http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/13210 2026-10-02T21:51:07Z 2026-10-02T21:51:07Z Лещук, Галина Василівна Сорока, Ольга Вікторівна Жаркова, Ірина Іванівна http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/42858 2026-10-01T08:30:50Z 2026-01-01T00:00:00Z

Назва: Інтерактивні методи навчання як інструмент розвитку рефлексії здобувачів вищої освіти в процесі професійної підготовки Автори: Лещук, Галина Василівна; Сорока, Ольга Вікторівна; Жаркова, Ірина Іванівна Короткий огляд (реферат): У статті теоретично обгрунтоване використання інтерак­тивних методів навчання для стимулювання та розвитку рефлексії у студентів закладів вищої освіти. Актуальність теми зумовлена зміною освітньої парадигми, що вимагає підготовки фахівців, здатних до гнучкої самокорекції в умовах невизначеності та динамічних змін ринку праці. Досліджені фундаментальні моделі рефлексивної практики, зокрема підходи Д. Шона, циклічну модель Г. Гіббса, поетапну модель Д. Колба, структуровану модель К. Джонса, а також п’ятирівневу модель С. Еткінс та К. Мерфі. Виявлено, що рефлексія є активним процесом трансформації досвіду особистості, який потребує спеціально організованого середовища. Зазначено, що саме інтерактивні технології (дискусії, дебати, кейс-стаді, рольові ігри та інші) виступають зовнішнім каталізатором рефлексивних процесів. На прикладі методу кейс-стаді продемонстровано механізм проходження здобувачем освіти усіх етапів рефлексії за моделлю Еткінс та Мерфі: від первинного усвідомлення дефіциту знань до критичного аналізу та формування нових професійних стратегій. Простежено процес рефлексії на прикладі інтерактивного методу ділової гри. Визначено ключові механізми зв’язку інтерактивних методів та рефлексії: набуття досвіду «тут і зараз», взаємодія з альтернативними точками зору, отримання миттєвого зворотного зв’язку та створення безпечного простору для аналізу помилок. Виснувано, що інтеграція рефлексивних моделей у структуру інтерактивного заняття дозволяє студентам долати розрив між теорією та практикою, забезпечуючи перехід від репродуктивного навчання до свідомого професійного становлення.; The article provides a comprehensive theoretical substantiation for the implementation of interactive teaching methods as a complex, holistic system designed to stimulate and enhance professional reflection among higher education students. The profound relevance of this research is driven by a global shift in the educational paradigm, which increasingly prioritizes the development of specialists who are not merely repositories of information but are capable of flexible self-correction, critical thinking, and adaptation within the conditions of modem market uncertainty and dynamic professional challenges. The study meticulously examines fundamental models of reflective practice that form the pedagogical basis for modem training. Specifically, the research analyzes Donald Schon’s concept of «reflection-in-action» and «reflection-on- action,» Graham Gibbs’s reflective cycle, David Kolb’s experiential learning stages, Christopher Johns’s structured reflection model, and the comprehensive five-stage framework proposed by S. Atkins and K. Murphy. It is established that reflection should be viewed as an active, continuous process of personal experience transformation, which cannot occur spontaneously but requires a deliberately structured and supportive educational environment. The author substantiates that interactive technologies - such as structured discussions, academic debates, case studies, and role-playing simulations - function as essential external catalysts for internal reflective processes. Through the practical application of the case study method, the article demonstrates the precise mechanism of how a student progresses through the stages of the Atkins and Murphy model: moving from the initial awareness of a cognitive «gap» or knowledge deficit to deep critical analysis and, ultimately, the synthesis of new professional strategies and insights. The research identifies and details four key mechanisms that link interactive methods with the development of reflexivity: the acquisition of immediate experience in the «here and now» format; the confrontation with alternative perspectives during group collaboration; the reception of instant feedback from peers and mentors; and the provision of a psychologically safe academic space that encourages the analysis of errors without fear of failure. In conclusion, it is argued that the purposeful integration of these reflective models into the fabric of interactive classroom activities allows students to bridge the persistent gap between abstract theoretical knowledge and concrete professional practice. This approach ensures a qualitative transition from traditional, reproductive learning models to a state of conscious professional self- determination and continuous identity formation.

2026-01-01T00:00:00Z Сеньовська, Надія Леонідівна Скуратко, Тетяна Миколаївна http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41582 2026-07-03T11:16:12Z 2026-02-26T00:00:00Z

Назва: «Уроки людяності» Олени Хмельницької: методика формування ціннісних орієнтацій сучасних українців Автори: Сеньовська, Надія Леонідівна; Скуратко, Тетяна Миколаївна

2026-02-26T00:00:00Z Шевчик, Любов Омелянівна Шевчик, Богдан Грод, Інна Миколаївна http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41382 2026-06-19T11:15:02Z 2026-01-01T00:00:00Z

Назва: Формування екологічної компетентності здобувачів ЗЗСО на умовах сталого розвитку Автори: Шевчик, Любов Омелянівна; Шевчик, Богдан; Грод, Інна Миколаївна Короткий огляд (реферат): В умовах війни та повоєнного відновлення в Україні зростає роль концепції сталого розвитку як вирішального фактору формування екологічної компетентності здобувачів освіти, здатних діяти усвідомлено задля збереження природного середовища та раціонального використання ресурсів. У статті розкрито вирішальну роль освіти у цьому процесі. Одним із ключових і пріоритетних напрямів розвитку системи загальної середньої освіти України обрано компетентнісний підхід, що є методологічною основою сучасного освітнього процесу. Метою статті є теоретичне обґрунтування сутності, структури та методологічних засад розвитку екологічної компетентності, а також визначення соціальних й педагогічних чинників її формування у здобувачів освіти в умовах сучасних викликів сталого розвитку. Визначено пріоритетну роль екологічної компетентності в якості інтегральної характеристики особистості. Основними структурними компонентами традиційно виокремлено взаємопов’язані між собою когнітивний, ціннісно-мотиваційний, діяльнісно-практичний та рефлексивний компоненти. Визначено загально-дидактичні (науковість, системність та послідовність, інтегративність, доступність й практична спрямованість) та спеціальні (еколого-педагогічні: сталий розвиток, міждисциплінарність, природо-відповідність, екологічна доцільність, випереджувальної освіти та регіональність) принципи розвитку сталого екологічного світогляду. Доведено, що формування екологічної компетентності є складним, багатоступеневим і тривалим процесом, який потребує цілісного підходу до навчання, виховання та особистісного розвитку здобувачів освіти і визначається впливом широкого спектру як соціальних, так і педагогічних чинників.; In the context of war and post-war recovery in Ukraine, sustainable development is increasingly recognized as a decisive factor in shaping the environmental competence of students capable of acting consciously to preserve the natural environment and use resources rationally. Education plays a crucial role in this process. A key direction in developing Ukraine’s general secondary education system is the competence-based approach, which serves as the methodological foundation of modern education. The purpose of the article is to theoretically substantiate the essence, structure, and methodological foundations of environmental competence, and to identify social and pedagogical factors influencing its formation under contemporary challenges of sustainable development. Research methods. The study used theoretical methods (analysis, synthesis, generalization, modeling), empirical methods (observation, interviews), and methods of processing results, ensuring a comprehensive examination of the problem of forming environmental competence in general secondary education students within the framework of sustainable development. Results. The priority role of environmental competence as an integral characteristic of personality is highlighted. Its main structural components are interrelated cognitive, value-motivational, activity-practical, and reflective components. General didactic principles (scientific validity, systematicity and consistency, integrativity, accessibility, practical orientation) and special environmental-pedagogical principles (sustainable development, interdisciplinarity, nature-conformity, environmental expediency, anticipatory education, regional orientation) for developing a sustainable environmental worldview are defined. It is shown that forming environmental competence is a complex, multi-stage, long-term process requiring a holistic approach to teaching, upbringing, and personal development, influenced by a wide range of social and pedagogical factors.

2026-01-01T00:00:00Z Боднар, Оксана Степанівна Спольська, Олена Володимирівна http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41379 2026-06-19T10:20:55Z 2026-01-01T00:00:00Z

Назва: Підготовка менеджера освіти нового покоління в умовах компетентнісної парадигми як драйвер якості освітніх систем Автори: Боднар, Оксана Степанівна; Спольська, Олена Володимирівна Короткий огляд (реферат): У статті обґрунтовано актуальність проблеми підготовки менеджерів освіти нового покоління в умовах компетентнісної парадигми освіти. Розглянуто основні характеристики компетентнісної парадигми. Проаналізовано окремі досягнення вітчизняних та зарубіжних вчених. Виділено фактори специфіки підготовки менеджерів нового покоління, серед яких: компетентнісна орієнтація підготовки; цифровізація управлінської діяльності; розвиток адаптивного та антикризового мислення; формування лідерства нового типу; інтеграція міждисциплінарних знань; практикоорієнтованість і проєктне навчання; розвиток культури самоменеджменту та безперервного саморозвитку; орієнтація на цінності гуманізації та соціальної відповідальності.

2026-01-01T00:00:00Z