http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/34063 2026-04-04T14:57:00Z 2026-04-04T14:57:00Z Мамчур, Т. В. Парубок, М. І. Фіткаленко, М. М. http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/36214 2025-05-21T11:49:19Z 2024-01-01T00:00:00Z

Назва: Пам’яті уманського ботаніка Вакар Тетяни Борисівни (01.11.1943–10.05.2010) Автори: Мамчур, Т. В.; Парубок, М. І.; Фіткаленко, М. М. Короткий огляд (реферат): У статті за архівними матеріалами наведено біографічні дані уманського ботаніка, кандидата сільськогосподарських наук, доцента, завідувача кафедри ботаніки Уманського сільськогосподарського інституту (нині Уманський національний університет садівництва) Тетяни Борисівни Вакар (01.11.1943–10.05.2010 рр.). Висвітлено життєвий, науковий і педагогічний шлях Т. Б. Вакар, яка зробила вагомий внесок у розвиток наукової та навчальної роботи кафедри ботаніки. Сфера наукових інтересів – ботаніка. Любов до рослин ще з дитинства її прививав батько – доктор біологічних наук, професор Борис Анатолійович Вакар. Він пов’язав своє життя з наукою ботанікою, обіймав посаду завідувача кафедри та передавав свій досвід доньці, яка пройшла шлях від асистента до доцента, працюючи з ним у сільськогосподарських інститутах. Вона зростала як педагог, науковець, а практична діяльність збагатила багаж знань у вивченні флори, які передавала своїм студентам. Численні переїзди родини сприяли ознайомленню з флорою різних місцевостей, що примножило фаховий рівень науковиці. Дендрологічний склад дендропарку «Софіївка», який розташований поруч з Уманським сільськогосподарським інститутом, її вабив та надихав. Основною діяльністю Т. Б. Вакар була педагогічна діяльність, яка її повністю поглинала. Лекції, лабораторні заняття, польові практики доцента відзначалися високофаховою науковою й викладацькою майстерністю. Упродовж багатьох років разом із студентами вона здійснювала ботанічні екскурсії, вивчала місцеву флору. Свої наукові здобутки дослідниця висвітлювала у наукових працях. За спогадами колег та студентів, Тетяна Борисівна була висококваліфікованим ботаніком, чуйним викладачем, завжди була віддана своїй справі. Уміння та навики теоретичного і практичного матеріалу вона пов’язувала із сільськогосподарським виробництвом, постійно підвищувала свій фаховий рівень. Наукова-педагогічна діяльність Тетяни Борисівни в Умані на посаді завідувача кафедри ботаніки дозволила зміцнити матеріально-технічну базу, поповнити колекції рослин ботанічного розсадника та гербарію (UM), які нині продовжують свою діяльність і є науково- навчальною спадщиною університету. Вона завжди була толерантна, дисциплінована, вимоглива до себе і своїх колег, користувалася авторитетом.; The article, based on archival materials, presents the biographical profile of Tetiana Borysivna Vakar (01.11.1943–10.05.2010), a prominent botanist from Uman, Candidate of Agricultural Sciences, Associate Professor, and Head of the Department of Botany at the Uman Agricultural Institute (now Uman National University of Horticulture). The article explores the life, scientific contributions, and teaching career of T. B. Vakar, who played a pivotal role in the advancement of scientific research and education within the Department of Botany. Her primary research interests lay in botany. T. B. Vakar’s passion for plants was nurtured from childhood by her father, Professor Borys Anatoliiovych Vakar, a Doctor of Biological Sciences and a leading figure in botany. As the head of a botanical department, he mentored his daughter, who progressed from assistant to associate professor, working alongside him in various agricultural institutes. Over the years, she developed as both a teacher and a scientist, enriching her practical and theoretical knowledge of flora and passing it on to her students. Her family's extensive travels exposed her to diverse floral ecosystems, enhancing her scientific expertise in plant identification and taxonomy. This exposure further refined her research skills. Eventually, Ukraine became the final destination of her professional journey. The rich botanical diversity of Uman, its surroundings, and the remarkable dendrological collections of the Sofiivka Arboretum, adjacent to the Uman Agricultural Institute, profoundly influenced and inspired her work. Teaching remained the cornerstone of T. B. Vakar’s career. Her lectures, laboratory classes, and field practices were distinguished by scientific rigor and pedagogical excellence. For years, she conducted botanical excursions with her students, actively engaging them in the study of local flora. She documented her research findings in numerous scientific publications. According to colleagues and students, Tetiana Borysivna was recognized as a highly skilled botanist, a dedicated educator, and a committed researcher. She consistently integrated theoretical knowledge with practical applications in agricultural production while continuously enhancing her professional expertise. As head of the Department of Botany, she significantly contributed to strengthening the department’s infrastructure, enriching the plant collections of the Botanical Nursery and Herbarium (UM). These collections, now part of the university’s scientific and educational legacy, continue to serve as valuable resources for research and learning. Tetiana Borysivna was widely respected for her professionalism, discipline, and high standards. She maintained tolerance and fairness, holding both herself and her colleagues to exacting standards. Her dedication to botany and education left a lasting impact on the academic and scientific community of Uman.

2024-01-01T00:00:00Z Сорока, О. В. Прокоп’як, Мар'яна Зіновіївна Грицак, Людмила Русланівна Дробик, Надія Михайлівна http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/36213 2025-05-21T11:38:17Z 2024-01-01T00:00:00Z

Назва: Біологічно активні речовини видів роду Carlina L. флори України Автори: Сорока, О. В.; Прокоп’як, Мар'яна Зіновіївна; Грицак, Людмила Русланівна; Дробик, Надія Михайлівна Короткий огляд (реферат): У статті представлено огляд літературних джерел щодо біологічно активних речовин, які синтезуються у підземній та надземній частинах лікарських рослин роду Carlina L. Описано хімічний склад відкасників, який включає флавоноїди, ефірні олії, терпени, сапоніни, алкалоїди, полісахариди, дубильні речовини, глікозиди, хлорогенову кислоту та інші сполуки у різних концентраціях. Рослинну сировину відкасників використовують для виготовлення сечогінних, антигельмінтних, седативних, відхаркувальних, протизапальних, антимікробних та інших лікарських засобів, які застосовують для лікування захворювань шлунково-кишкового тракту, шкірних інфекцій та гнійних висипань. Описано обмеження використання рідкісних лікарських рослин роду Carlina через загрозу скорочення їх запасів. Обґрунтовано доцільність методів культивування відкасників in vitrо для збереження біорізноманіття, стійкого виробництва БАР та розширення можливостей фармацевтичної промисловості.; The review analyzes literature on the biologically active compounds synthesized in the underground and aboveground parts of medicinal plants of the Carlina L. genus. Various phytochemicals have been identified in these species, including flavonoids, essential oils, terpenes and terpenoids, saponins, alkaloids, polysaccharides, tannins, resins, glycosides, ketones, polyacetylenes, and aldehydes. According to modern research, the highest concentration of inulin polysaccharide (up to 12– 22 %) has been found in the roots of Carlina plants. Inulin is an effective prebiotic widely used in medicine due to its ability to reduce glucose and low-density lipoprotein (LDL) levels, making it beneficial for treating diabetes, atherosclerosis, and obesity. Additionally, inulin exhibits anticoagulant, immunomodulatory, antitumor, and anti-inflammatory properties. Essential oil (1–5 %) is extracted from the roots of Carlina plants using the hydrodistillation method. This oil contains a variety of terpene components, including β-sesquifellandrene, α- zingiberene, β-farnesene, ar-curcumin, γ-curcumin, and β-bisabolene. These constituents are responsible for the antimicrobial, antifungal, anti-inflammatory, anti-ulcer, and antioxidant activities of the oil and also function as acetylcholinesterase inhibitors. The roots and aerial parts of Carlina plants are also rich sources of chlorogenic acid (1.94 %), triterpene saponins, alkaloids, and flavonoids. Alkaloids are typically found in plants as salts of organic acids or in glycosidic form. In medical applications, plant materials containing these compounds are used for their anti-inflammatory, sedative, tonic, and diuretic properties. Flavonoids, one of the most abundant groups of phenolic compounds in the aboveground organs of Carlina plants, exhibit potent antimicrobial activity against a broad range of microorganisms. The predominant flavonoids found in the leaves include glycoside flavones such as orientin, homoorientin, and vitexin, which possess antioxidant, antiviral, antibacterial, and analgesic properties. Additionally, the leaves contain apigenin, a biologically active compound that interacts with molecular targets in the body, exerting anti-inflammatory, antioxidant, and neuroprotective effects. Carlina plants serve as the basis for various herbal medicines, including diuretic, anthelmintic, sedative, expectorant, anti-inflammatory, analgesic, diaphoretic, antihemorrhoidal, and antimicrobial formulations. Phytopreparations derived from Carlina plants are used to treat digestive disorders and are also applied topically to manage skin infections and purulent rashes.

2024-01-01T00:00:00Z Пида, Cвітлана Василівна Дробик, Надія Михайлівна Яворівський, Руслан Любомирович Герц, Наталія Володимирівна Барна, Любов Степанівна Мацюк, Оксана Богданівна Худик, П. В. Бучковська, О. Я. http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/36212 2025-05-21T11:28:00Z 2024-01-01T00:00:00Z

Назва: Біблійний ботанічний сад Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка : започаткування та розвиток Автори: Пида, Cвітлана Василівна; Дробик, Надія Михайлівна; Яворівський, Руслан Любомирович; Герц, Наталія Володимирівна; Барна, Любов Степанівна; Мацюк, Оксана Богданівна; Худик, П. В.; Бучковська, О. Я. Короткий огляд (реферат): У статті узагальнено результати дослідження історії започаткування Біблійного ботанічного саду в Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка (ТНПУ) та поповнення його видового складу. Показано, що Гефсиманський сад в Ізраїлі є першим біблійним садом, що закладений у глибоку давнину, і на сьогодні є одним із 9 найбільш відомих біблійних ботанічних садів світу. Перший біблійний сад в Україні та один із найбільших у Європі був відкритий 4 квітня 2011 року в містечку Пречистої Діви Марії – Маріямполі на Івано-Франківщині. Учені Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Світлана Руденко, Оксана Івасюк, Степан Костишин, протоієрей Микола Щербань першими в Україні висунули ідею створення біблійних ботанічних садів при закладах вищої освіти та детально описали її у монографії «Рослини Святого Письма та перспективи створення біблійного саду». Професор кафедри ботаніки та зоології Микола Барна зініціював й обґрунтував у монографії перспективи створення Біблійного ботанічного саду у ТНПУ. План- проєкт Біблійного ботанічного саду ТНПУ розробили Заслужений архітектор України, викладач кафедри образотворчого мистецтва, дизайну та методики її навчання ТНПУ Михайло Нетриб’як та дизайнер Михайло Твердий. Закладання Біблійного ботанічного саду в ТНПУ відбулося 15 квітня 2019 року в рамках святкування Дня університету, приуроченого 79-ій річниці від дня його заснування. Започаткування Біблійного ботанічного саду було відзначено відкриттям мармурової фігури розгорнутої книги Біблії і висаджуванням дерев і кущів, які згадують на сторінках Святого Письма. Упродовж 2020–2024 рр. на території Біблійного ботанічного саду було встановлено скульптурні композиції «Богородиця», «Вознесіння Господнє» та мистецьку інсталяцію у вигляді розп’яття Хреста «Голгофа». На території Біблійного ботанічного саду ТНПУ зростає 44 види рослин, з них 17 видів згадано на сторінках Святого Письма. 4 види належать до відділу Голонасінні (Pinophyta), 13 – Покритонасінні (Magnoliophyta). У перспективі заплановано розширення видового складу рослин, про які згадано у Святому Письмі, видів, занесених до Червоної книги, красиво квітучих та декоративно-листяних дерев, кущів і ліан.; The article summarizes the results of a study on the history of the establishment of the Biblical Botanical Garden at Volodymyr Hnatiuk Ternopil National Pedagogical University (TNPU) and the expansion of its species composition. It is noted that the Garden of Gethsemane in Israel is the first biblical garden, founded in ancient times, and today it is one of the nine most renowned biblical botanical gardens in the world. The first biblical botanical garden in Ukraine, and one of the largest in Europe, was inaugurated on April 4, 2011, in the town of the Blessed Virgin Mary, Mariampol, Ivano-Frankivsk Oblast. Scholars from Chernivtsi National University, including Yuriy Fedkovych, Svitlana Rudenko, Oksana Ivasyuk, Stepan Kostyshyn, and Archpriest Mykola Shcherban, were the first in Ukraine to propose the idea of creating biblical botanical gardens in higher education institutions. They elaborated on this concept in their monograph Plants of the Holy Scriptures and Prospects for Creating a Biblical Garden. Professor Mykola Barna of the Department of Botany and Zoology at TNPU further developed this idea and outlined the prospects for establishing a Biblical Botanical Garden at TNPU in his monograph. The design plan for the garden was developed by Mykhailo Netribiak, an Honored Architect of Ukraine and lecturer at the Department of Fine Arts, Design, and Methods of Teaching at TNPU, together with designer Mykhailo Tverdyi. The foundation of the Biblical Botanical Garden at TNPU was laid on April 15, 2019, as part of the University Day celebrations, commemorating the 79th anniversary of the university's founding. The official launch of the garden was marked by the unveiling of a marble sculpture of an open book titled The Ascension of the Lord and an art installation depicting the Crucifixion, Golgotha. Currently, 44 plant species grow in the TNPU Biblical Botanical Garden, 17 of which are mentioned in the Holy Scriptures. Four species belong to the Pinophyta division, and 13 to the Magnoliophyta division. Future plans include expanding the garden’s plant collection by incorporating additional biblical species, Red Book-listed species, and ornamental flowering and deciduous trees, shrubs, and vines.

2024-01-01T00:00:00Z Чернік, І. В. http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/36211 2025-05-21T11:08:53Z 2024-01-01T00:00:00Z

Назва: Параметри водообміну листків нуту звичайного (Сicer arietinum L.) за впливу мікробних препаратів Автори: Чернік, І. В. Короткий огляд (реферат): У статті представлено результати дослідження впливу передпосівної обробки насіння бактеріальною суспензією селекціонованого штаму Mesorhizobium ciceri ND-64 (БС) та комплексним мікробним препаратом Ризогумін на показники водообміну листків нуту звичайного (Cicer arietinum L.) сорту Скарб за вирощування у ґрунтово-кліматичних умовах Західного Лісостепу України (Тернопільська область). Встановлено, що мікробні препарати та кліматичні чинники впливають на параметри водного режиму рослин нуту звичайного. У фазі цвітіння, початок утворення бобів тканини листків рослин усіх варіантів характеризувалися найбільшим умістом води упродовж досліджуваного періоду. Статистично вірогідний показник загального вмісту води в листках визначено за впливу інокуляції БС у фазі вегетації та Ризогуміном під час цвітіння, початок утворення бобів. Упродовж онтогенезу обробка насіння перед сівбою мікробними препаратами знижувала показники водного дефіциту та підвищувала водоутримувальну здатність тканин листків нуту звичайного. У фазах цвітіння, початок утворення бобів і зеленого бобу визначено статистично вірогідне зниження водного дефіциту листків за впливу мікробних препаратів на 19,0 % та 37,5 % (БС) і 25,0 % та 32,3 % (Ризогумін) і підвищення їх водоутримувальної здатності. Через 2 год після випаровування води листки Cicer arietinum втратили на 11,0 % (БС) та 37,4 % (Ризогумін), через 4 год – на 19,3 % (БС) та 39,7 % (Ризогумін), через 24 год – на 21,2 % (БС) та 41,5 % (Ризогумін) її менше. У фазі зеленого бобу за більш тривалого зневоднення (через 4 та 24 год) листки дослідних рослин статистично вірогідно з більшою силою утримували воду й на 21, 5 % та 13,6 % (БС) і 27,2 % та 16,6 % (Ризогумін) менше її втрачали порівняно з контролем. Зменшення показників водного дефіциту листків та підвищення їх водоутримувальної здатності вказує на вищу посухостійкість рослин нуту звичайного сорту Скарб за обробки насіння бактеріальною суспензією Mesorhizobium ciceri ND-64 та комплексним мікробним препаратом Ризогумін.; The article presents the results of a study on the influence of pre-sowing seed treatment with a bacterial suspension of the selected strain Mesorhizobium ciceri ND-64 (BS) and the complex microbial preparation Rhizohumin on the water exchange parameters of common chickpea (Cicer arietinum L.) leaves of the Skarb variety, cultivated under the soil and climatic conditions of the Western Forest-Steppe of Ukraine (Ternopil region). The study revealed that microbial preparations and climatic factors influence the water regime parameters of chickpea plants. During the flowering phase and the onset of bean formation, leaf tissues in all experimental variants exhibited the highest water content throughout the study period. A statistically significant increase in total leaf water content was observed following inoculation with BS during the vegetative phase and with Rhizohumin during flowering and the onset of bean formation. Throughout ontogenesis, pre-sowing seed treatment with microbial preparations reduced water deficit and enhanced the water-holding capacity of chickpea leaf tissues. During the flowering, early bean formation, and green bean phases, a statistically significant reduction in leaf water deficit was observed, with decreases of 19.0 % and 37.5 % (BS) and 25.0 % and 32.3 % (Rhizohumin), along with an increase in water-holding capacity. Two hours after dehydration, Cicer arietinum leaves treated with BS and Rhizohumin lost 11.0 % and 37.4 % less water, respectively. After 4 hours, water loss was 19.3 % (BS) and 39.7 % (Rhizohumin) lower, while after 24 hours, it was 21.2 % (BS) and 41.5 % (Rhizohumin) lower compared to the control. During the green bean phase, under extended dehydration conditions (4 and 24 hours), leaves of treated plants retained water more effectively, losing 21.5 % and 13.6 % (BS) and 27.2 % and 16.6 % (Rhizohumin) less water than the control. A reduction in leaf water deficit and an increase in water-holding capacity indicate enhanced drought resistance in Cicer arietinum (Skarb variety) following treatment with a bacterial suspension of Mesorhizobium ciceri ND-64 and the complex microbial preparation Rhizohumin.

2024-01-01T00:00:00Z