http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/28608 2026-04-04T13:27:01Z 2026-04-04T13:27:01Z Миненко, Юрій http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/28618 2023-03-02T13:25:29Z 2022-01-01T00:00:00Z

Назва: Родинна й сімейна тематика у поезії Т. Шевченка 1849 рр. Автори: Миненко, Юрій Короткий огляд (реферат): У статті проаналізовані твори Т. Шевченка, в яких розкривається тема сім’ї й родини. У цих творах ліричне «я» поета зливається з авторським, що підтверджує – перед нами переживання й думки самого Шевченка. Світогляд поета цілком збігається з патріархальними поглядами українського села середини ХІХ століття. Саме тому головним джерелом родинної і сімейної тематики поезій стала народна пісенна творчість. На мотиви українського фольклору написано багато творів 1849 року. Особливо посилюються мотиви самотності, бажання «щирого серця» у поезії періоду заслання. В окремих поезіях ліричне «Я» автора намагається нібито відмовитися від намірів знайти вірну подругу життя. однак їхня несправжніст, «вдаваність» підтверджується насиченістю поезій романтичними ідилічними картинами, а також дитячими образами. Поступово формується усвідомлення про Батьківщину, Україну не лише як матір, а й «дружину» ліричного «Я» автора у поетичній творчості Тараса Шевченка. Цьому, приміром, присвячена уся невеличка поема «Сотник», що підтверджує: шлюб старого діда і молодої дівчини є явищем неприроднім, як це і сприймалося у патріархальному українському селі. Одружуватися самому Шевченку після заслання може бути вже запізно. Сприятливий час для створення сім’ї уже минув. Хоча спроб одружитися Шевченко не залишатиме і після заслання, прикладом чого може бути історія з Ликерією Полусмаковою. Ліричний герой поезії «Нащо мені женитися?» обирає козацьку волю, а його «чорнобривкою» стане «високая могилонька», а не молода дівчина. Таке розв’язання сюжету свідчить про невіру поета не лише у щасливе, а й у будь-яке майбутнє. Окреме місце у поезії Шевченка посідають дитячі образи. Образ сироти у Шевченка посідає чільне місце. Не забуваймо також, що й сам поет з 11-річного віку був круглим сиротою. Проекцію на власний життєвий досвід знаходимо у поезії «І золотої й дорогої».; The article deals with the works of Т. Shevchenko where theme of family opens up. There is the poet lyric "I" combines with author in these works. The emotions and minds of Taras Shevchemko coincide fully with the patriarchal looks of Ukrainian village of the middle of XIX century. That’s why the main sources of family theme were Ukrainian domestic songs. Many works written of 1849 year based on the themes of Ukrainian folklore. There are many motives of loneliness, desire of «sincere heart» in poetry of that time. Sometimes poetics lyric «І» tries to refuse to find the faithful friend of life. But it is not true. So us there are many romantic idyllic pictures and also images of child. Form image about Motherland, Ukraine not only as a mother but also a wife of author’s lyric «І» in poetry of Taras Shevchenko. The short poem «The Centurion» is about this problem. It confirms: the marriage of an old grandfather and a young girl is not natural as it was in Ukrainian society of that time. It may be too late to marriage for poet. The favorable time has already passed. But even after exited time Shevchenko tries to marriage. It confirms story with Lykeria Polusmakova. The hero of the poem «Why should I get married» chooses the freedom, The tall grave is his girl, So poet disbeliefs not only in happy but also in any future. There are many children images in the poetry of Shevchenko. The image of an orphan has an important role. Poet himself was an orphan from the age of 11. There is a projection of own life in the poem «Both Golden and Expensive».

2022-01-01T00:00:00Z Глотов, Олександр http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/28617 2023-03-02T13:02:58Z 2022-01-01T00:00:00Z

Назва: Роман Бориса Харчука «Кревняки» у російському перекладі Автори: Глотов, Олександр Короткий огляд (реферат): Роль російського перекладу творів радянських письменників національних республік у формуванні соціально-політичного статусу автора в ідеологічній структурі СРСР була надзвичайно високою. Наявність такого явища, поряд з фактом членства у Спілці радянських письменників, засвідчувала офіційне визнання автора, його право на відповідні пільги. Романи, повісті та оповідання українського прозаїка Бориса Харчука неодноразово перекладалися на європейські мови (англійську, німецьку, іспанську, польську, угорську) та мови народів Радянського Союзу (білоруську, вірменську, таджицьку), але перш за все – на російську. Творча та соціально політична біографія письменника складалася неоднозначно, репутація автора у читацькій рецепції досі не відповідає об’єктивній естетичній та громадській цінності його творів. Один з останніх творів літератора, роман «Кревняки», був виданий у російському перекладі 1987 року, ювілейного для радянської влади, року століття Жовтневого перевороту. Цей фактор очевидно від’ємно вплинув на естетичну якість перекладу, здійсненого В. Россельсом. Рельєфність, глибина та поетичне напруження оригінального українського тексту не знайшли адекватного відповідника у російськомовній версії. Причиною цього була від самого початку хибна методика перекладу художнього на основі перекладу підрядкового, без належного знання мови оригіналу. Загальносоюзний читач так і не зрозумів своєрідності художнього світу українського епіка, залишившись під нав’язаним впливом трактування у дусі ідей соціалістичного реалізму. Фактично переклад на російську мову творів українського прозаїка Бориса Харчука значною мірою дискримінував естетичну та соціальну вартість його творчої спадщини у сучасному художньо-соціальному сприйнятті, де письменник перебуває у лавах численних регіональних літераторів, зокрема волинських.; The role of the Russian translation of the works of Soviet writers of the national republics in the formation of the socio-political status of the author in the ideological structure of the USSR was extremely important. The presence of such a phenomenon, along with the fact of membership in the Union of Soviet Writers, testified to the official recognition of the author, his right to the corresponding benefits. The novels, short novels and short stories of the Ukrainian novelist Borys Kharchuk were translated many times into European languages (English, German, Spanish, Polish, Hungarian) and the languages of the peoples of the Soviet Union (Belarusian, Armenian, Tajik), but first of all – into Russian. The creative and socio-political biography of the writer was ambiguous, the reputation of the author in the reader's reception still does not correspond to the objective aesthetic and social value of his works. One of the last works of the writer, the novel "Krevnyaky", was published in Russian translation in 1987, the jubilee year for the Soviet government, the year of the century of the October Revolution. This factor obviously negatively affected the aesthetic quality of the translation made by W. Rossells. The expressiveness, depth and poetic tension of the original Ukrainian text did not find an adequate counterpart in the Russian-language version. The reason for this was, from the very beginning, a wrong method of artistic translation based on literal translation, without proper knowledge of the original language. The Russian-speaking reader never understood the uniqueness of the artistic world of the author of the Ukrainian epic, remaining under the imposed influence of interpretation in the spirit of the ideas of socialist realism. In fact, the translation into Russian of the works of the Ukrainian novelist Borys Kharchuk significantly discriminated the aesthetic and social value of his creative heritage in the modern artistic and social perception, where the writer is among the ranks of numerous regional writers, in particular those of Volynia.; Rola tłumaczenia rosyjskiego dzieł pisarzy radzieckich republik narodowych w kształtowaniu statusu społeczno-politycznego autora w strukturze ideologicznej ZSRR była niezwykle wysoka. Obecność takiego zjawiska, wraz z faktem przynależności do Związku Pisarzy Radzieckich, świadczyła o oficjalnym uznaniu autora, jego prawa do odpowiednich ulg. Powieści i opowiadania ukraińskiego pisarza Borysa Charczuka były wielokrotnie tłumaczone na języki europejskie (angielski, niemiecki, hiszpański, polski, węgierski) oraz języki narodów Związku Radzieckiego (białoruski, ormiański, tadżycki), ale przede wszystkim – na rosyjski. Biografia twórcza i społeczno-polityczna pisarza była niejednoznaczną, reputacja autora w recepcji czytelnika nadal nie odpowiada obiektywnej wartości estetycznej i społecznej jego dzieł. Jedno z ostatnich dzieł pisarza, powieść Krewni, ukazało się w tłumaczeniu na język rosyjski w roku 1987, jubileuszowym dla władz sowieckich, roku stulecia Rewolucji Październikowej. Czynnik ten miał oczywiście negatywny wpływ na jakość estetyczną przekładu dokonanego przez W. Rosselsa. Relief, głębia i poetyckie napięcie oryginalnego tekstu ukraińskiego nie zostały odpowiednio odzwierciedlone w wersji rosyjskiej. Powodem tego była błędna początkowo metoda tłumaczenia literatury pięknej na podstawie przekładu dosłownego, bez właściwej znajomości języka oryginału. Czytelnik tekstu rosyjskiego nigdy nie zrozumiał oryginalności świata artystycznego autora eposu ukraińskiego, pozostając pod narzuconym wpływem interpretacji w duchu idei socrealizmu. W rzeczywistości tłumaczenie na język rosyjski dzieł ukraińskiego prozaika Borysa Charczuka w dużej mierze dyskryminowało we współczesnej percepcji artystycznej i społecznej wartość jego spuścizny twórczej, w której pisarz znajduje się w szeregu licznych pisarzy regionalnych, w szczególności wołyńskich.

2022-01-01T00:00:00Z Harasym, Tetiana http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/28616 2023-03-02T12:54:40Z 2022-01-01T00:00:00Z

Назва: PRAGMATICS OF THE INITIATION NOVEL Автори: Harasym, Tetiana Короткий огляд (реферат): A type of literature that is intended for teenagers and young adults is the novel of initiation, which is a narrative about maturation, the process of growing up, the loss of innocence and the entry into the stage adulthood. These texts form a separate phenomenon of literature, which acts as a kind of “bridge” from children’s to adult reading and is characterized by a number of psychological characteristics, worldview aspects, a peculiar system of images and motives, themes, aimed at readers of adolescence. Modern literature turns to the ritual, borrowing certain elements of its structure and aesthetically interpreting them in a literary text. Initiation rites are intended to transfer an individual to another social and spiritual status, i.e. socialization, and therefore they are directly related to various rites of passage. Through the prism of cultural experience, an individual searches for his own outlook and value orientations, which will help him understand himself, the world around him, and his place in it. It is the initiation rite that is the tool for a young person helping to become a full-fledged member of society, performs certain roles. “Fusion of horizons” (term of H.R. Jauss) of the reading audience with the artistic content of modern literature implies that during reading the reader’s life situations are identified with the circumstances of the initiation rite of the heroes in initiation novels. This process makes possible a kind of initiation of the recipients of the texts, the result of which is an understanding of the modern social cultural situation, finding answers to questions about the meaning of human existence, gaining experience. In this sense, the reading process has an anthropological meaning, as it satisfies young people’s psychological needs for self-awareness, self-affirmation and self-realization in modern world. This is what defines the pragmatics of initiation novels.; Типом літератури, який призначений для читання підлітками і юнаками, є роман ініціації, який є нарацією про дозрівання, процес дорослішання, про втрату стану невинності та вступ в етап гріха та досвіду. Ці тексти є окремим, специфічним явищем літератури, що виступає своєрідним «містком» від дитячого до дорослого читання і відзначається низкою психологічних характеристик, ціннісно-світоглядними аспектами, особливою системою образів та мотивів, тематикою, спрямованістю на читачів підліткового віку та молодь. Сучасна література звертається до ритуалу, запозичуючи окремі елементи його структури, і надає їм естетичного звучання у художньому тексті. Обряди посвячення мають на меті переведення індивіда в інший соціальний і духовний статус, тобто соціалізацію, а отже, вони безпосередньо пов’язані із різноманітними ритуалами переходу. У процесі соціалізації людина засвоює певну систему знань, цінностей, норм культури, які дають змогу їй повноцінно функціонувати у соціумі. Крізь призму культурного досвіду індивід здійснює пошук власних світоглядно-ціннісних орієнтацій, що допоможе зрозуміти себе, навколишній світ та своє місце у ньому. Саме обряд ініціації є тим інструментом, за допомогою якого молода людина стає повноправним членом суспільства, виконує певні ролі, спрямований на зміну соціального статусу. «Злиття горизонтів» (термін Г. Яусса) читацької публіки з художнім наповненням сучасних творів літератури передбачає, що під час читання відбувається ідентифікація життєвих ситуацій читачів з обставинами обряду посвячення героїв сучасних романів ініціації. Цей процес робить можливою своєрідну ініціацію реципієнтів творів, результатом якої є розуміння сучасної соціокультурної ситуації, знаходження відповідей на запитання про сенс людського існування, формування цінностей і світогляду. У цьому сенсі процес читання має антропологічний характер, оскільки він задовольняє психологічні потреби молодих людей у самоусвідомленні, самоствердженні та самореалізації у сучасних соціокультурних умовах. Саме це визначає прагматику романів ініціації.

2022-01-01T00:00:00Z Кушнір, Оксана Василівна http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/28615 2023-03-02T13:26:39Z 2022-01-01T00:00:00Z

Назва: Природа як джерело міфологічних символів у повісті М. Коцюбинського «Тіні забутих предків» Автори: Кушнір, Оксана Василівна Короткий огляд (реферат): У статті наголошено актуальність осмислення символічної риторики модерністичних письменницьких візій на рубежі XIX і ХХ століть у контексті сучасних трансформацій світобачення, пошуку нових ідейно-естетичних орієнтирів, спрямованих на збереження традиційної світоглядної парадигми, формування національної ідентичності в межах світового культурного розвитку. Обґрунтовано значення природи для українського національного буття, звернення українських модерністів до світу природи як вмістилища живої й божественної сили в уявленнях українців. З’ясовано, що повість М. Коцюбинського «Тіні забутих предків» являє собою модерний міф природного, гармонійного універсаму, де панують культ краси і почуття. Тільки в оточенні мальовничої і таємничої природи Іван і Марічка відкривають глибину свого духовного життя, розвивають власне індивідуальне начало, що найповніше виявляється через любов і творчість. Світ фантастичних вірувань визначають усе життя горян. В усій своїй язичницькій повноті природа стала першим і єдиним учителем Іванка. На гірських кичерах зародилося його кохання до Марічки, яке благословила водна стихія. Але саме вода, амбівалентна за своєю природою, принесла смерть Марічці, поглинаючи її у вир холоду й темряви. Серед мальовничих гірських краєвидів Іванко наповнює свою тонку чутливу душу музикою, коханням, збираючи Маріччині співаночки по лісистих пагорбах. Повноту зв’язків людини і природи простежено через систему міфо-ритуальних дій, обрядів та ворожінь, базованих на побожному ставленні до сил природи (видобування «живого вогню» – живого прообразу бога Сонця). Розуміння цілісної світобудови, де співіснують природне, людське та божественне формувало сакрально-магічну атмосфера життя гуцулів, які за допомогою замовлянь та ворожінь ставали творцями власного буття. Виокремлені та проаналізовані ключові природні символи води, вогню, гір, лісу, землі, неба тощо, образи української демонології, система міфо-ритуальних дій та ворожінь, звичаїв та забобонів гуцулів дав можливість осмислити міфопоетичну символіку М. Коцюбинського, визначити й усвідомити національну самобутність на фоні загальносвітового культурно-міфологічного контексту.; The article emphasizes the relevance of understanding the symbolic rhetoric of modernist literary visions at the turn of the 19th and 20th centuries in the context of modern worldview transformations, the search for new ideological and aesthetic guidelines aimed at preserving the traditional worldview paradigm, the formation of national identity within the limits of world cultural development. The importance of nature for the Ukrainian national existence, the appeal of Ukrainian modernists to the natural world as a place of living and divine power in the ideas of Ukrainians is substantiated. It was found that the M. Kotsyubynskyi’s story “Shadows of Forgotten Ancestors” is a modern myth of a natural, harmonious universe, where the cult of beauty and feelings reign. Only surrounded by picturesque and mysterious nature, Ivan and Marichka discover the depth of their spiritual life, develop their own individual principle, which is most fully revealed through love and creativity. The world of fantastic beliefs defines the whole life of the mountain people. In all its pagan fullness, nature became Ivan's first and only teacher. His love for Marichka, blessed by the water element, was born in the mountains. But it was the water, ambivalent by its nature, that caused Marichka’s death, absorbing her into a vortex of cold and darkness. Among the picturesque mountain landscapes, Ivanko fills his delicate, sensitive soul with music and love, collecting Marichcha's songs on the wooded hills. The completeness of the connections between man and nature is traced through a system of mytho-ritual actions, rites and fortune-telling, based on a pious attitude to the forces of nature (extraction of “living fire” – a living image of the Sun god). The understanding of a complete universe, where the natural, human and divine coexist, formed the sacral-magical atmosphere of the life of the Hutsuls, who, with the help of incantations and fortune-telling, became the creators of their own existence. Singled out and analyzed key natural symbols of water, fire, mountains, forest, earth, sky, etc., images of Ukrainian demonology, the system of mytho-ritual actions and fortune-telling, customs and superstitions of the Hutsuls gave an opportunity to understand the mythopoetic symbolism of M. Kotsyubynskyi, to define and realize the national identity on the background of the global cultural and mythological context.

2022-01-01T00:00:00Z