http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/39713 2026-04-28T07:33:26Z 2026-04-28T07:33:26Z Коріненко, Павло Степанович Савицький, Назарій http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/40608 2026-04-27T08:30:22Z 2025-01-01T00:00:00Z

Назва: Депортація українських селян із Польщі в УРСР у 1944–1945 рр. (на прикладі селянської родини Агафії Крулько та Антона Кріля) Автори: Коріненко, Павло Степанович; Савицький, Назарій Короткий огляд (реферат): Метою статті є всебічне дослідження життєвих траєкторій двох українських селянських родин, які зазнали примусової депортації з післявоєнної Польщі до УРСР у 1944–1945 рр. Дослідження зосереджується на обставинах їх виселення, особливостях й етапах адаптації до нових соціально-економічних умов, трансформації традиційного сільського способу життя в умовах радян ської колективізації, а також на характері міжособистісних і трудових взаємин між переселенцями та місцевими українськими селянами в доколгоспний і колгоспний періоди. Методологічна основа дослідження ґрунтується на принципах історизму, системності, об’єктивності та критичного ана лізу. Використано загальнонаукові методи (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення) та спеціальні історичні підходи (історико-генетичний, історико-порівняльний, проблемно-хронологічний). Історич ний підхід дав змогу комплексно розглянути передумови та механізми депортації українського сіль ського населення з Польщі, простежити закономірності їх соціально-економічної адаптації в нових умовах життя, реконструювати матеріальні, побутові та психологічні аспекти інтеграції в радян ське суспільство. Новизна дослідження полягає в мікроісторичному підході – реконструкції доль двох конкретних українських родин, А. Крулька та А. Кріля, що ілюструє вплив міждержавних політичних рішень на життя окремих людей. На основі поєднання усних свідчень, архівних документів і контек стуального історіографічного аналізу показано, як примусове переселення спричинило глибокі зміни в матеріальних умовах, морально-психологічному стані та соціальних взаєминах цих родин у двох істо ричних періодах – доколгоспному та колгоспному житті в УРСР. Висновки. Аналіз життєвого дос віду двох українських селянських родин у завершальний період Другої світової війни та в перші повоєнні роки засвідчує трагічний характер депортаційних процесів, що охопили сотні тисяч українців. Родини стикнулися з надзвичайними матеріальними труднощами, психологічною напругою та соціальною ізоляцією. Будучи змушеними підкорятися спершу польській, а потім радянській владі, вони зберегли глибоке відчуття туги за рідним краєм. Із часом родини поступово адаптувалися до нової соціально- економічної реальності, знайшли своє місце в місцевій громаді та зберегли шанобливе ставлення до свого минулого. Такі мікроісторичні дослідження сприяють глибшому розумінню соціальної динаміки та психологічних наслідків примусових міграцій серед українського сільського населення 1940-х років.; The purpose of this article is to conduct a comprehensive study of the life trajectories of two Ukrainian peasant families who underwent forced deportation from postwar Poland to the USSR in 1944–1945. The research focuses on the circumstances of their displacement, the peculiarities and stages of adaptation to new socio-economic conditions, the transformation of their traditional rural way of life under Soviet collectivization, and the character of interpersonal and labor relations between the deportees and local Ukrainian villagers in both the pre-collective and collective farm periods. Methodology. The methodological framework of the study is based on the principles of historicism, systematization, objectivity, and critical anal ysis. The research employs general scientific methods (analysis, synthesis, comparison, and generalization) and specific historical approaches (historical-genetic, historical-comparative, and problem-chronological). The use of a historical approach made it possible to comprehensively examine the prerequisites and mecha nisms of the deportation of Ukrainian rural populations from Poland, to trace patterns of their socio-economic adaptation in new living conditions, and to reconstruct the material, everyday, and psychological aspects of their integration into Soviet society. Scientific novelty. The novelty of this research lies in its microhistorical perspective – the reconstruction of the destinies of two particular Ukrainian families, those of A. Krulko and A. Kril, as a case study illustrating the impact of interstate political decisions on individual human lives. Drawing on a combination of oral testimonies, archival documents, and contextual historiographical analysis, the article reveals how forced resettlement led to a profound transformation in the material circumstances, moral and psychological state, and social interactions of these families during two distinct historical stages – pre-collective and collective life in the USSR. Conclusions. The examination of the life experiences of these two Ukrainian peasant families during the final stage of the Second World War and the early postwar years demonstrates the tragic nature of the deportation processes that affected hundreds of thousands of Ukrainians. The families faced extreme material hardship, psychological strain, and social alienation. Forced to submit f irst to Polish and then to Soviet authorities, they nonetheless retained a deep sense of nostalgia for their native environment. Over time, they gradually adapted to the new socio-economic reality, found their place within the local community, and preserved a respectful and caring attitude toward their past. Such microhistorical studies contribute to a deeper understanding of the social dynamics and psychological consequences of forced migrations among the Ukrainian rural population in the 1940s.

2025-01-01T00:00:00Z Козловський, Сергій http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/40606 2026-04-27T08:23:17Z 2025-01-01T00:00:00Z

Назва: Облогове мистецтво у військовій справі Кримського ханства (XV–XVI ст.) Автори: Козловський, Сергій Короткий огляд (реферат): Мета статті – проаналізувати особливості облогової тактики кримців, місце цієї тактики у військовому мистецтві та військових кампаніях Кримського ханства, розглянути окремі випадки успішних та безуспішних штурмів міст / містечок у XV–XVI ст. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму та міждисциплінарного підходу. У роботі застосовано методи історико-джерелознавчого аналізу для вивчення матеріалів середньовічних хроністів, історико-порів няльний метод для з’ясування причин успіху й невдач в облогах, історико-системний, для з’ясування складових елементів облогового мистецтва киримли. Наукова новизна дослідження полягає в комплек сному аналізі облоговому мистецтва кримців, його значенні для тактики і стратегії війська кримських татар. Проаналізовано складники облогового мистецтва киримли, причини успіхів та невдач татар при штурмах окремих міст. Розглянуто облоги й штурми кримцями окремих міст. Висновки. У резуль таті проведеного дослідження з’ясовано, що кримські татари володіли облоговим мистецтвом, однак воно мало свої особливості, зважаючи на тактику та стратегію киримли, склад їх військ. Облога міст не була одним з основних завдань військ кримських татар, оскільки першочергового значення у військо вій стратегії кримців займало пограбування інших держав, руйнування їх демографічного та еконо мічного потенціалу. Зважаючи на те що головними складниками тактики киримли були швидкість та маневреність, доводилося жертвувати важким озброєння (артилерією), і це могло не відбитися на можливості киримли вести ефективну облогу. Маючи нечисленну артилерію, кримські татари під час облоги намагались або підпалити ворожі укріплення або зробити підриви в мурах за допомогою порохових зарядів. З розвитком кам’яних фортифікацій міст та збільшенням їх артилерійського парку можливості кримців штурмувати такі твердині стали ще більш обмеженими.; The purpose of the article is to analyze the features of the siege tactics of the Crimeans, the place of this tactic in the military art and military campaigns of the Crimean Khanate, to consider individ ual cases of successful and unsuccessful storming of cities/towns in the 15th–16th centuries. The research methodology is based on the principles of historicism and an interdisciplinary approach. The work uses meth ods of historical and source analysis to study the materials of medieval chroniclers, a historical and compar ative method to clarify the reasons for success and failure in sieges, and a historical and systemic method to clarify the components of the siege art of the Crimeans. The scientific novelty of the study lies in the compre hensive analysis of the siege art of the Crimeans, its significance for the tactics and strategy of the Crimean Tatar army. The components of the siege art of the Crimeans, the reasons for the successes and failures of the Tatars in storming individual cities are analyzed. The sieges and assaults of individual cities by the Crimeans were considered. Conclusions. As a result of the study, it was found that the Crimean Tatars possessed the art of siege warfare, but it had its own peculiarities, taking into account the tactics and strategy of the Crimeans, the composition of their troops. The siege of cities was not one of the main tasks of the Crimean Tatar troops, since the plunder of other states, the destruction of their demographic and economic potential was of primary importance in the military strategy of the Crimeans. Given that the main components of the Crimean tactics were speed and maneuverability, it was necessary to sacrifice heavy weapons (artillery) and this could not affect the Crimean’s ability to conduct an effective siege. Having a small artillery, the Crimean Tatars during the siege tried either to set fire to enemy fortifications or to blow up the walls with gunpowder charges. With the development of stone fortifications of cities and the increase in their artillery park, the Crimeans’ ability to storm such strongholds became even more limited.

2025-01-01T00:00:00Z Клиш, Тарас Кіцак, Володимир Миронович http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/40604 2026-04-27T08:16:37Z 2025-01-01T00:00:00Z

Назва: Причини розселення депортованих з Польщі українців у південних, центральних, східних та північних областях УРСР упродовж 1944–1945 рр. Автори: Клиш, Тарас; Кіцак, Володимир Миронович Короткий огляд (реферат): У статті розглядається процес примусового переселення українців із територій Закерзоння (Лемківщини, Підляшшя, Надсяння та Холмщини) до Української РСР у 1944–1946 рр., що розпочався після укладення Угоди про взаємну евакуацію населення між урядами УРСР та Польщі. Методологія дослідження. На основі історичних джерел і досліджень висвітлюються політичні, економічні та безпекові чинники радянської демографічної політики. Показано, що переселення мало примусовий характер і здійснювалося з метою використання трудових ресурсів депортованих для від будови промисловості й сільського господарства східних і південних областей України. Проаналізо вано роль міжнародного контексту – зокрема, рішень Тегеранської конференції та поступок західних союзників Й. Сталіна щодо польсько-радянського кордону. З’ясовано, що радянська влада прагнула запобігти поширенню українського визвольного руху, тому уникала розселення переселенців на заході України, натомість сприяючи їхній асиміляції в русифікованому середовищі. Висновки. Окрему увагу приділено мотивам самих переселенців, серед яких були як вимушені – страх перед польським терором, релігійні переслідування, – так й ідеалізовані уявлення про життя у «великій Україні». Висвітлено трагічні наслідки депортацій: роз’єднання родин, втрату національної ідентичності та важкі соці ально-економічні умови життя в місцях нового поселення.; The article examines the process of forced resettlement of Ukrainians from the territories of Zakerzonnia (Lemkivshchyna, Podlasie, Nadsiannia, and Chelm regions) to the Ukrainian SSR in 1944–1946, which began after the signing of the Agreement on Mutual Population Evacuation between the governments of the Ukrainian SSR and Poland. The research methodology. Based on historical sources and research, the study highlights the political, economic, and security factors behind Soviet demographic policy. It demon strates that the resettlement was coercive in nature and aimed to utilize the deported population as a labor resource for the reconstruction of industry and agriculture in the eastern and southern regions of Ukraine. The international context – particularly the decisions of the Tehran Conference and the territorial concessions of the Western Allies to Joseph Stalin regarding the Polish-Soviet border – is analyzed. The study reveals that the Soviet authorities sought to prevent the spread of the Ukrainian liberation movement by avoiding the resettle ment of deportees in Western Ukraine and promoting their assimilation in the more Russified eastern regions. Conclusions. Special attention is given to the motives of the settlers themselves, which ranged from forced – fear of Polish terror and religious persecution – to idealized perceptions of life in “Greater Ukraine”. The tragic consequences of deportations are outlined, including family separations, loss of national identity, and harsh socio-economic conditions in the new settlements.

2025-01-01T00:00:00Z Зуляк, Іван Степанович Богдан, Ярослав http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/40603 2026-04-27T08:06:47Z 2025-01-01T00:00:00Z

Назва: Умови й особливості визначення прикордонних територій Другої Речі Посполитої Автори: Зуляк, Іван Степанович; Богдан, Ярослав Короткий огляд (реферат): Мета статті – проаналізувати історико-політичні, адміністративно-правові та географічні умови формування прикордонних територій Другої Речі Посполитої, з’ясувати особли вості їх визначення та функціонування в міжвоєнний період. Методологія дослідження. У дослідженні застосовано поєднання загальнонаукових та спеціально-історичних методів. Історико-генетичний метод використано для простеження процесу формування прикордонних територій; історико-по рівняльний – для зіставлення підходів до визначення кордонів на різних ділянках; географічний – для аналізу природних і просторових чинників. Системний підхід дав змогу розглядати прикордонні тери торії як складник політико-адміністративної структури держави. Застосовано також критичний аналіз джерел та нормативно-правових актів Другої Речі Посполитої. Наукова новизна дослідження полягає в комплексному розгляді процесу визначення прикордонних територій Другої Речі Посполитої крізь призму поєднання політичних, адміністративно-правових, географічних та безпекових чинників. У роботі уточнено зміст і функції прикордонних зон у системі державного управління міжвоєнної Польщі, виокремлено ключові етапи формування їхніх меж та проаналізовано особливості застосу вання правових механізмів для їх визначення. Уперше узагальнено й систематизовано нормативно-пра вову базу, що регулювала статус прикордонних територій у зазначений період. Висновки. Визначення прикордонних територій Другої Речі Посполитої зумовлювалося поєднанням міжнародно-політичних, адміністративно-правових, географічних та безпекових чинників. Процес формування прикордонних зон відбувався поетапно й супроводжувався укладанням міжнародних угод, демаркацією кордонів та створенням системи охорони. Особливу роль відігравала нормативно-правова база, що регламен тувала режим прикордонних територій.; The purpose of the article is to analyze the historical-political, administrative-legal and geo graphical conditions of the formation of the border territories of the Second Rzeczpospolita, to find out the fea tures of their definition and functioning in the interwar period. Research methodology. The study uses a com bination of general scientific and special-historical methods. The historical-genetic method is used to trace the process of forming border territories; the historical-comparative method is used to compare approaches to defining borders in different areas; the geographical method is used to analyze natural and spatial fac tors. The systematic approach made it possible to consider border territories as a component of the politi cal-administrative structure of the state. A critical analysis of sources and regulatory legal acts of the Second Rzeczpospolita was also applied. The scientific novelty of the study lies in the comprehensive consideration of the process of determining the border territories of the Second Polish-Lithuanian Commonwealth through the prism of a combination of political, administrative-legal, geographical and security factors. The work clarifies the content and functions of border zones in the system of state administration of interwar Poland, identifies key stages in the formation of their borders and analyzes the features of the application of legal mechanisms for their determination. For the first time, the regulatory and legal framework that regulated the status of bor der territories in the specified period has been generalized and systematized. Conclusions. The determination of the border territories of the Second Polish-Lithuanian Commonwealth was determined by a combination of international political, administrative-legal, geographical and security factors. The process of forming border zones took place in stages and was accompanied by the conclusion of international agreements, demarcation of borders and the creation of a security system. The regulatory and legal framework that regulated the regime of border territories played a special role.

2025-01-01T00:00:00Z