DSpace Зібрання:http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/184692026-04-04T10:54:43Z2026-04-04T10:54:43ZАктуальне дослідження про підготовку магістрів-філологів в європейських університетахЛабащук, Оксана Василівнаhttp://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/184852021-06-18T11:31:00Z2020-01-01T00:00:00ZНазва: Актуальне дослідження про підготовку магістрів-філологів в європейських університетах
Автори: Лабащук, Оксана Василівна
Опис: DOI 10.25128/2304-1222.20.50.132020-01-01T00:00:00ZЛінгвостилістичні особливості мовних портретів у прозі Василя СлапчукаШтонь, Олена Петрівнаhttp://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/184842021-06-16T19:04:13Z2020-01-01T00:00:00ZНазва: Лінгвостилістичні особливості мовних портретів у прозі Василя Слапчука
Автори: Штонь, Олена Петрівна
Короткий огляд (реферат): The article deals with linguistic and stylistic features of verbal portraits in Vasyl Slapchuk's prose based on the novels “Wild Flowers”, “Autumn in the Cheek”, “Blind Rain”, “Between the Worlds and Shining of the Lights, and the narratives “Cage for the Sky” and “Woman from Snow”. We have found out that a reader gets the conception of characters’ appearance, the peculiarities of the characters' tempers, their sensual spheres, their speeches, motions, physical or psychological states by means of Vasyl Slapchuk’s verbal descriptions. Hence, writer’s verbal portraits are a means of figurative specification and individualization as well as a means of expression of the author's attitude to his portraying. It has been established that depending on the number of characters described in the visual portraits and gender characteristics, a single female portrait sort predominates in Vasil Slipchuk's prose. Linguistic means of description in physical portraits (somatism and clothing) and psychological ones (kinetic vocabulary) are distinguished. Lexemes denoting parts of the body (somatisms) are present in all types of verbal portraits and are represented by nouns referring to the items of the human body and its parts (structural – head, face, eyes, nose, lips, hands, feet, structurally separating – moustache, beard, bristle, bald spot, braids, breast, waist and structural characteristics – mug, muzzle, peepers), clothing and kinetic vocabulary. We have defined that specification and individualization of characters in verbal portraits are carried out by means of imagery, and comparison, epithet and metaphor are the most expressive ones.; У статті описано лінгвостилістичні особливості мовних портретів у прозі Василя Слапчука, зокрема у романах «Дикі квіти», «Осінь за щокою», «Сліпий дощ», «Поміж світів і сяяння світил» та повістях «Клітка для неба» і «Жінка зі снігу». З’ясовано, що мовні портрети у творах письменника перш за все створюють у читача уявлення про зовнішність персонажів, особливості їх характеру, почуттєвої сфери, мовлення, рухів, фізичного чи психологічного стану, є засобом образної конкретизації та індивідуалізації, а також засобом вираження авторського ставлення до описуваного. Виявлено: залежно від кількості описуваних персонажів у мовному портреті та гендерних характеристик, у прозових творах Василя Слапчука переважає одиничний жіночий портретний різновид. Виокремлено також мовні засоби портретування у фізичних портретах – соматизми та вестизми, у психологічних – кінетичну лексику. Описано соматизми, які наявні у всіх типах мовних портретів і представлені іменниками на позначення тіла людини та його частин (структурні – голова, обличчя, очі, ніс, губи, руки, ноги, структурно-виокремлювальні – вуса, борода, щетина, лисина, коси, груди, талія і структурно-характеристичні – пика, морда, баньки), вестиальну та кінетичну лексику. Визначено, що конкретизація та індивідуалізація персонажів у мовних портретах здійснюється за допомогою засобів образності, найбільш виразними із яких є порівняння, епітет та метафора.; Artykuł opisuje lingwostylistyczne cechy portretów językowych w prozie Wasyla Słapczuka, zwłaszcza w powieściach „Dzikie kwiaty”, „Jesień za policzkiem”, „Ślepy deszcz”, „Między światów i lśnienia słońc” oraz „Klatka dla nieba” i „Kobieta ze śniegu”. Stwierdzono, że portrety językowe w utworach pisarza przede wszystkim dają czytelnikowi wyobrażenie o wyglądzie zewnętrznym postaci, cechach ich charakteru, sfery uczuciowej, mowy, ruchów, stanu fizycznego lub psychicznego, są środkiem obrazowej konkretyzacji i indywidualizacji, a także środkiem wyrażenia stosunku autora do tego, co opisuje. Stwierdzono, że w zależności od liczby opisywanych postaci w portrecie językowym oraz charakterystyk genderowych, w utworach prozowych Wasyla Słapczuka dominuje rodzaj pojedynczego portretu kobiecego. Wyróżniono także językowe sposoby przedstawiania portretów fizycznych - somatyzmy i westyzmy, w portretach psychologicznych – słownictwo kinetyczne. Opisano somatyzmy, które występują we wszystkich rodzajach portretów językowych i są reprezentowane przez rzeczowniki oznaczające ludzkie ciało i jego części (strukturalne – głowa, twarz, oczy, nos, usta, dłonie, stopy; strukturalno-wyróżniające – wąsy, broda, zarost na twarzy, łysina, warkocze, klatka piersiowa, talia, i strukturalno-charakterystyczne – pysk, morda, gały), słownictwo powiązane z ubraniem oraz leksyka kinetyczna. Ustalono, że konkretyzacja i indywidualizacja postaci w portretach językowych odbywa się za pomocą środków stylistycznych, z których najbardziej wyraziste są porównania, epitety i metafory.
Опис: DOI 10.25128/2304-1222.20.50.102020-01-01T00:00:00ZСпецифіка індивідуального авторського бачення протиставлення «свої – чужі» (за творами М. Матіос і д. Рубіної)Якимович, Вікторіяhttp://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/184832021-04-26T07:38:10Z2020-01-01T00:00:00ZНазва: Специфіка індивідуального авторського бачення протиставлення «свої – чужі» (за творами М. Матіос і д. Рубіної)
Автори: Якимович, Вікторія
Короткий огляд (реферат): In this article prose of the Ukrainian writer M. Matios and Russian-Israeli author D. Rubina became the subject of special scientific exploration with the help of imagological discourse. M. Matios and D. Rubina interpret the relationship of «own» and «other» through their own vision, personal thought, worldview, creative mind and experience of knowing the world. Their prose is linked to important life themes, and prototypes of their characters are often real people. Unlike M. Matios, D. Rubina is constantly in different national cultural areas, experiencing the influence of multicultural environments and intercultural relations. Therefore, as a Russian-Israeli writer, she visualizes the idea of another people, different cultures, using national markers. Features of national character, including Jewish and Uzbek, which are related to its origin and place of birth, are traced in the analyzed works of the author. M. Matios' work is linked to the Ukrainian national component and is distinguished by its national identity and folklore. Comparison and analysis of the linguistic aspect of the writers' works showed that in order to express the speech of the characters, M. Matios uses dialectic words, folklore and artistic word combinations, and D. Rubin uses jargon, slangs, obscene vocabulary.; У статті вперше проза української письменниці М. Матіос і російсько-ізраїльської авторки Д. Рубіної стала предметом спеціальної наукової розвідки крізь призму імагологічного дискурсу. М. Матіос і Д. Рубіна інтерпретують відносини «свого» та «чужого» через власне бачення, особисту думку, світогляд, творчий задум і досвід пізнання світу. Їхня творчість пов’язана з важливими життєвими темами, а прототипи їхніх персонажів – часто реальні люди. На відміну від М. Матіос, Д. Рубіна постійно перебуває в різних національних культурних ареалах, відчуває вплив полікультурних середовищ і міжкультурних відносин. Тому вона як російсько-ізраїльська письменниця візуалізує уявлення про інший народ, іншу культуру, використовуючи національні маркери. Особливості національних характерів, зокрема єврейського та узбецького, що пов’язано з її походженням і місцем народження, прослідковуються у проаналізованих творах авторки. Відмінно від Д. Рубіної, творчість М. Матіос пов’язана з українським національним компонентом і вирізняється національною самобутністю та фольклористичністю. Зіставлення та аналіз мовного аспекту текстів творів письменниць показав, що з метою увиразнення мовлення персонажів М. Матіос використовує діалектизми, просторічні слова, фольклорні і художні тропи, а Д. Рубіна – жаргонізми, сленгізми, обсцентну лексику.; W artykule przedmiotem specjalnych badań naukowych za pomocą dyskursu wyobrażeniowego stała się proza ukraińskiej pisarki M. Matios i rosyjsko-izraelskiej pisarki D. Rubiny. M. Matios i D. Rubina interpretują relację „własny” i „inny” poprzez własną wizję, osobistą myśl, światopogląd, twórczy umysł i doświadczenie poznawania świata. Ich proza jest powiązana z ważnymi tematami życiowymi, a prototypami postaci w ich utworach są często prawdziwi ludzie. W przeciwieństwie do M. Matios D. Rubina stale przebywa w różnych narodowych obszarach kulturowych, doświadczając wpływu środowisk wielokulturowych i relacji międzykulturowych. Dlatego jako pisarka rosyjsko-izraelska wizualizuje ideę innych ludzi, innych kultur, używając znaczników narodowych. W analizowanych pracach autorki odnajdujemy cechy narodowościowe, w tym żydowskie i uzbeckie, związane z jej pochodzeniem i miejscem urodzenia. Twórczość M. Matios jest związana z ukraińskim komponentem narodowym i wyróżnia się tożsamością narodową i folkloryzmem. Porównanie i analiza lingwistycznego aspektu twórczości pisarek ukazały, że M. Matios używa dialektyzmów, folkloryzmów i tropów, a D. Rubina częściej żargonu, slangu oraz obscenicznego słownictwa.
Опис: DOI 10.25128/2304-1222.20.50.112020-01-01T00:00:00ZПроблема етіології образів богинь Еостри/Остари та зайця в контексті великодніх традиційАнцибор, Дар’яhttp://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/184822021-04-26T07:22:17Z2020-01-01T00:00:00ZНазва: Проблема етіології образів богинь Еостри/Остари та зайця в контексті великодніх традицій
Автори: Анцибор, Дар’я
Короткий огляд (реферат): The article analyzes a set of well-spread scientific theses about the goddesses Eostre and Ostara, as well as the etiology of the hare in the context of Easter traditions. The research examines the reasons why these theses became incorporated into the Easter traditions. Attention is drawn to the textual data, which call into question Jacob Grimm's hypothesis about the existence of the ancient German goddess Ostara who was seen identical to the Anglo-Saxon goddess of dawn Eostre. The article also analyzes the stages of creating a narrative about the Easter hare as an attribute of the goddess of dawn. Textual data show that this image probably appeared from A. Holtzman's free interpretation, which was firmly established in the German and English-speaking academic environment. The article focuses not only on the fertility of the hare, but also on the popular perception of the hare as a messenger from the afterlife, which gives new life. These examples allow us to detail the etiology of this Easter symbol.; В статті аналізується набір науково-популярних тез, які поширюються стосовно богинь Еостри та Остари, а також етіології образу зайця в контексті великодніх традицій. Робиться спроба виявити причини поширення цих великодніх уявлень. Звертається увага на текстологічні дані, які ставлять під сумнів гіпотезу Я. Грімма про існування тотожної до англосаксонської богині світанку Еостри давньонімецьку богиню Остару. Розглядаються етапи творення наративу про зайця як атрибута богині світанку. Текстологічні розвідки показують, що цей образ вірогідно поширився з вільної інтерпретації А. Хольцмана, яка міцно закріпилася в німецькомовному та англомовному академічному середовищі. У статті акцентується не лише на фертильності зайця, а й на народному сприйнятті зайця як посланця з потойбіччя, що дає нове життя. Наведені приклади дають змогу деталізувати етіологію цього великоднього символу.; Artykuł analizuje zestaw popularnych tez naukowych, które są rozpowszechniane na temat bogiń Eostre i Ostara, a także etiologii obrazu zająca w kontekście tradycji wielkanocnych. Podjęto próbę zidentyfikowania przyczyn rozpowszechnienia tych wielkanocnych pomysłów. Zwraca się uwagę na dane tekstowe, które podważają hipotezę J. Grimma o istnieniu starożytnej niemieckiej bogini Ostary, identycznej z anglosaską boginią świtu Eostrą. Rozpatrywane są etapy tworzenia narracji o zającu jako atrybucie bogini świtu. Badania tekstowe pokazują, że obraz ten prawdopodobnie rozpowszechnił się z dowolnej interpretacji A. Holtzmana, która została mocno ugruntowana w niemieckojęzycznym i anglojęzycznym środowisku akademickim. W artykule akcentuje się nie tylko płodność zająca, ale także popularne postrzeganie go jako posłańca z zaświatów, który daje nowe życie. Owe przykłady pozwalają na szczegółowy opis etiologii tego wielkanocnego symbolu.
Опис: DOI 10.25128/2304-1222.20.50.092020-01-01T00:00:00Z