http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/35893 2026-04-08T20:06:02Z 2026-04-08T20:06:02Z Тимошик, Михайло Морозенкович http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/37599 2025-12-02T14:14:54Z 2025-01-01T00:00:00Z

Назва: Нагороди як інструменти політичної легітимації: порівняльний аналіз монархічних і республіканських систем Автори: Тимошик, Михайло Морозенкович Короткий огляд (реферат): Стаття присвячена дослідженню державних нагород як соціального феномена крізь призму неклассичної соціології. Автор розглядає теоретичні підходи видатних соціологів до розуміння нагород як елемента соціальної системи та їх впливу на суспільні процеси. Перший абзац висвітлює методологічні основи дослідження, спираю- чись на ідеї Т. Парсонса щодо функціонального відношення між індивідом і суспільством. Розкривається механізм мотивації участі в соціально значущих діях через систему винагород та необхідність адекватного задоволення потреб членів суспільства для успішної соціалізації. Другий абзац аналізує концепцію Р. Мертона про вплив нагород на зміну соціальних статусів і ролей. Автор підкреслює роль нагород у соціальному змаганні як компенсаторного механізму та позитивного фактора стимулювання відповідності кожного своїй ролі в суспільстві. Третій абзац розглядає проблему соціальної нерівності у сучасних демократичних суспільствах на прикладі французької наградної системи. Аналізуються диспропорції в нагородженні представників різних соціаль- них груп та спроби їх подолання через діяльність президентів Франції. Четвертий абзац досліджує особливості наградних систем євро- пейських країн, зокрема соціальні гарантії для кавалерів у Франції та інститут почесних чиновників у Німеччині та Бельгії. Розкривається взаємозв'язок між нагородами та соціальним забезпеченням. П'ятий абзац узагальнює роль державних нагород у сучасних суспільствах як інструменту суспільного визнання та пропаганди еталонів поведінки. Автор відзначає поступове зниження мотиваційного впливу державного заохочення через зменшення матеріальних та моральних благ. Шостий абзац підсумовує трансформацію ролі державних нагород у контексті змін соціальної структури суспільства. Підкреслюється необхідність емпіричних досліджень для визначення специфіки впливу нагород на соціальний статус та мобільність у сучасному у суспільстві.; This article is devoted to the study of state awards as a social phenomenon through the prism of non-classical sociology. The author considers the theoretical approaches of prominent sociologists to understanding awards as an element of the social system and their impact on social processes. The first paragraph highlights the methodological foundations of the study, based on T. Parsons' ideas about the functional relationship between the individual and society. It reveals the mechanism of motivation to participate in socially significant activities through a system of rewards and the need to adequately satisfy the needs of members of society for successful socialisation. The second paragraph analyses R. Merton's concept of the influence of awards on changes in social status and roles. The author emphasises the role of awards in social competition as a compensatory mechanism and a positive factor in encouraging everyone to fulfil their role in society. The third paragraph examines the problem of social inequality in modern democratic societies using the example of the French reward system. It analyses the disparities in the awarding of representatives of different social groups and attempts to overcome them through the activities of French presidents. The fourth paragraph explores the peculiarities of award systems in European countries, in particular social guarantees for knights in France and the institution of honorary officials in Germany and Belgium. The relationship between awards and social security is revealed. The fifth paragraph summarises the role of state awards in modern societies as an instrument of social recognition and promotion of behavioural standards. The author notes a gradual decline in the motivational impact of state incentives due to a reduction in material and moral benefits. The sixth paragraph summarises the transformation of the role of state awards in the context of changes in the social structure of society. The need for empirical research to determine the specific impact of awards on social status and mobility in contemporary Russian society is emphasised.

2025-01-01T00:00:00Z Мурмила, Наталія http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/37552 2025-11-27T14:55:49Z 2025-01-01T00:00:00Z

Назва: Збут харчової продукції на Правобережній Україні в кінці ХІХ — на початку ХХ століття: економічні та інституційні особливості Автори: Мурмила, Наталія Короткий огляд (реферат): Мета статті —проаналізувати економічні та інституційні особливості збуту харчової продукції на Правобережній Україні в кінці ХІХ — на початку ХХ століття. Висвітлити основні чинники, що впливали на організацію та ефективність збутових процесів. Дослідити форми і канали реалізації харчових товарів, а також роль державних і приватних інституцій у формуванні ринку харчової продукції в регіоні. Для досягнення мети дослідження були використані такі методи: історико-описовий метод — застосований для відтворення хронології розвитку системи збуту харчової продукції на Правобережній Україні в кінці ХІХ — на початку ХХ століття та характеристик основних форм торгівлі; порівняльно-історичний метод — використано для зіставлення особливостей збуту харчової продукції в різних губерніях Правобережної України та виявлення регіональних відмінностей у механізмах реалізації; метод аналізу і синтезу — для систематизації статистичних даних, звітів державних установ щодо обсягів виробництва і збуту продукції, а також ролі економічних чинників. Наукова новизна. У дослідженні проведено комплексний аналіз економічних та інституційних особливостей збуту харчової продукції на Правобережній Україні в кінці ХІХ — на початку ХХ століття з використанням міждисциплінарного підходу. Уперше в українській історіографії проаналізовано збутові практики з урахуванням локальної специфіки повітів регіону, виявлено регіональні відмінності в механізмах реалізації продукції та визначено ключові чинники, що впливали на ефективність збуту. Висновки. У результаті дослідження встановлено, що збут харчової продукції на Правобережній Україні наприкінці ХІХ — на початку ХХ століття мав складну багаторівневу структуру, яка формувалася під впливом як економічних, так і інституційних чинників. Регіональні відмінності у збутових практиках зумовлювалися локальними особливостями виробництва, транспортної інфраструктури, рівнем розвитку торговельної мережі та участю кооперативних організацій. Дослідження підкреслило важливу роль державних і недержавних інституцій у забезпеченні стабільного функціонування системи збуту. Отримані результати дозволяють глибше зрозуміти механізми функціонування аграрного ринку в зазначений період і створюють підґрунтя для подальших наукових розвідок у сфері економічної історії України.; The aim of the article is to analyze the economic and institutional features of food product distribution in Right-Bank Ukraine at the end of the 19th and the beginning of the 20th century. The study highlights the main factors that influenced the organization and efficiency of distribution processes, explores the forms and channels of food product sales, and examines the role of state and private institutions in shaping the regional food market.To achieve this goal, the following research methods were employed: the historical-descriptive method — used to reconstruct the chronology of the development of the food distribution system in Right-Bank Ukraine and to characterize the main forms of trade; the comparative-historical method — applied to compare the specifics of food distribution in various governorates of Right-Bank Ukraine and to identify regional differences in distribution mechanisms; the methods of analysis and synthesis — used for systematizing statistical data, archival materials, and governmental reports on production and distribution volumes, as well as for assessing the impact of economic factors. Scientific novelty.This study presents a comprehensive analysis of the economic and institutional aspects of food distribution in Right-Bank Ukraine at the end of the 19th and the beginning of the 20th century using an interdisciplinary approach. For the first time in Ukrainian historiography, distribution practices are examined with consideration of local specifics of the region’s counties. Regional differences in distribution mechanisms are identified, and the key factors affecting distribution efficiency are determined. Conclusions.The research concludes that food distribution in Right-Bank Ukraine during the late 19th and early 20th centuries had a complex, multi-level structure shaped by both economic and institutional factors. Regional variations in distribution practices were influenced by local production characteristics, transport infrastructure, the development of trade networks, and the activity of cooperative organizations. The study emphasizes the significant role of both state and non-state institutions in maintaining the stability of the distribution system. The findings provide deeper insight into the functioning of the agrarian market during the specified period and offer a foundation for further scholarly exploration in the field of Ukraine’s economic history.

2025-01-01T00:00:00Z Морзинський, Олександр Олександрович http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/37551 2025-11-27T12:35:19Z 2025-01-01T00:00:00Z

Назва: Ґенеза образу Карпатської України 1938–1939 рр. в українській історіографії Автори: Морзинський, Олександр Олександрович Короткий огляд (реферат): У статті аналізується процес наукового вивчення державного становлення Карпатської України 1939–1939 років в українській історіографії другої половини ХХ – початку ХХІ століть. Головна дослідницька увага звертається на еволюцію концептуальних оцінок цього образу в працях різних напрямів українського історіографічного процесу. Основою джерельної бази статті стали історіографічні першоджерела, насамперед синтетично- узагальнюючі монографії, статті, дисертації та рецензії, присвячені аналізу державотворчих процесів на Закарпатті. Простежено зміну оціночних парадигм істориків у ставленні до місця й ролі Карпатської України у контексті українського історичного процесу ХХ століття. Здійснено порівняльний аналіз радянських, діаспорних та сучасних українських науково-дослідницьких інтерпретацій тематики Карпатської України. Доведено, що історіографічний образ Карпатської України упродовж досліджуваного періоду істотно змінювався. У радянський час він ці події оцінювалися крізь призму ідеологеми «прислужництва українського буржуазного націоналізму». Українські історики діаспори і, деякою мірою, незалежної України утверджували ідеалізований та романтизований образ карпатоукраїнського державотворення як яскравого прояву національно- визвольних змагань. Цей образ не передбачав аналізу усіх складностей та суперечностей згаданих процесів й не спонукав до глибоких рефлексій над дискусійними питаннями. Такі підходи до вивчення теми на рівні популярної історії, публіцистики та комеморативних практик залишається достатньо живучим і на сьогоднішній час. Більшість українських вчених, що спеціалізуються на студіюванні теми Карпатської України, зуміли подолати цю ідеалізацію; для них характерний доволі критичний та виважений підхід до оцінок дискусійних і суперечливих питань. В сучасній українській історіографії наявні поодинокі спроби переосмислити історії Карпатської України на методологічних та світоглядних засадах ревізіонізму, під кутом зору критики «націоналізованої» історії.; The article analyzes the process of scientific study of the state formation of Carpathian Ukraine in 1939-1939 in Ukrainian historiography of the second half of the 20th - early 21st centuries. The main research attention is paid to the evolution of conceptual assessments of this image in the works of various directions of the Ukrainian historiographic process. The basis of the source base of the article were historiographic primary sources, primarily syntheticgeneralizing monographs, articles, dissertations and reviews devoted to the analysis of state-forming processes in Transcarpathia. The change in the evaluative paradigms of historians in relation to the place and role of Carpathian Ukraine in the context of the Ukrainian historical process of the 20th century is traced. A comparative analysis of Soviet, diasporic and modern Ukrainian scientific and research interpretations of the topic of Carpathian Ukraine has been carried out. It is proven that the historiographical image of Carpathian Ukraine has changed significantly during the period under study. In Soviet times, these events were evaluated through the prism of the ideology of “servility to Ukrainian bourgeois nationalism”. Ukrainian historians of the diaspora and, to some extent, of independent Ukraine affirmed an idealized and romanticized image of Carpatho-Ukrainian statehood as a vivid manifestation of national liberation struggles. This image did not provide for the analysis of all the complexities and contradictions of the aforementioned processes and did not encourage deep reflections on the issues under discussion. Such approaches to studying the topic at the level of popular history, journalism and commemorative practices remain quite viable to this day. The majority of Ukrainian scientists specializing in the study of the topic of Carpathian Ukraine have managed to overcome this idealization; They are characterized by a rather critical and balanced approach to assessing debatable and controversial issues. In modern Ukrainian historiography, there are isolated attempts to rethink the history of Carpathian Ukraine on the methodological and ideological principles of revisionism, from the perspective of criticizing "nationalized" history.

2025-01-01T00:00:00Z Щерба, Руслан Юрійович http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/37367 2025-10-24T13:15:30Z 2025-01-01T00:00:00Z

Назва: Постать Гната Хоткевича у сучасній українській історіографії Автори: Щерба, Руслан Юрійович Короткий огляд (реферат): Стаття присвячена комплексному аналізу багатогранної творчості одного з найвизначніших українських митців кінця ХІХ – початку ХХ ст. У роботі узагальнено основні напрямки дослідження спадщини Гната Хоткевича, висвітлені в працях сучасних науковців, а також проаналізовано його вплив на літературу, театр, музичне мистецтво та національну свідомість. Особливу увагу приділено драматургії Хоткевича, де автор органічно поєднував модерністські тенденції з традиційними мотивами. Аналіз істо- ричних драм митця демонструє інтертекстуальність, глибоке осмислення жіночих образів та роль другорядних героїв. Театральна діяльність Хоткевича розглядається як внесок у формування народного театру через організацію Робітничого театру у Харкові та Гуцульського театру в Галичині. Ці колективи стали осередками розвитку національної культури, відображаючи етнічну специфіку та соціальні проблеми. У музичному мистецтві Хоткевич проявив себе як реформатор бандурного виконання, засновник капели кобзарів та автор унікальних методик навчання. У літературі митця виділяють за його здатність інтегрувати фольклорні мотиви, що підкреслює повість «Камінна душа», та художню рефлексію біографії Шевченка в романі «Тарас Шевченко». Також стаття торкається публіцистики Хоткевича, зокрема його сковородинознавчих розвідок, де розкрито філософські аспекти, актуальні для відродження духовної ідентичності українського народу. Усі зазначені аспекти формують цілісний портрет Хоткевича як універсального митця, чия спадщина зберігає актуальність для сучасної культури та науки. Запропонований огляд допомагає усвідомити місце Гната Хоткевича в українській історіографії, підкреслюючи його вагомий внесок у різні сфери культурного та мистецького життя.; The article is devoted to a comprehensive analysis of the multifaceted creativity of one of the most prominent Ukrainian artists of the late 19th and early 20th centuries. The work summarizes the main directions of research into the legacy of Hnat Khotkevich, highlighted in the works of modern scientists, and also analyzes his influence on literature, theater, music, and national consciousness. Special attention is paid to Khotkevich's drama, where the author organically combined modernist trends with traditional motifs. The analysis of the artist's historical dramas demonstrates intertextuality, a deep understanding of female images and the role of minor characters. Hotkevich's theatrical activity is considered as a contribution to the formation of the national theater through the organization of the Workers' Theater in Kharkiv and the Hutsul Theater in Galicia. These collectives became centers of the development of national culture, reflecting ethnic specificity and social problems. In the musical arts, Khotkevich proved himself as a reformer of bandura performance, the founder of the Kobzar chapel and the author of unique teaching methods. In literature, the artist is singled out for his ability to integrate folklore motifs, which is emphasized in the story "Soul of the Fireplace", and the artistic reflection of Shevchenko's biography in the novel "Taras Shevchenko". The article also touches on Khotkevich's journalism, in particular, his explorations of pan-science, which reveal philosophical aspects relevant to the revival of the spiritual identity of the Ukrainian people. All the mentioned aspects form a complete portrait of Hotkevich as a universal artist, whose legacy remains relevant for modern culture and science. The proposed review helps to understand the place of Hnat Hotkevich in Ukrainian historiography, emphasizing his significant contribution to various spheres of cultural and artistic life.

2025-01-01T00:00:00Z