<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <title>DSpace Спільнота:</title>
  <link rel="alternate" href="http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/2466" />
  <subtitle />
  <id>http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/2466</id>
  <updated>2026-07-04T11:13:17Z</updated>
  <dc:date>2026-07-04T11:13:17Z</dc:date>
  <entry>
    <title>Методичні аспекти навчання учнів основам проєктування інформаційних систем із використанням елементів UML</title>
    <link rel="alternate" href="http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41588" />
    <author>
      <name>Твердохліб, Олексій</name>
    </author>
    <author>
      <name>Лень, Андрій Володимирович</name>
    </author>
    <id>http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41588</id>
    <updated>2026-07-03T11:30:08Z</updated>
    <published>2026-02-26T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Методичні аспекти навчання учнів основам проєктування інформаційних систем із використанням елементів UML
Автори: Твердохліб, Олексій; Лень, Андрій Володимирович
Короткий огляд (реферат): У статті розкрито методичні аспекти навчання старшокласників основам&#xD;
проєктування інформаційних систем із застосуванням мови візуального моделювання UML.&#xD;
Обґрунтовано доцільність використання діаграм прецедентів, класів, діяльності та послідовності для&#xD;
розвитку системного та інженерного мислення учнів в умовах профільного навчання. Доведено, що&#xD;
системний підхід та інтеграція CASE-засобів у проєктну діяльність підвищують ефективність&#xD;
засвоєння матеріалу та формують базові професійні компетентності майбутніх ІТ-фахівців.; The article reveals the methodological aspects of teaching high school students the basics of&#xD;
information systems design using the UML visual modeling language. The feasibility of using use case, class,&#xD;
activity, and sequence diagrams to develop students’ systemic and engineering thinking in profile education is&#xD;
substantiated. It is proved that a systematic approach and the integration of CASE tools into project activities&#xD;
increase the efficiency of material assimilation and form the basic professional competencies of future IT&#xD;
specialists.</summary>
    <dc:date>2026-02-26T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Інтеграція технологій штучного інтелекту у формування професійної компетентності майбутніх учителів інформатики в системі неперервної освіти</title>
    <link rel="alternate" href="http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41581" />
    <author>
      <name>Карабін, Оксана Йосифівна</name>
    </author>
    <id>http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41581</id>
    <updated>2026-07-03T11:12:01Z</updated>
    <published>2026-02-26T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Інтеграція технологій штучного інтелекту у формування професійної компетентності майбутніх учителів інформатики в системі неперервної освіти
Автори: Карабін, Оксана Йосифівна
Короткий огляд (реферат): У статті проаналізовано теоретичні аспекти інтеграція технологій&#xD;
генеративного штучного інтелекту в освітній процес та їх вплив на формування професійної&#xD;
компетентності майбутніх учителів інформатики в системі неперервної освіти. З’ясовано, що&#xD;
упровадження технологій штучного інтелекту відкриває нові можливості для модернізації&#xD;
професійної підготовки майбутніх учителів інформатики. Обґрунтовано, що в умовах неперервної&#xD;
освіти актуалізується потреба в професійній підготовці майбутніх фахівця, здатних не лише&#xD;
володіти сучасними цифровими інструментами, а й критично осмислювати їх освітній потенціал,&#xD;
етично та відповідально застосовувати їх у професійній діяльності. Окреслено, використання&#xD;
технологій генеративного штучного інтелекту актуалізує потребу у формуванні етичної,&#xD;
відповідальної та критично орієнтованої поведінки у цифровому середовищі, що передбачає&#xD;
усвідомлення можливих ризиків, дотримання принципів академічної доброчесності та здатність до&#xD;
рефлексивного аналізу результатів взаємодії з технологіями.; The article analyzes the theoretical aspects of the integration of generative artificial&#xD;
intelligence technologies into the educational process and their impact on the formation of professional&#xD;
competence of future computer science teachers in the system of continuing education. It is found that the&#xD;
introduction of artificial intelligence technologies opens up new opportunities for the modernization of&#xD;
professional training of future computer science teachers. It is substantiated that in the conditions of continuing&#xD;
education, the need for professional training of future specialists is actualized, who are able not only to own&#xD;
modern digital tools, but also to critically understand their educational potential, ethically and responsibly apply&#xD;
them in professional activities. It is outlined that the use of generative artificial intelligence technologies&#xD;
actualizes the need for the formation of ethical, responsible and critically oriented behavior in the digital&#xD;
environment, which involves awareness of possible risks, adherence to the principles of academic integrity&#xD;
and the ability to reflexively analyze the results of interaction with technologies.</summary>
    <dc:date>2026-02-26T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Цифрові освітні середовища і генеративні інструменти штучного інтелекту як засіб гейміфікації навчання</title>
    <link rel="alternate" href="http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41578" />
    <author>
      <name>Галущак, Адріана</name>
    </author>
    <author>
      <name>Лень, Андрій Володимирович</name>
    </author>
    <id>http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41578</id>
    <updated>2026-07-03T11:05:26Z</updated>
    <published>2026-02-26T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Цифрові освітні середовища і генеративні інструменти штучного інтелекту як засіб гейміфікації навчання
Автори: Галущак, Адріана; Лень, Андрій Володимирович
Короткий огляд (реферат): У тезах досліджуються можливості впровадження цифрових освітніх платформ у&#xD;
поєднанні з генеративними інструментами штучного інтелекту для гейміфікації навчального&#xD;
процесу. Розглянуто сучасні платформи, їх доступність, підтримку української мови та безкоштовні&#xD;
інструменти для створення інтерактивного навчального контенту. Визначено, як штучний&#xD;
інтелект може підвищити мотивацію, залученість учнів та персоналізувати навчання. Доведено, що&#xD;
інтеграція гейміфікаційних методів у цифрове освітнє середовище є доцільною.; The abstract explores the possibilities of implementing digital educational platforms in&#xD;
combination with generative artificial intelligence tools for gamification of the learning process. It examines&#xD;
modern platforms, their accessibility, support for the Ukrainian language, and free tools for creating interactive&#xD;
educational content. It identifies how artificial intelligence can enhance student motivation, engagement, and&#xD;
personalize learning. It demonstrates that integrating gamification methods into the digital educational&#xD;
environment is appropriate.</summary>
    <dc:date>2026-02-26T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Філософсько-методологічні засади інтеграції штучного інтелекту в освітні дослідження</title>
    <link rel="alternate" href="http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41439" />
    <author>
      <name>Осадча, К. П.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Спірін, О. М.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Олексюк, Василь Петрович</name>
    </author>
    <author>
      <name>Вакалюк, Т. А.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Вербовецький, Д. В.</name>
    </author>
    <id>http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41439</id>
    <updated>2026-06-23T11:23:12Z</updated>
    <published>2026-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Філософсько-методологічні засади інтеграції штучного інтелекту в освітні дослідження
Автори: Осадча, К. П.; Спірін, О. М.; Олексюк, Василь Петрович; Вакалюк, Т. А.; Вербовецький, Д. В.
Короткий огляд (реферат): Мета. Метою роботи є розроблення філософсько-методологічних засад інтеграції штучного інтелекту (ШІ) в освітні дослідження, що включає: обґрунтування філософських основ інтеграції ШІ в дослідницький процес; обґрунтування терміносистеми; виокремлення методологічних принципів, що забезпечують коректне використання ШІ у дослідницьких практиках; обґрунтування ролі ШІ як аналітичного партнера дослідника.&#xD;
Методи. У дослідженні було використано систему методів, що зумовлена поставленою метою: аналіз попередніх фундаментальних праць філософії та методології наукових досліджень та наукових досліджень інтеграції ШІ в освіту та наукові дослідження; філософсько-онтологічний, концептуальний та герменевтичний аналіз, поняттєво-категоріальний аналіз, контент-аналіз, систематизацію, концептуалізацію та класифікацію, методологічний аналіз, а також індуктивний, дедуктивний, лінгвістичний та когнітивно-понятійний метод.&#xD;
Результати. У процесі дослідження висвітлено філософські основи інтеграції ШІ в дослідницький процес, що включають такі концепції та теорії: теорія пізнання (епістемологія), концепції про природу буття, соціальної філософії, етичні теорії (теорія морального обов‘язку, етика чеснот), теорія прийняття технологій в освіті, феноменологія та теорії ШІ й загального ШІ, а також теоретичні підходи до академічної доброчесності.&#xD;
Інтеграція ШІ в освітні дослідження будується на принципах етичності та академічної доброчесності, людського контролю (людиноцентричності), конфіденційності та безпеки даних, уникнення алгоритмічної упередженості, підзвітності та прозорості. Спираючись на комплексний аналіз наукових джерел, нормативних документів, міжнародних стандартів та сучасних дослідницьких публікацій, що описують інтеграцію ШІ в освіту, у роботі було сформовано терміносистему інтеграції ШІ в освітні дослідження. Вона містить інтегральне поняття (―Інтеграція ШІ в дослідницький процес‖), базові поняття, та поняття, розміщені за 3-ма категоріями на ті, що описують механізми забезпечення доказовості та верифікації результатів, отриманих за допомогою ШІ; що описують оцінювання ефективності використання різних, інструментів ШІ на різних етапах дослідження; що представляють процедуру поетапної інтеграції ШІ на різних рівнях наукової діяльності. Визначено методологічні підходи, що забезпечують операціоналізацію терміносистеми в дослідницькій практиці (системний, синергетичний, феноменологічний, особистісний, цілісний), та методологічні принципи, що забезпечують коректне використання ШІ у дослідницьких практиках (об'єктивності, детермінізму, розвитку, єдності теорії, експерименту і практики, інформативності, когнітивний). Обґрунтовано роль ШІ як аналітичного партнера дослідника, здатного підсилювати когнітивні процеси та аналітику, зберігаючи провідну роль людини в прийнятті рішень.&#xD;
Висновки. Філософсько-методологічні засади інтеграції ШІ в освітні дослідження ґрунтуються на поєднанні фундаментальних філософських категорій (концепції, теорії, підходи), принципах інтеграції ШІ в освітні дослідження та сучасних методологічних підходах та принципах, забезпечуючи цілісний підхід, етичне, доказове та концептуально виважене використання ШІ в науковому пізнанні.; The purpose. This work aims to develop the philosophical and methodological foundations for integrating artificial intelligence (AI) into educational research, which includes: establishing the philosophical basis for integrating AI into the research process; defining the terminology; identifying the methodological principles that ensure the appropriate use of AI in research practices; justifying the role of AI as the researcher‘s analytical partner.&#xD;
Research methods. The study employed a range of methods tailored to its objectives: an analysis of previous fundamental works in philosophy and research methodology, as well as research on the integration of AI into education and scientific research; philosophical-ontological, conceptual and hermeneutic analysis, conceptual-categorical analysis, content analysis, systematisation, conceptualisation and classification, methodological analysis, as well as inductive, deductive, linguistic and cognitive-conceptual methods.&#xD;
As a result, the study highlights the philosophical foundations of integrating AI into the research process, which include the following concepts and theories: the theory of knowledge (epistemology), concepts regarding the nature of being, social philosophy, ethical theories (theory of moral duty, virtue ethics), theory of technology adoption in education, phenomenology and theories of AI and general AI, as well as theoretical approaches to academic integrity. The integration of AI into educational research is based on the principles of ethics and academic integrity, human control (human-centredness), data privacy and security, avoidance of algorithmic bias, accountability and transparency. Based on a comprehensive analysis of scientific sources, regulatory documents, international standards and contemporary research publications describing the integration of AI into education, this study has developed a terminological framework for the integration of AI into educational research. It contains an overarching concept (―Integration of AI into the research process‖), basic concepts, and concepts grouped into three categories: those describing mechanisms for ensuring the validity and verification of results obtained using AI; those describing the evaluation of the effectiveness of using various AI tools at different stages of research; and those presenting the procedure for the phased integration of AI at various levels of scientific activity. Methodological approaches have been identified that ensure the operationalisation of the terminological system in research practice (systemic, synergistic, phenomenological, personal, holistic), and methodological principles that ensure the correct use of AI in research practices (objectivity, determinism, development, unity of theory, experiment and practice, informativeness, cognitive). The role of AI as an analytical partner to the researcher, capable of enhancing cognitive processes and analytics whilst maintaining the leading role of humans in decision-making, is substantiated.&#xD;
Conclusions. The philosophical and methodological foundations for integrating AI into educational research are based on a combination of fundamental philosophical categories (concepts, theories, approaches, principles) and contemporary methodological approaches and principles, ensuring a holistic approach and the ethical, evidence-based and conceptually sound use of AI in scientific inquiry.</summary>
    <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
</feed>

