http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/32378 2026-04-04T11:12:06Z 2026-04-04T11:12:06Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/34901 2025-01-07T13:46:06Z 2024-01-01T00:00:00Z

Назва: Studia Methodologica Опис: Повнотекстовий журнал

2024-01-01T00:00:00Z Стець, Галина Кишакевич, Світлана http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/32438 2024-04-23T08:55:08Z 2024-01-01T00:00:00Z

Назва: Методика формування пізнавальної активності учнів молодшого шкільного віку на уроках музичного мистецтва Автори: Стець, Галина; Кишакевич, Світлана Короткий огляд (реферат): Стаття присвячена одній з актуальних проблем сучасної музичної педагогіки – формуванню пізнавальної активності. Її мета полягає в теоретичному обґрунтуванні методики формування пізнавальної активності молодших школярів на уроках музичного мистецтва, зокрема висвітленні сутності поняття «пізнавальна активність», визначенні показників її сформованості, виокремленні найбільш дієвих її методів та вирішенні шляхів розв’язання такої проблеми. На основі аналізу наукових джерел здійснено узагальнення поняття «пізнавальна активність», яке трактується як вища властивість, головна умова розвитку та самовдосконалення особистості, здатної проявляти творчий підхід у вирішенні поставлених завдань у процесі навчальної музичної діяльності. У статті наголошується на великому потенціалі музичної освіти, яка є одним із важливих чинників глобалізаційних процесів, що характерні для сучасного динамічного суспільства. Акцентується увага на важливості розробок та впровадження інноваційних методик активного навчання, спрямованих на творчий розвиток та формування освіченої, різносторонньо обдарованої та компетентної особистості. На основі аналізу наукової літератури обґрунтовується методика формування пізнавальної активності школярів, яка полягала у визначенні показників її сформованості, що засвідчило динамічність знань – перехід від відтворення отриманої інформації до творчості, поєднання різних характеристик якості знань, а також теоретичної та практичної діяльності. Зазначається також, що методика формування пізнавальної активності учнів молодшого шкільного віку полягає у виокремленні найбільш дієвих методів та шляхів її організації, які сприяють зацікавленню дітей до музичного мистецтва, зокрема заохоченню учнів до самостійного пошуку інформації та розвитку їхньої інтелектуальної діяльності. Доведено, що методика формування пізнавальної активності молодших школярів, окрім застосування музично-дидактичних ігор, передбачає виконання інших типів нестандартних завдань на уроці музичного мистецтва, а також проведення нестандартних уроків, організація яких уможливлює урізноманітнення навчально-виховного процесу, передбачає заохочення учнів до самостійного пошуку інформації, формує цілеспрямованість у розв’язанні різного роду завдань.; The article is devoted to one of the urgent problems of modern music pedagogy – the formation of cognitive activity. Its purpose is to theoretically substantiate the method of forming the cognitive activity of younger schoolchildren in music lessons, in particular, to highlight the essence of the concept of “cognitive activity”, to determine the indicators of its formation, to single out its most effective methods and to solve the ways of solving this problem. Based on the review of scholarly materials, an encompassing understanding of “cognitive activity” has been developed. This concept is seen as a superior characteristic and a key factor in the growth and self-enhancement of a person who can demonstrate inventive problem-solving during educational music activities. The article emphasizes the great potential of music education, which is one of the important factors of globalization processes characteristic of modern dynamic society. Emphasis is placed on the importance of developing and implementing innovative methods of active learning aimed at creative development and formation of an educated, multifaceted and competent personality. After analyzing scientific texts, a method to foster cognitive activity in schoolchildren has been justified. This involved identifying markers of its development, which demonstrate the evolution of knowledge from mere replication of acquired information to creative application. It also includes integrating diverse attributes of knowledge quality, along with both theoretical and practical endeavors. It is also noted that the method of forming the cognitive activity of primary school students consists in identifying the most effective methods and ways of its organization, which contribute to children’s interest in musical art, in particular, encouraging students to independently search for information and develop their intellectual activity. The approach to developing cognitive activity in younger students, beyond employing musical and didactic games, includes executing various unconventional tasks in music lessons and organizing unique lesson formats. This strategy diversifies the educational process, fosters independent information-seeking among students, and cultivates a goal-oriented mindset for tackling different types of challenges.

2024-01-01T00:00:00Z Слижук, Олеся http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/32437 2024-04-23T08:45:52Z 2024-01-01T00:00:00Z

Назва: Напрями розвитку медіаграмотності учнів-читачіву 7–9-му класах НУШ Автори: Слижук, Олеся Короткий огляд (реферат): У статті розкрито основні принципи та напрями розвитку медіаграмотності учнів під час навчання української літератури у циклі базового предметного навчання середньої освіти. З’ясовано, що впровадженню медіаосвіти з метою розвитку медіаграмотності учнів в Україні сприяє діяльність громадських організацій, державних установ та підтримка закордонних партнерів. Здійснено аналіз методичних матеріалів та наукових праць про досвід упровадження медіаграмотності в освітній процес, а також модельну навчальну програму з української літератури для 7–9-го класів Нової української школи, підготовлену в Інституті педагогіки Національної академії педагогічних наук України. Узагальнено концепції зарубіжних та українських науковців щодо сфер розвитку медіаграмотності. Обґрунтовано види навчальної діяльності у процесі вивчення української літератури з елементами, що сприяють розвитку навичок компетентного читача та медіакористувача. З’ясовано, що формування навичок медіакомпетентності учнів відбувається ще у початковій школі, триває на адаптаційному циклі базової середньої освіти. Елементарні навички медіаграмотності, сформовані в адаптаційному циклі базової середньої освіти, є основою для моделювання різних видів навчальних завдань з української літератури для 7–9-го класів, у які інтегровано елементи поглиблення медіакомпетентності. З урахуванням цього кореляції потребують напрями формування медіаграмотності. Доведено, що перспективними напрямами розвитку медіаграмотності учнів-читачів 7–9-го класів у процесі їх літературної освіти є орієнтація в інформаційних джерелах, уміння їх використовувати з дотриманням правил академічної доброчесності; осмислене сприйняття медіатекстів у взаємозв’язках із художніми текстами; розвиток критичного мислення, уміння висловлювати власну думку щодо прочитаного з використанням новітніх медіа; розвиток медіатворчості на основі прочитаних художніх творів; візуальна грамотність та культура сприймання творів через аудіовізуальні медіа; оволодіння основами роботи з онлайн-інструментами.; The article discloses the main directions for the development of media literacy of students during the study of Ukrainian literature in the cycle of basic education in secondary school. It was found that the implementation of media education for the purpose of developing media literacy of students in Ukraine is facilitated by the activities of public organizations, state institutions and the support of foreign partners. An analysis of methodical materials and scientific works on the experience of introducing media literacy into the educational process, as well as a model curriculum on Ukrainian literature for grades 7-9, prepared at the Institute of Pedagogy of the NAPS of Ukraine, was carried out. The concepts of scientists regarding the areas of media literacy development are summarized. The types of educational activities in the process of studying Ukrainian literature with elements that contribute to the development of the skills of a competent reader and media user are substantiated. It was found that the formation of students' media competence skills takes place in primary school and continues during the adaptation cycle of basic education. Elementary media literacy skills, formed in the adaptation cycle of basic secondary education, are the basis for modeling various types of educational tasks on Ukrainian literature for grades 7-9. Taking this into account, correlations require directions for the formation of media literacy. It has been proven that the promising directions for the development of media literacy of students-readers of grades 7-9 in the process of their literary education are orientation in information sources, the ability to use them in compliance with the rules of academic integrity; meaningful perception of media texts in relationships with artistic texts; development of critical thinking, the ability express one's own opinion about what has been read using the latest media; development of media creativity based on read works of art; visual literacy and the culture of perceiving works through audiovisual media; mastering the basics of working with online tools.

2024-01-01T00:00:00Z Плахотнюк, Наталя Макаревич, Олег Біляк, Ірина http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/32436 2024-04-23T08:37:59Z 2024-01-01T00:00:00Z

Назва: Навчання прикладних лінгвістів технічному письму як складової частини професійної підготовки Автори: Плахотнюк, Наталя; Макаревич, Олег; Біляк, Ірина Короткий огляд (реферат): У статті розглядається проблема навчання прикладних лінгвістів технічному письму. Зазначено, що технічне письмо являє собою спеціалізований вид комунікації, який передає складну інформацію чітко, лаконічно і зрозуміло. Воно виконує роль зв'язкового засобу між експертами у конкретній галузі та звичайними користувачами інформації, сприяючи поширенню технічної документації у різних сферах. Його основною метою є чітке і зрозуміле пояснення складних технічних концепцій чи процедур для аудиторії, яка може включати фахівців у галузі, розробників, користувачів або інших зацікавлених осіб. У технічному письмі зазвичай використовуються терміни та технічна термінологія, а також структуровані формати, такі як таблиці, графіки і діаграми, для поліпшення розуміння матеріалу. Проаналізовано основні відмінності технічного письма від інших видів письмової комунікації. Охарактеризовано навички, якими повинен володіти технічний письменник для ефективного створення технічної документації. Зазначено стилістичні та граматичні особливості технічної документації: використання простої та зрозумілої лексики, підкріпленої схемами та таблицями для полегшення сприйняття матеріалу; використання точної термінології для уникнення неоднозначностей; надання переваги активному стану (Active Voice); використання стандартизованих абревіатур із відповідним поясненням; структурування документу на логічні розділи та підрозділи; уникання складних та громіздких речень. Охарактеризовано основні види технічної документації, такі як inquiries and responses, adjustment letters, refusal letters, memos, cover letters, brochures, descriptions, manuals, newsletters, reports, specifications, requests for proposals and grant proposals. Наведено приклади написання різних видів технічних документів прикладними лінгвістами. Особливу увагу приділено написанню інструкції з установлення (installation guide).; The article examines the problem of teaching applied linguists technical writing. It is noted that technical writing is a specialized type of communication that conveys complex information clearly, sufficiently. It acts as a link between experts in a specific field and ordinary users of information, promoting the dissemination of technical documentation in various fields. Its primary purpose is to explain complex technical concepts or procedures in a clear and understandable manner to an audience that may include industry professionals, developers, users, or other interested parties. Technical writing typically uses terms and technical terminology, as well as structured formats such as tables, graphs, and charts, to enhance understanding of the material. The main differences between technical writing and other types of written communication are analyzed. The skills a technical writer must possess to effectively create technical documentation are described. The specified stylistic and grammatical features of the technical documentation are mentioned: the use of simple and understandable vocabulary, supported by diagrams and tables to facilitate the perception of the material; using precise terminology to avoid ambiguities; giving priority to the active state (Active Voice); use of standardized abbreviations with appropriate explanation; structuring the document into logical sections and subdivisions; avoiding complex and cumbersome sentences. The main types of technical documentation are characterized, such as inquiries and responses, adjustment letters, refusal letters, memos, cover letters, brochures, descriptions, manuals, newsletters, reports, specifications, requests for proposals and grant proposals. Examples of various types of technical documents written by applied linguists are given. Special attention was paid to writing the installation guide.

2024-01-01T00:00:00Z