http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/13214 2026-04-04T12:01:52Z 2026-04-04T12:01:52Z Кодлюк, Ярослава Петрівна Радченко, Ольга Яківна Постолюк, Марія Іванівна http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/39823 2026-03-12T09:15:27Z 2026-01-01T00:00:00Z

Назва: Модернізація змісту підготовки майбутніх викладачів у педагогічних закладах вищої освіти Автори: Кодлюк, Ярослава Петрівна; Радченко, Ольга Яківна; Постолюк, Марія Іванівна Короткий огляд (реферат): Стаття присвячена проблемі модернізації змісту підготовки майбутніх докторів філософії у педагогічних закладах вищої освіти, що актуалізується в умовах удосконалення освітнього процесу, зумовленого низкою чинників: запитами соціуму, економічними викликами, технологічним прогре-сом, дослідженнями в галузі освіти, педагогіки і психології. Опираючись на чинні нормативні документи, зазначено, що така підготовка охоплює три аспекти: підготовка викладача / науково-педагогічного працівника, педагога-дослідника та фахівця з обраної спеціальності. Підходи до змістового забезпе-чення процесу формування в аспірантів / майбутніх викладачів готовності до професійної діяльності розкрито на прикладі освітньо-наукової програми «Початкова освіта», зокрема освітнього компонента «Актуальні проблеми педагогіки вищої школи». Зазначено, що зміст цієї навчальної дисципліни має будуватися з урахуванням таких вимог: по-перше, вона має забезпечувати набуття аспірантами певних компетентностей (ЗК1, ЗК4, СК5, СК6, СК7) і програмних результатів (ПРН1, ПРН4, ПРН5, ПРН7, ПРН9) відповідно до стандарту вищої освіти третього (освітньо-наукового) рівня галузі знань 01 Освіта / Педагогіка спеціальності 013 Початкова освіта (2022); по-друге, корелювати із професійним стандартом «Викладач закладу вищої освіти» (2024), тобто націлювати на вироблення у майбутніх докторів філософії компе-тентностей, задекларованих у цьому нормативному документі. У статті розкрито взаємовідповідність / взаємоузгодженість компетентностей викладача педаго-гічного закладу вищої освіти з основними темами освітнього компонента «Актуальні проблеми педагогіки вищої школи» та представлено у структурно-логічній схемі. На прикладі навчальної дисципліни «Актуальні проблеми педагогіки вищої школи» розкрито, як узгоджуються теми цієї дисципліни із виокремленими компетентностями викладача закладу вищої освіти Зазначено, що в цій навчальній дисципліні компетентності викладача найбільш увиразнені, однак опосередковано вони формуються й іншими освітніми компонентами – як професійної, так і загальної підготовки.; The article addresses the issue of modernizing the training content for future PhDs in pedagogical higher education institutions. This issue has gained increased relevance due to the ongoing refinement of the educational process, due to a number of factors: societal demands, economic challenges, technological progress, and contemporary research in the field of education, pedagogy, and psychology. Based on current regulatory documents, it is noted that such training encompasses three key aspects: training as a university teacher/academic, training as a pedagogical researcher, and training as a specialist in the chosen field. Approaches to providing the substantive framework for developing PhD students'/future teachers' readiness for professional activity are explored through the example of the "Primary Education" educational and scientific program, specifically the "Current Issues of Higher School Pedagogy" educational component. It is specified that the content of this academic discipline should be structured according to the following requirements: first, it must ensure that PhD students acquire specific competencies (GC1, GC4, SC5, SC6, SC7) and program learning outcomes (PLO1, PLO4, PLO5, PLO7, PLO9) in accordance with the 2022 Higher Education Standard for the third (educational-scientific) level in the field of 01 Education/Pedagogy, specialty 013 Primary Education; second, it must correlate with the Professional Standard "Higher Education Teacher" (2024), aiming to develop the competencies declared in this regulatory document. The article reveals the correspondence and alignment between the competencies of a teacher in a pedagogical higher education institution and the main topics of the "Current Issues of Higher School Pedagogy" component, presented via a structural and logical scheme. It is noted that while teacher competencies are most explicitly emphasized in this discipline, they are also indirectly formed through other educational components of both professional and general training.

2026-01-01T00:00:00Z Стоколоса, Олена Лупак, Наталія Миколаївна Солонинка, Тетяна Василівна http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/39777 2026-03-11T13:21:37Z 2025-01-01T00:00:00Z

Назва: Роль імпровізації в розвитку сучасного танцю Автори: Стоколоса, Олена; Лупак, Наталія Миколаївна; Солонинка, Тетяна Василівна Короткий огляд (реферат): У статті досліджено роль імпровізації в розвитку сучасного танцю як важливого інструмента творчого самовираження та експерименту. Проаналізовано різні підходи до імпровізації в сучасному танці, зокрема її застосування у контексті різноманітних танцювальних технік та стилів. Визначено, що імпровізація не лише сприяє розвитку технічних і артистичних навичок танцівників, але й відкриває можливості для глибшої емоційної виразності, оскільки кожен рух і кожен жест стають частиною спонтанної, внутрішньо мотивованої дії. Висвітлено важливість імпровізації в контексті сучасного перформансу, де танець часто інтегрується з іншими видами мистецтва, що підвищує його художній потенціал.

2025-01-01T00:00:00Z Довгань, Олександра Водяна, Валентина Олександрівна Солонинка, Тетяна Василівна http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/39711 2026-03-11T09:03:15Z 2025-01-01T00:00:00Z

Назва: Роль акторської майстерності у створенні сценічного образу у хореографії Автори: Довгань, Олександра; Водяна, Валентина Олександрівна; Солонинка, Тетяна Василівна Короткий огляд (реферат): У статті досліджено роль акторської майстерності у процесі створення сценічного образу в хореографії. Розглянуто значення акторських технік у розвитку емоційної виразності танцівника та формуванні його здатності передавати ідеї, почуття і сюжетні лінії через рух. Проаналізовано взаємозв’язок між технічною досконалістю виконання танцювальних елементів і майстерністю художнього перевтілення виконавця. Розкрито сучасні підходи до інтеграції акторської майстерності у навчальні програми для хореографів і танцівників. Висвітлено вплив акторської підготовки на естетичну та емоційну складові танцювальної вистави.

2025-01-01T00:00:00Z Karabin, Oksana Lupak, Nataliya Salmanov, Vugar Ibragim Ogly Kryvoshlykov, Serhii Onyshkiv, Zinovii http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/39618 2026-03-09T08:34:51Z 2026-02-28T00:00:00Z

Назва: USE OF ARTIFICIAL INTELLIGENCE MODELS IN EDUCATIONAL DATA MANAGEMENT TO SUPPORT PEDAGOGICAL DECISIONS Автори: Karabin, Oksana; Lupak, Nataliya; Salmanov, Vugar Ibragim Ogly; Kryvoshlykov, Serhii; Onyshkiv, Zinovii Короткий огляд (реферат): The relevance of the topic is determined by the growing role of analytical systems in modern education and the need to combine forecasting accuracy with the efficiency and stability of algorithms. The paper compares three configurations – ML-Base, DL-Advanced and Hybrid-Assist – using the integral educational analytics effectiveness index (IEAEI), which combines indicators of accuracy (Acc), stability (Stab), processing time (Time) and interpretability (Interpret). The methodology included normalisation of results, non-parametric hypothesis testing (Kruskal–Wallis and Mann–Whitney criteria), analysis of changes in weight coefficients (ΔW-index) and assessment of correlations between platform dynamics and forecast stability (Spearman's coefficient). To test the transferability of the findings, a design with three contexts – Ukraine, Azerbaijan and Poland – was used, which made it possible to compare the behaviour of models in countries with transition economies and in European educational environments. The results showed that the hybrid configuration provides the best balance between stability and accuracy (IEOA > 0.84; cross-country: Ukraine – 0.821; Azerbaijan – 0.818; Poland – 0.824) with a relatively fast adaptation time; DL-Advanced achieves higher maximum accuracy, especially under conditions of more complete and consistent data (approaching Hybrid-Assist in the Polish subsample), but requires more time for convergence; ML-Base has the shortest response time in all three contexts, but is inferior in terms of predictive quality. The scientific novelty lies in the generalisation of the patterns of interaction between the algorithm type, platform characteristics and pedagogical practice requirements in an international context, which allows for the justified integration of intelligent models into educational analytics. Prospects for further research include expanding the set of evaluation metrics with indicators of cognitive convenience for users and adapting the methodology to cloud and mobile educational solutions, taking into account cross-country data variability.

2026-02-28T00:00:00Z