as a book within the target culture. The scientific novelty of the research findings lies in the fact that for the first time the concept of paratranslation has been holistically applied to Ukrainian translation and publishing practices; the necessity of studying the empirical aspect of paratranslation as a consequence of multi-stage operations reflected at the sociological level has been substantiated; the network of paratranslators has been examined in terms of their activity, interaction, and communication aimed at shaping the final representation of a translated work; the notions of paratextual shift, omission, addition, and adaptation have been differentiated; the specificity of spoonerism has been characterised and its typical transpositional formants classified; the methodology for rendering artlangs and runic inscriptions within the organisation of peritextual space has been outlined; paratexts distinguished by lower existential frequency and transitional nature have been identified; promotional materials have been examined from the perspective of reinforcing the discourse on alternative translation; a holistic paraanalysis of a collected works edition has been conducted with regard to both external and internal peritextual representations. The practical significance of the dissertation research lies in demonstrating a comprehensive toolkit for working with the peritextual field of a publication, thereby diversifying translation approaches. The expansion of the paratranslation research methodology is intended to facilitate interaction among agents within the paratranslation network. The findings of the research may be employed in the preparation of monographs, textbooks, and manuals in the field of translation studies. The outlined propositions hold didactic potential to become components of such courses as Introduction to Translation Studies, Theory of Translation, Translation of Literary Prose, and others. Опис: Захист відбувся : 29 липня 2026 р. об 11:00 год, 24 аудиторія (головний корпус). Онлайн-трансляція захисту на офіційному ютуб каналі університету.

2026-01-01T00:00:00Z Фецан, Тетяна Ігорівна Fetsan, T. I. http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41503 2026-06-30T07:01:58Z 2026-01-01T00:00:00Z

Назва: Мова української діаспори в сучасному комунікативному просторі Турецької Республіки Автори: Фецан, Тетяна Ігорівна; Fetsan, T. I. Короткий огляд (реферат): Дисертаційну роботу присвячено інтегральному аналізові мови української діаспори в комунікативному просторі Турецької Республіки на перетині наукових парадигм синхронної соціолінгвістики і міграційної лінгвістики. Актуальність студіювання мовного портрета української діаспори детермінували такі інтралінгвальні та екстралінгвальні чинники: 1) типологічна відстань між українською і турецькою мовами (українська мова належить до індоєвропейської мовної сім’ї і є флективною мовою, а турецька мова належить до тюркської сім’ї і є аглютинативною мовою); 2) функціонування української мови в діаспорному середовищі в умовах постійної взаємодії з іншими мовами; 3) створення офіційних діаспорних осередків українців у Туреччині в 2014 році, пов’язане з акціями-майданами для підтримки євроінтеграційного шляху України, а також ізанексією Криму; 4) повномасштабне вторгнення РФ в Україну, яке зумовило нову хвилю еміграції українців. Джерельною базою дослідження слугують матеріали учасницького та зовнішнього спостереження, у якому була безпосередньо задіяна авторка (участь у понад 100 заходах культурно-релігійного та освітнього характеру в Турецькій Республіці упродовж 2018–2025 рр.), контент сторінок української діаспори на платформах «Фейсбук», «Інстаграм», «Тікток», «Телеграм» (73 позиції), матеріали аудіогідів у музеях Туреччини, результати анкетування 658 діаспорян (упродовж 2023 р.), 21 мовна біографія, записана у форматі глибинних напівструктурованих інтерв’ю (упродовж 2024–2025 рр.). Наукова новизна дисертаційної праці полягає в тому, що в ній уперше в українському мовознавстві здійснено інтегральне дослідження мови української діаспори в Туреччині; виявлено та описано типи мовних траєкторій представників діаспори; з’ясовано розрив між мовною ідентифікацією та фактичною мовною поведінкою українців у Туреччині; доведено вплив повномасштабного вторгнення РФ в Україну 2022 року на трансформацію мовної свідомості представників діаспори; проаналізовано функціонування мови в середовищі полілінгвізму та значної мовної відстані; описано критичні виклики щодо міжпоколіннєвої трансляції мови.; The dissertation is devoted to an integral analysis of the language of the Ukrainian diaspora in the communicative space of the Turkish Republic at the intersection of the scientific paradigms of synchronic sociolinguistics and migration linguistics. The relevance of studying of the Ukrainian diaspora’s linguistic portrait is determined by the following intralingual and extralingual factors: 1) the typological distance between the Ukrainian and Turkish languages (Ukrainian belongs to the Indo-European language family and is a fusional language, whereas Turkish belongs to the Turkic family and is an agglutinative language); 2) the functioning of the Ukrainian language in a diaspora environment under conditions of constant interaction with other languages; 3) the establishment of official Ukrainian diaspora organizations in Türkiye in 2014, connected with the Maidan protests in support of Ukraineʼs Euro-integration course, as well as the occupation of Crimea; 4) Russiaʼs full-scale war against Ukraine, which prompted a new wave of Ukrainian emigration. The source base of the study comprises materials from participant and external observation in which the author was directly involved (participation in over 100 cultural, religious, and educational events in the Republic of Türkiye during 2018–2025), content from Ukrainian diaspora pages on the platforms Facebook, Instagram, TikTok, and Telegram (73 items), materials from audio guides in Turkish museums, the results of a survey of 658 diaspora members (conducted in 2023), and 21 language biographies recorded as in-depth semi-structured interviews (2024–2025). The scientific novelty of the dissertation lies in the fact that it is the first study in Ukrainian linguistics to provide an integrated investigation of the language of the Ukrainian diaspora in Türkiye; to identify and describe the types of language trajectories of diaspora members; to reveal the gap between language identification and the actual language behavior of Ukrainians in Türkiye; to demonstrate the impact of Russiaʼs full-scale war against Ukraine in 2022 on the transformation of the language consciousness of diaspora members; to analyze the functioning of language in a multilingual environment with significant linguistic distance; and to describe the critical challenges of intergenerational language transmission. Опис: Захист відбувся : 26 червня 2026 р. об 11:00 год, 24 аудиторія (головний корпус). Онлайн-трансляція захисту на офіційному ютуб каналі університету.

2026-01-01T00:00:00Z Хоміцький, Назарій Юрійович Khomitskyi, N. Yu. http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41450 2026-06-23T12:33:44Z 2026-01-01T00:00:00Z

Назва: Лінгвостилістична організація воєнної прози Олександра Вільчинського Автори: Хоміцький, Назарій Юрійович; Khomitskyi, N. Yu. Короткий огляд (реферат): Дисертаційну роботу присвячено аналізові функційно-стилістичного потенціалу мовних одиниць у мові художніх творів Олександра Вільчинського про війну. Актуальність праці зумовлено необхідністю ґрунтовного дослідження мовностилістичної організації воєнної прози Олександра Вільчинського, оскільки вивчення мови художньої прози, присвяченої темі війни, є важливим для сучасної української лінгвостилістики. З’ясовано, що попри вагомість розв’язання цього питання, робіт, де предметом розгляду ставали саме прозові тексти, незначна кількість. Мова текстів про війну обраного автора ‒ Олександра Вільчинського ‒ також була розглянуа фрагментарно (Г. Бачинська, Г. Вишневська, М. Марковська, О. Штонь), хоча тексти дають багатий матеріал для лінгвостилістичного аналізу. Це вказує на недостаню дослідженість окресленої проблеми. Джерельну базу дослідження становлять тексти творів Олександра Вільчинського воєнної тематики: повісті «Останній герой», «У степу під Авдіївкою», оповідання «Під Конотопом». Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній уперше в українській лінгвістиці здійснено комплексне дослідження мови воєнної прози Олександра Вільчинського, з’ясовано семантичне наповнення і функційно-стилістичне навантаження лексичних і синтаксичних структур як органічних компонентів цілісного художнього тексту, схарактеризовано активність виражальних можливостей лексем і синтаксем як складників стилістичних засобів створення образності.; The dissertation is devoted to the analysis of the functional and stylistic potential of linguistic units in the language of Oleksandr Vilchynskyi’s literary works on war. The relevance of the study is determined by the need for a comprehensive investigation of the linguistic and stylistic organization of Oleksandr Vilchynskyi’s war prose, as the study of the language of fiction dealing with war is of particular importance for contemporary Ukrainian linguostylistics. It has been established that, despite the significance of this issue, there is only a limited number of studies focusing specifically on prose texts. The language of war-related texts by the author under study, Oleksandr Vilchynskyi, has also been examined only fragmentarily (H. Bachynska, H. Vyshnevska, M. Markovska, O. Shton), although these texts provide rich material for linguostylistic analysis. This indicates the insufficient level of research on the outlined problem. The empirical basis of the study comprises Oleksandr Vilchynskyi’s works on war themes: the novellas The Last Hero, In the Steppe near Avdiivka, and the short story Near Konotop. The scientific novelty of the research lies in the fact that it presents, for the first time in Ukrainian linguistics, a comprehensive study of the language of Oleksandr Vilchynskyi’s war prose; it clarifies the semantic content and functional-stylistic load of lexical and syntactic structures as integral components of a coherent literary text; and characterizes the expressive potential of lexemes and syntactic units as elements of stylistic devices contributing to imagery. Опис: Захист відбувся : 19 червня 2026 р. об 11:00 год, 24 аудиторія (головний корпус). Онлайн-трансляція захисту буде проводитись на офіційному ютуб каналі університету.

2026-01-01T00:00:00Z