<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <title>DSpace Зібрання:</title>
  <link rel="alternate" href="http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/12287" />
  <subtitle />
  <id>http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/12287</id>
  <updated>2026-04-04T11:21:44Z</updated>
  <dc:date>2026-04-04T11:21:44Z</dc:date>
  <entry>
    <title>Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка</title>
    <link rel="alternate" href="http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/32413" />
    <author>
      <name />
    </author>
    <id>http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/32413</id>
    <updated>2024-04-19T06:58:34Z</updated>
    <published>2018-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка
Опис: Повнотекстові наукові записки</summary>
    <dc:date>2018-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Природно - заповідний фонд Кіровоградської області: історія формування, сучасний стан, тенденції розвитку</title>
    <link rel="alternate" href="http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/12546" />
    <author>
      <name>Мирза-Сіденко, Валентина</name>
    </author>
    <author>
      <name>Маслова, Наталія</name>
    </author>
    <id>http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/12546</id>
    <updated>2019-06-04T11:02:08Z</updated>
    <published>2018-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Природно - заповідний фонд Кіровоградської області: історія формування, сучасний стан, тенденції розвитку
Автори: Мирза-Сіденко, Валентина; Маслова, Наталія
Короткий огляд (реферат): У статті здійснений аналіз формування природно – заповідного фонду Кіровоградської області впродовж 1940 – 2018 рр. Охарактеризовано сучасний склад природно – заповідного фонду, який містить 224 природно – заповідних територій загальнодержавного (26) та місцевого (198) значення. Проаналізовано територіальні відмінності природно – заповідного фонду області. Розглянуто шляхи оптимізації мережі природно – заповідних територій, створення національного природного парку «Чорноліський».; В статье осуществлен анализ формирования природно - заповедного фонда Кировоградской области в течение 1940 - 2018 гг. Охарактеризован современный состав природно - заповедного фонда, который содержит 224 природно - заповедных территори общегосударственного (26) и местного (198) значения. Общая площадь ПЗФ области составляет 100,5 тыс.га. Основными категориями природно – заповедных территорий и объектов являются: дендрологические парки (1), региональные ландшафтные парки (2), заказниики (106), памятники природы (52), парки – памятники садово – паркового искусства (8), заповедные урочища (55). Установлено, что наиболее высокая концентрация заповедных объектов наблюдается в лесостепной части области. Процент заповедности в Кировоградской области составляет 4,08%. Наименьшие его значения - &lt;1% отмечены в пределах Бобринецкого, Гайворонского, Добровеличковского, Кировоградского, Компанеевского, Устиновского, Новоукраинского, Новгородковского районов, расположенных в степной зоне. Наиболее высокие показатели заповедности территории наблюдаются в Долинском (14,5%) и Светловодском (49,7%) районах, где значительные площади отведены под региональные ландшафтные парки «Весёлобоковеньковский им. М.Л. Давыдова» и «Светловодский». Учитывая высокую степень техногенной трансформации природных ландшафтов, на исследуемой территории количественно преобладают заповедные объекты площадью от 25,1 до 100,0 га (74 или 37,8% от общего количества), до 10,0 га (64; 32, 8%), от 10,0 до 25,0 га (36; 18,4%). Рассмотрены пути оптимизации сети природно - заповедных территорий. Является актуальным создание национального природного парка "Чернолесский". Национальный природный парк «Чернолесский» станет центром охраны биотопов дубово-грабовых лесов, сфагновых болот, центром мониторинга за ходом природных процессов в лесных биоценозах лесостепного Правобережного Приднепровья.; The article analyzes the formation of the natural reserve fund of the Kirovograd region during 1940 - 2018. The modern composition of the natural reserve fund is characterized, which contains 224 natural reserve territories of national (26) and local (198) significance. The total area of the NRF of the region is 100.5 thousand hectares. The main categories of natural and protected areas and objects are: dendrological parks (1), regional landscape parks (2), reserves (106), nature monuments (52), parks - monuments of garden and park art (8), protected tracts (55) . The territorial differences of the natural reserve fund of the region are analyzed. It was established that the highest concentration of protected objects is observed in the forest-steppe part of the region.The percentage of reserve in the Kirovograd region is 4.08%. Its smallest values - &lt;1% are noted within the Bobrynetsky, Gaivoronsky, Dobrovelichkovsky, Kirovograd, Kompaneevsky, Ustinovsky, Novoukrainsky, Novgorodkovsky districts located in the steppe zone. The highest levels of protected areas are observed in Dolinsky (14.5%) and Svitlovodsky (49.7%) districts, where significant areas are set aside for the regional landscape parks “Vesylobokovenkovsky them. M.L. Davydov and Svitlovodsky. Considering the high degree of technogenic transformation of natural landscapes, in the area under study quantitatively dominated are protected objects ranging from 25.1 to 100.0 hectares (74 or 37.8% of the total), up to 10.0 hectares (64; 32, 8%) from 10.0 to 25.0 hectares (36; 18.4%). There are more than 500 hectares of large objects in total. 6. Svetlovodsky regional landscape parks (60.3 thousand hectares) and Vesylobokovenkovsky them have the largest areas. M.L. Davydov «(17.5 thousand hectares), landscape reserves“ Chernolessky «(3.5 thousand hectares), “ Goloche «(3.7 thousand hectares),“ Green Gate «(2.9 thousand hectares), «Big Vys» hydrological reserve (568 hectares). From 1998 to 2018 the number of natural - protected areas increased from 130 to 224. The process of the formation of protected objects was most active in the Dolinsky, Bobrinetsky, Novgorodkovsky, Ustinovsky districts. A regional ecological network is being formed within the territory under study. The ways of optimization of the network of natural - protected territories are considered. In Kirovograd region there are no high-category protected areas - nature reserves, national parks. The creation of the Chernolessky national natural park is relevant. Within its borders, the largest plakorny massifs of deciduous forests on the southern border of their distribution in Eastern Europe are preserved. Black Forest is among the 8 most important botanical territories of Ukraine according to the IRA criteria. The Chernoleskiy massif is the most southern massif of oaken, hornbeam-oaken forests in Right-Bank Ukraine, on the southern border of their distribution in Eastern Europe. The black forest is included in the database of the most important botanical territories of Europe as arrays of oaken-hornbeam forests from the list of biotopes to be protected in accordance with the Bern Convention.</summary>
    <dc:date>2018-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Особливості сільськогосподарського землекористування в басейні річки Серет (на матеріалах Тернопільської області)</title>
    <link rel="alternate" href="http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/12545" />
    <author>
      <name>Любінська, Людмила</name>
    </author>
    <author>
      <name>Любинський, Олександр</name>
    </author>
    <author>
      <name>Касіяник, Ігор</name>
    </author>
    <id>http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/12545</id>
    <updated>2019-06-04T11:02:59Z</updated>
    <published>2018-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Особливості сільськогосподарського землекористування в басейні річки Серет (на матеріалах Тернопільської області)
Автори: Любінська, Людмила; Любинський, Олександр; Касіяник, Ігор
Короткий огляд (реферат): У публікації проаналізовано структуру сільськогосподарського землекористування басейну р. Серет в розрізі низових адміністративних таксонів (сільських рад). Визначено основні риси його просторової організації в досліджуваному регіоні. Виокремленні провідні фактори дестабілізації природного середовища обумовлені сучасною структурою землекористування. Здійснено оцінку впливу форм землекористування залежно від їх площі, технології та фізико-географічних умов.; В статье показано результаты исследований структуры землепользования в бассейне реки Серет.. Базой данных выступили статистические результаты структуры землепользования в Тернопольской области, а также данные открытых источников, которые характеризируют проявления эрозионных процессов. Проанализировано основные природные и антропогенные факторы формирования современной структуры сельскохозяйственного землепользования. Первые обусловлены физико-географическим положением территории. Они включают рельеф, уровень вод, почвенный покров, материнская и подстилающее породы. Установлено прямую корреляцию с рельефом в верхнем отделе бассейна и с особенностями почвенного покрова в нижнем течении. Установлено что основным фактором дестабилизации выступает нерациональная структура пахотных земель. &#xD;
Описаны условия и факторы пространственного распределения структуры природных кормовых угодий и плодовых садов в зависимости от природных условий, а также исторических особенностей землепользования. Установлено причини возникновения аномалий с активизированным поверхностным смывом и развитием линейных форм ерозии. Основные очаги возрастания концентрации приурочены к территориям с высоким уровнем изменения природного растительного покрова. Способствуют эрозии результаты мелиорации, где технические сооружения пришли в негодность. &#xD;
Результаты демонстрируют что современная структура сельскохозяйственного землепользования бассейна реки Серет характеризируется выраженными региональными несоответствиями с особенностями ландшафтов, что в конечном итоге провоцирует развитие деструктивных процессов и ухудшение природных свойств натуральных ландшафтов. Использования установленных в процессе исследования тенденций позволит разработать действенную региональную стратегию экологически-безопасного природопользования.; The publication analyzes the structure of agricultural land use in the Seret river basin in the context of the grassroots administrative taxa (village councils). The database was made up of the statistical results of the land use structure in the Ternopil region, as well as open source data that characterize the manifestations of erosion processes. The main natural and anthropogenic factors in the formation of the modern structure of agricultural land use are analyzed. The first are due to the physical-geographical location of the territory. These include topography, water level, soil cover, maternal and underlying rocks. A direct correlation has been established with the relief at the upper section of the basin and with the peculiarities of the soil cover in the lower course. It has been established that the main factor in destabilization is the irrational structure of arable land.&#xD;
The conditions and factors of the spatial distribution of the structure of natural forage lands and orchards are described, depending on the natural conditions as well as the historical features of land use. The causes of the occurrence of anomalies with activated surface flushing and the development of linear forms of erosion have been established. The main foci of increasing concentration are confined to areas with a high level of changes in natural vegetation cover. Reclamation results contribute to the erosion, where technical structures have become unusable.&#xD;
The results demonstrate that the structure of agricultural land use in the basin of Seret river is characterized by pronounced regional discrepancies with landscape features, which ultimately provokes the development of destructive processes and the deterioration of the natural properties of natural landscapes. The use of trends identified in the research process will allow developing an effective regional strategy for environmentally safe environmental management.</summary>
    <dc:date>2018-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Оцінка санітарно-епідемічної ситуації міста Львова</title>
    <link rel="alternate" href="http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/12544" />
    <author>
      <name>Бухта, Ірина</name>
    </author>
    <id>http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/12544</id>
    <updated>2019-06-04T11:03:30Z</updated>
    <published>2018-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Оцінка санітарно-епідемічної ситуації міста Львова
Автори: Бухта, Ірина
Короткий огляд (реферат): У статті, методом анкетування, серед мешканців м. Львова, з’ясовано санітарно-епідемічну ситуацію міста, визначено стан здоров’я населення та чинники, які впливають на його формування, встановлено рівень задоволеності життям респондентів, з'ясовано ставлення мешканців міста до напруги санітарно-епідемічної ситуації. Бланк анкети масового опитування включав 28 запитань. Обробка матеріалів дослідження проводилась за допомогою статистичної програми SPSS.; В статье, методом анкетирования, среди жителей г. Львова, установлено санитарно-эпидемичискую ситуацию города, определены факторы, влияющие на формирование здоровья населения, отмечен уровень удовлетворенностю респондентов жизнью в городе, выяснено отношение жителей к санитарно-эпидемической ситуации в городе.&#xD;
Бланк анкеты для массового опроса состоял из 28 вопросов. Условно анкету можно разделить на 3 блока: вопросы относительно санитарно-эпидемической ситуации (12), вопросы о состоянии здоровья населения и факторов их формирования (5), сведения о респондентах (11).&#xD;
Исследования проводились в декабре 2017 г. Генеральная совокупность составляла все население города Львова, выборочная совокупность – 600 человек, единицы наблюдения – в соответствии с возрастной и половой группами административных районов г. Львова. Обработка материалов исследования проводилась с помощью статистической программы SPSS.&#xD;
Установлено, что во Львове существуют проблемы санитарно-эпидемического характера. Воздух умеренно загрязненный, и основным источником его загрязнения является автомобильный транспорт. Считают, что в Галицком, Сиховском и Франковском районах неприятные запахи вызывает автомобильный транспорт, а в Железнодорожном, Лычаковском и Шевченковском районах – канализационные коллекторы. Относительно качества питьевой воды, то респонденты им недовольны и употребляют бутилированную воду. 52 % жителей согласны сортировать отходы. 46,6 % опрошенных львовян оценивают свое состояние здоровья как удовлетворительное. 21,6 % респондентов не связывают состояние своего здоровья с санитарно-эпидемической ситуацией, а 27,6 % затруднились с ответом. Лишь 2,5 % респондентов полностью удовлетворены, 31,6 % – не удовлетворены и 9,6 % - полностью не удовлетворены уровнем жизни.; The sanitary-epidemic situation of the city was determined among inhabitants of the city of Lviv by the questioning, the health conditions of the population and the factors influencing it’s formation were found out, the level of life satisfaction of respondents was studied, the attitude of the inhabitants of the city to the tension of the sanitary-epidemic situation was found out in the article.&#xD;
The questionnaire included 28 questions. The questionnaire can be divided into 3 blocks: questions regarding to the sanitary-epidemic situation (12), questions about the state of the population’s health and factors of their formation (5), information about respondents (11).&#xD;
The research was carried out in December 2017. The general population comprised all the population of the city of Lviv, a sample population – 600 people, units of observation – according to the sex-age structure of administrative districts of Lviv. Processing of the materials was conducted using the statistical program SPSS.&#xD;
There are some sanitary-epidemic problems in the city of Lviv. The air is moderately polluted and the main source of pollution is road transport. It is believed that in the Galytsky, Sykhyvsky and Frankyvsky districts unpleasant smells cause by road transport, while in Zaliznychniy Lychakyvsky and Shevchenkyvskyi districts – sewage collectors. Concerning the quality of drinking water, the respondents are not satisfied with it and use bottled water. 52 % of residents agree to sort the waste. 46,6 % of respondents in Lviv consider their health to be acceptable. 21,6 % of respondents do not relate their health to the sanitary and epidemic situation, and 27,6 % hesitate to answer. Only 2,5 % of respondents are completely satisfied, 31,6 % – are not satisfied and 9,6 % – are not completely satisfied with the standard of living.</summary>
    <dc:date>2018-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
</feed>

