DSpace Зібрання:http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/112026-04-04T16:34:20Z2026-04-04T16:34:20ZТеорія і методика фахової підготовки перекладачів на засадах локалізації.Головацька, Юлія Богданівнаhttp://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/367842025-07-28T07:47:10Z2025-06-06T00:00:00ZНазва: Теорія і методика фахової підготовки перекладачів на засадах локалізації.
Автори: Головацька, Юлія Богданівна
Короткий огляд (реферат): У дисертації обґрунтовано концепцію підготовки майбутніх перекладачів на
засадах локалізації, проаналізовано актуальні тенденції розвитку системи вищої
лінгвістичної освіти, досліджено специфіку підготовки майбутніх перекладачів у
закладах вищої освіти за кордоном у сучасних умовах цифрового суспільства,
схарактеризовано методологічні підвалини фахової підготовки майбутніх
перекладачів на засадах локалізації, конкретизовано структуру готовності майбутніх
перекладачів до локалізації та визначено діагностичний інструментарій для
перевірки її сформованості. Розроблено, обґрунтовано та експериментально
перевірено дієвість педагогічної системи фахової підготовки майбутніх
перекладачів на засадах локалізації. Виокремлено й обґрунтовано педагогічні умови,
які сприяють ефективній імплементації запропонованої системи в освітній процес.; In the process of research, the defining trends of the development of higher
linguistic education that exist in the world educational environment were revealed, which
focus on updating, fundamental and contextual orientation of its content.
Employing a comparative analysis, the training programs of the leading European
schools for the training of future translators were compared and it was established that
they have a lot in common in the approaches to the organization of the educational process
and in the selection of the training content.
Based on the analysis of the trends in the development of the modern language
industry, it is summarized that localization is not a monolithic translation practice. It has
been determined that localization integrates several different sub-processes and involves
the use of some translation strategies, which ensure the best perception of the text in the
recipient culture.
The professional training of prospective translators, which focuses on localization,
is structured around four layers of methodological foundations: philosophical, general
scientific, particular scientific, and methodical and technological.
The components, criteria are specified in relations to the field of localization, as well
as the extent to which future translators are able to independently analyze and subject the
studied material to reasoned criticism; the instrumental criterion is used to assess the level
of development of abilities, skills and competences that are significant for the
implementation of effective professional mediation activities during the localization of
various products for representatives of various socio-cultural groups, as well as the
formation of students’ skills in performing typical professionally oriented tasks; the
personal criterion involves the assessment of personal productivity and effectiveness of
quasi-professional and educational and professional activities of future translators; deep
reflection of one’s own educational and professional experience), indicators and a level
scale of formation of readiness of future translators for localization is characterized.
The systematization of the conceptual provisions of the study made it possible to
project a holistic concept of professional training of future translators on the basis of
localization, which consists of the following elements: general provisions, categoricaldefinitive field, theoretical-methodological principles, core, limits of application of the
concept. The concept is interpreted at four conceptual levels – theoretical, methodological,
methodical, and technological and within three innovative pedagogical constructs –
sociocultural, epistemological and methodological, methodical and practical.
Systematic professional training of future translators based on localization was
ensured in various areas of development of higher linguistic education and implemented
within three innovative pedagogical constructs - sociocultural, epistemologicalmethodological, methodological-practical.
The structural-functional model of the system of professional training of future
translators based on localization reflects the sequence of the transition of the researched
process from theoretical study to the achievement of the predicted result and takes into account the influence of pedagogical conditions (updating the potential of traditional,
innovative and digital technologies of linguistic education for immersing students in a
motivational and value environment for the formation of readiness to localization; the use
of formative assessment to systematize, generalize, and structure the professional
knowledge of future translators, necessary for the organization of an effective localization
process; systematic implementation of digital technologies to create a contextual and
quasi-professional training space for future translators based on localization in higher
education institutions; directing future translators to continuous self-education activities
based on tutor support) on the announced process.
The methodical directions of using digital technologies for the training of future
translators based on localization are summarized and methodical recommendations for the
training of future translators based on localization in the era of digital technologies are
given.
Опис: Захист відбувся 7 липня 2025 року об 11:00 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради з присудження наукового ступеня доктора наук
Д 58.053.01 Тернопільського національного педагогічного університету імені
Володимира Гнатюка (24 аудиторія (другий поверх головного корпусу), вул.
М. Кривоноса, 2, м. Тернопіль, 46027).
Із дисертацією можна ознайомитися на офіційному сайті
http:/www.tnpu.edu.ua та в науковій бібліотеці Тернопільського національного
педагогічного університету імені Володимира Гнатюка за адресою: 46027,
м. Тернопіль, вул. М. Кривоноса, 2.2025-06-06T00:00:00ZТеоретичні та методичні засади забезпечення якості фахової підготовки до бойових польотів майбутніх пілотів тактичної авіаціїНевзоров, Роман Вікторовичhttp://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/356192025-04-22T12:31:58Z2025-02-26T00:00:00ZНазва: Теоретичні та методичні засади забезпечення якості фахової підготовки до бойових польотів майбутніх пілотів тактичної авіації
Автори: Невзоров, Роман Вікторович
Короткий огляд (реферат): У дисертації обґрунтовано теоретичні та методичні засади фахової підготовки до бойових польотів майбутніх пілотів тактичної авіації, яка охоплює методологічний, теоретичний, технологічний рівні. Розроблено й експериментально перевірено педагогічну систему забезпечення якості фахової підготовки до бойових польотів майбутніх пілотів тактичної авіації, що спрямована на формування сукупності когнітивного, діяльнісного, операційного, мотиваційно-вольового, фізичного, психофізіологічного компонентів готовності майбутніх пілотів тактичної авіації до бойових польотів. Змістовим ядром запропонованої педагогічної системи є організаційно-педагогічні умови забезпечення якості фахової підготовки до бойових польотів майбутніх пілотів тактичної авіації, які спрямовані на формування, в умовах льотного ВВНЗ комплексу структурованих і педагогічно спроєктованих повітряно-тактичних якостей, що впливають на успішність підготовки та виконання бойових польотів. Розроблено й обґрунтовано структурну модель педагогічної системи забезпечення якості фахової підготовки до бойових польотів майбутніх пілотів тактичної авіації, яка містить цільовий, змістовий, організаційно-методологічний і результативний блоки та демонструє організований набір необхідних складових освітнього процесу у ВВНЗ.; The concept of “professional training of future tactical aviation pilots” should be understood as a structured set of tactical-theoretical, tactical-practical educational components and courses, along with specialized simulator, physical, and psychophysiological training. This serves as the foundational component of professional preparation for military pilots in military higher education institutions and is aimed at developing specialized air tactical competencies and professional readiness for combat missions. From a pedagogical perspective, this training is regarded as a social system. The research examined its developmental trends and approaches to its pedagogical structuring in the current context. First, the technical adequacy of the national military aviation fleet for modern combat missions (flights) and the resulting need for continual enhancement of tactical techniques and military management processes constitute the general conditions for the functioning and development of this training system. Second, the use of up-to-date organizational and directive documents to reflect the realities of military aggression and advancements in enemy aviation technology is necessary. Failing to incorporate these realities perpetuates the use of outdated didactic approaches in domestic military higher education institutions. Third, there is a noticeable imbalance in the selection criteria for candidates in military aviation, with a focus on adequate physical and psychological parameters but lower academic standards, which negatively impacts the overall quality of flight tactical training.
Through an etymological, semantic, and content analysis of key definitions of “technology” and “pedagogical technology,” and their derivatives, along with the genesis of the technological approach in education and pedagogy, the study highlighted the essence of modern pedagogical technologies as didactic tools. The technological approach is considered the most productive and promising for professional training in technically complex and high-risk professions. In terms of ground training for future tactical aviation pilots, simulator training technologies and information-computer technologies are seen as optimal in methodological, procedural, and content terms.
Pedagogical support for the quality of professional training for combat missions of future tactical aviation pilots was developed. This support system, implemented in higher military educational institutions, is viewed as an innovative pedagogical subsystem (pedagogical system of ensuring the quality of professional training for combat flights of future tactical aviation pilots, the content core of which is organizational and pedagogical conditions and a structural model of the pedagogical system of ensuring the quality of professional training for combat flights of future tactical aviation pilots) within the framework of higher military education. The author proposes an approach wherein the content of professional readiness for future tactical aviation pilots involves cultivating a set of structured, pedagogically designed air-tactical qualities (theoretical, practical, psychological, physical, and psychophysiological) within aviation higher education institutions. These qualities correspond to components of professional readiness: cognitive, activity-based, operational, motivational-volitional, physical, and psychophysiological. The essence and content of each component are defined, along with a system of criteria, indicators, levels, and assessment measures.
The organizational and methodological support for the quality of training future tactical aviation pilots for combat missions in military institutions included the development of a specialized course, “Psychological and pedagogical features of professional readiness for combat flights of future tactical aviation pilots,” aligned with the author’s pedagogical system. To test the author’s pedagogical system, a structural model of the pedagogical system of ensuring the quality of professional training for combat flights of future tactical aviation pilots was developed. This model consists of four core blocks (target, content, organizational-methodological, and performance), creating a structured set of conditions and factors within the educational process in military institutions. This model, considering available resources, optimally provides the necessary level of professional knowledge, skills, and competencies for cadets.
An experimental study was conducted to assess the effectiveness of the pedagogical system in ensuring the quality of professional training for combat missions among future tactical aviation pilots.
According to the primary qualimetric data, significant qualitative changes were observed in the intellectual structure of cadets in the experimental group. This included an increase in spatial reasoning abilities, essential for military pilots, demonstrating the corrective impact of the implemented pedagogical system. Furthermore, a positive trend was observed in the ratio of cadets with high to medium intelligence levels. Following the formative stage of the study, a tangible dynamics of improvement in the qualities of training and combat flight performance was revealed: the proportion of cadets with a high level of performance of training tasks in modelling, planning and performing combat flights and cadets whose level of formation of indicators of operational and activity components was determined as sufficient increased significantly; there were no cadets with insufficient levels of training.
Additionally, significant improvements were noted in the motivational and volitional aspects of the readiness criteria for combat missions. The development of physical and psychophysiological qualities directly relevant to combat flight conditions also improved, highlighting the effectiveness of the implemented pedagogical system.
Опис: Захист відбувся 28 березня 2025 року об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради з присудження наукового ступеня доктора наук Д 58.053.01 Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (24 аудиторія (другий поверх головного корпусу), вул. М. Кривоноса, 2, м. Тернопіль, 46027).
Із дисертацією можна ознайомитися на офіційному сайті http://www.tnpu.edu.ua та в науковій бібліотеці Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка за адресою: вул. М. Кривоноса, 2, м. Тернопіль, 46027.2025-02-26T00:00:00ZТеоретичні та методичні засади підготовки майбутніх фахівців комп’ютерного профілю до застосування цифрових технологійПотапчук, Ольга Іванівнаhttp://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/347202025-03-24T08:48:40Z2024-11-18T00:00:00ZНазва: Теоретичні та методичні засади підготовки майбутніх фахівців комп’ютерного профілю до застосування цифрових технологій
Автори: Потапчук, Ольга Іванівна
Короткий огляд (реферат): У дисертації розроблено і теоретично обґрунтовано систему підготовки майбутніх фахівців комп’ютерного профілю до застосування цифрових технологій у професійній діяльності. У процесі дослідження з’ясовано вимоги ринку праці до майбутніх фахівців комп’ютерного профілю, охарактеризовано особливості їх професійної підготовки з опорою на інтегративний характер діяльності, яка поєднує інженерний і педагогічний сладники. На основі аналізу науково-методичних джерел визначено, що цифрова трансформація освіти базується на перспективних цифрових технологій (Індустрії 4.0), які створюють нові можливості для вирішення освітніх завдань. Встановлено, що процес підготовки майбутніх фахівців комп’ютерного профілю потребує аналізу можливостей і впровадження цифрових технологій для забезпечення гнучкого навчання в інтерактивному освітньому середовищі з використанням відкритого активного навчального контенту, що забезпечує максимально високий рівень освіти і дає змогу майбутнім фахівцям адаптуватися в умовах стрімкого розвитку цифрових технологій. Теоретико-методологічну базу дослідження склали системний, компетентнісний, інтегративний, особистісно орієнтований, мультимодальний та BYОD-підходи, які дали можливість окреслити завдання дослідження; визначити понятійне поле категорійного апарату дисертаційної роботи; розробити концепцію та спроєктувати структурно-функціональну модель системи підготовки майбутніх фахівців комп’ютерного профілю до застосування цифрових технологій; обґрунтувати організаційно-педагогічні умови та концептуальні напрями підготовки майбутніх фахівців комп’ютерного профілю в контексті реалізації смартосвіти; здійснити аналіз емпіричних даних та сформулювати висновки. Комплексний аналіз проблеми дослідження уможливив визначення концептуальних засад підготовки майбутніх фахівців комп’ютерного профілю до застосування цифрових технологій. Окреслено основні напрями підготовки майбутніх фахівців комп’ютерного профілю в контексті реалізації смартосвіти (технологізація підготовки майбутніх фахівців комп’ютерного профілю; залучення здобувачів освіти до науково-дослідницької роботи; створення і застосування цифрових ресурсів у процесі підготовки майбутніх фахівців комп’ютерного профілю; практико орієнтована підготовка майбутніх фахівців комп’ютерного профілю), які опираються на низку загальнопедагогічних і специфічних принципів, інтеграцію перспективних технологій та методів навчання з метою покращення процесу підготовки майбутніх фахівців комп’ютерного профілю і, водночас, формування їх професійного досвіду. Виокремлено та обґрунтовано організаційно-педагогічні умови підготовки майбутніх фахівців комп’ютерного профілю до застосування цифрових технологій: організація навчально-дослідницької діяльності майбутніх фахівців комп’ютерного профілю засобами цифрових технологій; імплементація технологій Індустрії 4.0 у зміст підготовки майбутніх фахівців комп’ютерного профілю з урахуванням тенденцій цифровізації освіти; реалізація принципу смартосвіти у процесі підготовки майбутніх фахівців комп’ютерного профілю для забезпечення їх професійного спрямування. З урахуванням результатів наукових розвідок і власного досвіду запропоновано реалізація трирівневої цифровізації системи підготовки майбутніх фахівців комп’ютерного профілю: змістовий рівень (удосконалення змісту підготовки майбутніх фахівців відповідно до темпів розвитку цифрових технологій та вимог суспільства до зазначених фахівців); інформаційнотехнологічний рівень (застосування та адаптація сучасних цифрових технологій в освітньому процесі відповідно до професійної спрямованості фахівців); організаційно-методичний рівень (розробка сучасного навчально-методичного забезпечення через створення електронних комплексів, освітніх ресурсів, навчальних лабораторій тощо). Визначено основні компоненти готовності майбутніх фахівців комп’ютерного профілю до застосування цифрових технологій: потребнісномотиваційний, когнітивно-змістовий, діяльнісно-технологічний та рефлексивний. Основними критеріями потребнісно-мотиваційного компоненту є цілеспрямованість здобувачів освіти до самореалізації у професійній діяльності, когнітивно-змістового – сформованість професійних компетентностей майбутніх фахівців відповідно до змісту їх підготовки, діяльнісно-технологічного – навички майбутніх фахівців застосування сучасних цифрових технологій у професійній діяльності, рефлексивного – здатність до самоаналізу, самоосвіти та науково‐дослідницької діяльності. Виокремлені критерії дають змогу діагностувати рівні (понятійно-ілюстративний, репродуктивний, інтегративний, творчий) сформованості компонентів готовності майбутнього фахівця комп’ютерного профілю до застосування цифрових технологій у професійній діяльності. Діагностика сформованості такої готовності здійснювалась відповідно до етапів контролю (самоконтроль, вхідний контроль, поточний, проміжний та підсумковий контроль), які дають можливість досягти основних цілей діагностики: самоствердження, готовність до вивчення нового матеріалу, підтримка адаптивного навчання, діагностика рівня засвоєння навчального матеріалу, визначення рівня оволодіння системою вмінь, визначення результатів навчання майбутніх фахівців комп’ютерного профілю. Розроблено структурно-функціональну модель системи підготовки майбутніх фахівців комп’ютерного профілю до застосування цифрових технологій у професійній діяльності, яка складається із взаємопов’язаних і взаємозалежних блоків (цільового, методологічно-концептуального, змістовопроцесуального та діагностувального). Згідно з цією моделлю процес підготовки майбутніх фахівців комп’ютерного профілю до застосування цифрових технологій розглядається як складова їх професійно-педагогічної підготовки і передбачає врахування загальних освітніх цілей, змісту, форм та методів навчання, особливостей освітнього процесу, а також формування змісту й організацію діяльності здобувачів освіти в межах їх освітнього процесу. Проведено експериментальну перевірку ефективності системи підготовки майбутніх фахівців комп’ютерного профілю до застосування цифрових технологій у професійній діяльності. Результати дослідно-експериментальної роботи підтвердили гіпотезу дослідження та засвідчили дієвість запропонованої системи в освітньому процесі. Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягає у тому, що вперше: на основі авторської концепції, що охоплює методологічний, теоретичний і практичний концепти (рівні), обґрунтовано систему підготовки майбутніх фахівців комп’ютерного профілю до застосування цифрових технологій у професійній діяльності; в узагальненому вигляді ця система спроєктована у структурно-функціональній моделі, яка відображає: мету і завдання системи; компоненти готовності майбутніх фахівців комп’ютерного профілю до застосування цифрових технологій та їх взаємозв’язки; методологічні підходи до організації освітнього процесу (системний, компетентнісний, інтегративний, особистісно орієнтований, мультимодальний, BYОD-підхід); загальнопедагогічні (цифровізації, безперервної освіти, доступності, модульності, професійної мобільності) і специфічні (динамічного змісту освіти, перспективних технологій, смартосвіти) принципи підготовки; зміст, форми (традиційні (лабораторні і практичні заняття, лекції, індивідуальна робота, педагогічна і технологічна практики), інноваційні (науково-практичні гуртки, неформальна освіта), методи (ілюстрування і демонстрування, дискусії, творчий, проблемно-пошуковий, проєктів, проблемних ситуацій, науково-дослідницький) і засоби (цифрові посібники, вебресурси, мультимедіа, програмне й апаратне забезпечення технологій Індустрії 4.0) їх формування; сукупність взаємопов’язаних організаційно-педагогічних умов; діагностичний інструментарій, що охоплює етапи перевірки та їх цілі, інструменти, критерії і показники для визначення рівнів готовності майбутніх фахівців комп’ютерного профілю до застосування цифрових технологій у професійній діяльності; очікуваний результат (готовність майбутніх фахівців комп’ютерного профілю до застосування цифрових технологій у професійній діяльності); визначено й охарактеризовано компоненти (потребнісно-мотиваційний, когнітивно-змістовий, діяльнісно-технологічний та рефлексивний), критерії (цілеспрямованість здобувачів освіти до самореалізації у професійній діяльності, сформованість професійних компетентностей майбутніх фахівців відповідно до змісту їх підготовки, наявність навичок майбутніх фахівців щодо застосування сучасних цифрових технологій у професійній діяльності, здатність до саморозвитку, самоосвіти та науково‐дослідницької діяльності), показники та рівні готовності (понятійно-ілюстративний, репродуктивний, інтегративний, творчий) майбутніх фахівців комп’ютерного профілю до застосування цифрових технологій; обґрунтовано і реалізовано організаційно-педагогічні умови підготовки майбутніх фахівців комп’ютерного профілю до застосування цифрових технологій (організація навчально-дослідницької діяльності майбутніх фахівців комп’ютерного профілю засобами цифрових технологій; імплементація технологій Індустрії 4.0 у зміст підготовки майбутніх фахівців комп’ютерного профілю з урахуванням тенденцій цифровізації освіти; реалізація принципу смартосвіти у процесі підготовки майбутніх фахівців комп’ютерного профілю для забезпечення їх професійного спрямування). Уточнено сутність понять «система підготовки майбутніх фахівців комп’ютерного профілю до застосування цифрових технологій», «професійна підготовка майбутніх фахівців комп’ютерного профілю», «цифрові технології», «смартосвіта». Подальшого розвитку набули: наукові положення щодо організації процесу підготовки майбутніх фахівців комп’ютерного профілю на засадах смартосвіти; методика навчання дисциплін циклу професійної підготовки, що потребує врахування специфіки застосування технологій Індустрії 4.0 в освітньому процесі; методичні підходи до організації навчально-дослідницької діяльності здобувачів освіти в умовах ЗВО засобами цифрових технологій. Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці та впровадженні в освітній процес електронних навчально-методичних комплексів освітніх компонент циклу професійної підготовки для студентів спеціальності 015 Професійна освіта за спеціалізацією «Цифрові технології», які розміщено на сервісах електронних курсів Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка («Інженерна комп’ютерна графіка», «Програмування», «Перспективні мови Web-розробок», «Smart-технології в освіті», «Системи автоматизованого проєктування», «Архітектурна візуалізація»); інтерактивного довідника термінів та понять з інформаційнотехнічних засобів навчання; посібників «Smart-технології в освіті», «Геометричне проєктування засобами САПР», «Програмування засобами С++», «Перспективні мови Web-розробок», методичних рекомендацій для інших освітніх компонентів, зокрема курсових робіт та практик. Платформою для апробацій ідей дослідження став спеціально створений «Інноваційний центр 3Dтехнологій проєктування та виробництва», а також розроблений вебресурс для організації наукової роботи студентів. На основі результатів дослідження розроблено освітню програму «Цифровий дизайн та Smart-технології» та впроваджено в освітній процес Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. На основі результатів дослідження розроблено освітню програму «Цифровий дизайн та Smart-технології» та впроваджено в освітній процес Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Матеріали дослідження можуть бути використані для укладання навчальних посібників і методичних рекомендацій із дисциплін професійної підготовки. Матеріали дисертації слугуватимуть написанню курсових і кваліфікаційних робіт, проєктів. Розроблене навчально-методичне забезпечення може використовуватись в освітньому процесі підготовки фахівців суміжних спеціальностей (наприклад, 014.09 Середня освіта (Інформатика), 122 Комп’ютерні науки).; The thesis develops and theoretically substantiates the system of future computer specialists’ training in the use of digital technologies in professional activity. In the course of the study, the labour market requirements for future computer specialists are clarified, the peculiarities of their professional training are characterized taking into account the integrative nature of activities that combine engineering and pedagogical components. Based on the analysis of scientific and methodological sources, it is determined that the digital transformation of education is based on advanced digital technologies (Industry 4.0), which create new opportunities for solving educational problems. It has been established that the process of future computer specialists’ training requires an analysis of the possibilities and implementation of digital technologies to provide flexible learning in an interactive educational environment, as well as, using open active learning content, which ensures the highest possible level of education and allows future specialists to adapt to the rapid development of digital technologies. The theoretical and methodological basis of the study was formed by the systemic, competence, integrative, personality-oriented, multimodal and BYOD approaches, which made it possible to outline the research objectives and define the conceptual field of the categorical apparatus of the dissertation. It develops a concept and design of a structural and functional model of the system of future computer specialists’ training to use digital technologies; substantiates its organisational and pedagogical conditions and conceptual directions in the course of smart education. It also allows to analyse empirical data and draw conclusions. A comprehensive analysis of the research problem made it possible to determine the conceptual foundations of training of future computer specialists in the use of digital technologies. The main conceptual directions of training of future computer specialists in the context of smart education (technologisation of training of future computer specialists; involvement of students in research work; creation and use of digital resources in the process of training of future computer specialists; practiceoriented training of future computer specialists) are outlined, which are based on a number of general pedagogical and specific principles and integration of advanced technologies and teaching methods into their professional experience. The organisational and pedagogical conditions for training of future computer specialists in the use of digital technologies are allocated and substantiated: organisation of educational and research activities of future computer specialists by means of digital technologies; implementation of Industry 4.0 technologies in the content of training of future computer specialists’, taking into account the trends of digitization of education; realization of the principle of smart education in the process of training future computer specialists’ to ensure their professional direction. Taking into consideration the results of scientific research and own experience, the implementation of a three-level system of digitalization of training of future computer specialists is proposed: content level (improving the content of training of future specialists in accordance with the pace of development of digital technologies and the requirements of society for these specialists); information and technological level (application and adaptation of modern digital technologies in the educational process in accordance with the professional orientation of specialists); organisational and methodological level (development of modern educational and methodological support through the creation of electronic complexes, educational resources, training laboratories, etc.) The main components of the readiness of future computer specialists to use digital technologies are determined: need-orientated and motivational, cognitive and content, activity-technological and reflective. The main criteria of the need-oriented and motivational component are the students' commitment to self-realisation in professional activities. The cognitive and content component is the formation of professional competences of future specialists in accordance with the content of their training. The activity-technological component is the skills of future specialists in the use of modern digital technologies in professional activities. And the reflective one - the ability to self-analysis, self-education and research. The identified criteria allow to diagnose the levels (conceptual and illustrative, reproductive, integrative, creative) of the components of the future computer specialist's readiness to use digital technologies in professional activities. The diagnostics of the formation of such readiness was carried out in accordance with the stages of control (self-control, input control, current, intermediate and final control), which make it possible to achieve the main goals of diagnostics: self-affirmation, readiness to learn new material, support for adaptive learning, diagnostics of the level of learning, determination of the level of mastery of the system of skills, determination of the results of training of future computer specialists. A structural-functional model of the system of training of future computer specialists for the use of digital technologies in professional activity has been developed, which consists of interrelated and interdependent blocks (target, methodological-conceptual, content-procedural and diagnostic). According to this model, the process of training of future computer specialists to use digital technologies is considered as a component of their professional and pedagogical training and involves the consideration of general educational goals, content, forms and methods of teaching, features of the educational process, as well as the formation of content and organisation of activities of students within their educational process. An experimental test of the effectiveness of the system for training future computer specialists in the use of digital technologies in professional activity was carried out. The results of the experimental work confirmed the hypothesis of the study and showed the effectiveness of the proposed system in the educational process. Scientific novelty and theoretical significance of the study is that for the first time: based on the author’s concept, which encompasses methodological, theoretical, and practical concepts (levels), a system of training of future computer specialists for the use of digital technologies in professional activities has been substantiated; іn a generalized form, this system is designed as a structural-functional model, which reflects: the purpose and tasks of the system of training of future computer specialists for the use of digital technologies; components of the readiness of future computer specialists for the use of digital technologies and their interrelationships; methodological approaches to the organisation of the educational process (systemic, competence-based, integrative, personality-oriented, multimodal, BYOD approach); general pedagogical (digitalisation, lifelong learning, accessibility, modularity, professional mobility) and specific (dynamic educational content, advanced technologies, smart education) principles of their training; content, forms (traditional: laboratory, practical classes, lectures, individual work, practice; innovative: scientific and practical circles, non-formal education), methods (illustrating and demonstrating, discussion, creative, problem-solving, project, problem situations, research) and tools (manuals, web resources, multimedia, software and hardware of technologies of Industry 4.0) for their formation; a set of interrelated organisational and pedagogical conditions. They also offer a methodology for monitoring the effectiveness of the system, which includes the stages of verification and their goals, tools, criteria and indicators for determining the levels of readiness of future computer specialists to use digital technologies and the expected result (readiness of future computer specialists to use digital technologies in their professional activities); defined and characterised components of future computer specialists’ readiness to use digital technologies (need-motivational, cognitive and content, activitytechnological and reflective), the criteria (students’ purposefulness for self-realisation in professional activity, formation of professional competences of future specialists in accordance with the content of their training, skills of future specialists in the use of modern digital technologies in professional activity, ability to self-development, selfeducation, scientific and research activities), indicators, as well as levels (conceptual and illustrative, reproductive, integrative, creative) of the future computer specialists readiness to use digital technologies; the organisational and pedagogical conditions for training of future computer specialists in the use of digital technologies are substantiated and implemented (organisation of educational and research activities of future computer specialists by means of digital technologies; implementation of Industry 4.0 technologies in the content of training of future computer specialists, taking into account the trends of digitization of education; realization of the principle of smart education in the process of training future computer specialists to ensure their professional direction). The core of the concepts of “system of training of future computer specialists to use digital technologies”, “professional training of future computer specialists”, “digital technologies”, “smart education” is clarified. The further development of such issues as scientific provisions on the organisation of the process of training future computer specialists on the basis of smart education; methods of teaching disciplines of the professional training cycle that require taking into account the specifics of the use of Industry 4.0 technologies in the educational process; methodological approaches to the organisation of educational and research activities of students in higher education institutions using digital technologies is being observed. The practical significance of the obtained results lies in the development and implementation in the educational process of electronic educational and methodological complexes for the educational components of the professional training cycle for students of specialty 015 Vocational Education, specialization “Digital Technologies”, which are placed on the e-course services of Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University (“Engineering Computer Graphics”, “Programming”, “Perspective Languages of Web Development”, “Smart Technologies in Education”, “Computer Aided Design Systems”, “Architectural Visa”); an interactive glossary of terms and concepts on information technology teaching tools; manuals “Smart Technologies in Education”, “Geometric Design with CAD”, “Programming with C++”, “Promising Web Development Languages”, and guidelines for other educational components, particularly coursework and practices. The platform for testing the research ideas was the specially created “Innovation Centre for 3DDesign and Production Technologies” and the developed web resource for organising students' research work. Based on the results of the research, the educational program “Digital Design and Smart Technologies” was developed and implemented in the educational process of Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University. The research materials can be used to compile textbooks and methodological recommendations for vocational training disciplines. The dissertation materials will be used to write term papers, qualification papers, and projects. The developed educational and methodological support can be used in the educational process of training specialists in related specialities (for example, 014.09 Secondary Education (Informatics), 122 Computer Science).
Опис: Захист відбувся : 19 грудня 2024 року об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради з присудження наукового ступеня доктора наук Д 58.053.01 Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (24 аудиторія (другий поверх головного корпусу), вул. М. Кривоноса, 2, м. Тернопіль, 46027). Із дисертацією можна ознайомитися на офіційному сайті http://www.tnpu.edu.ua та в науковій бібліотеці Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка за адресою: 46027, м. Тернопіль, вул. М. Кривоноса, 2.2024-11-18T00:00:00ZТеорія і практика формування конкурентоспроможності майбутніх учителів математики в процесі науково-дослідницької діяльностіПовідайчик, Михайло Михайловичhttp://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/342382025-03-24T08:47:45Z2024-08-16T00:00:00ZНазва: Теорія і практика формування конкурентоспроможності майбутніх учителів математики в процесі науково-дослідницької діяльності
Автори: Повідайчик, Михайло Михайлович
Короткий огляд (реферат): У дисертаційному дослідженні розглянуто й обґрунтовано теоретичні і методичні засади формування конкурентоспроможності майбутніх учителів математики у процесі науково-дослідницької діяльності. У процесі дослідження визначено екзогенні чинники, які зумовлюють необхідність формування конкурентоспроможності майбутніх учителів математики. До них віднесено: політичні – формування нової освітньої політики України, реалізація євроінтеграційних освітніх процесів; економічні – кризові явища в економіці країни, зростання попиту на конкурентоспроможних учителів математики на вітчизняному освітньому ринку праці; соціальні – низький статус педагогічної професії в суспільстві, недостатній рівень математичної грамотності українських школярів; технологічні – інформатизація суспільства та цифровізація освітньої галузі, впровадження інноваційних практик у педагогічну діяльність. На підставі теорії «п’яти сил» М. Портера виокремлено п’ять ендогенних чинників, які визначають сформованість у майбутніх учителів математики якостей конкурентоспроможного педагога: конкуренція в освітній сфері (психолого-педагогічна, предметно-методична компетентності, професійна спрямованість); потенційні конкуренти (конкурентологічна, полікультурна, цифрова, дослідницька компетентності); нові форми, моделі навчання, напрями освітньої діяльності (професійна мобільність, здатність до навчання впродовж життя, інноваційна, рефлексивна компетентності); роботодавці (соціальна, культурна, підприємницька, лідерська компетентності); споживачі освітніх послуг (компетентність педагогічного партнерства, особистісні здібності до педагогічної діяльності). Поняття конкурентоспроможності вчителя математики визначено як інтегративну якість педагога, яка передбачає здатність застосовувати математичні знання та педагогічні вміння в процесі реалізації педагогічної діяльності на високому рівні професійної мотивації, соціально-культурних, лідерських і підприємницьких здібностей з урахуванням сучасних тенденцій в освітній сфері (цифровізації, полікультурності, інноваційності), що надає переваги в конкурентних відносинах у професії. Охарактеризовано структуру конкурентоспроможності вчителя математики як сукупність мотиваційного, когнітивного, операційнодіяльнісного, особистісно-рефлексивного компонентів. Визначено критерії, показники і рівні сформованості компонентів конкурентоспроможності вчителя математики. Критеріями і показниками мотиваційного компонента є мотиваційно-ціннісний (умотивованість до педагогічної професії і формування власної конкурентоспроможності; сформованість цінностей конкурентних переваг у професійній діяльності); когнітивного – знаннєвий (сформованість системи психолого-педагогічних знань, особливостей педагогічної діяльності в конкурентному середовищі, полікультурному просторі, знань освітніх інновацій, педагогічного партнерства, науково-дослідницьких, ІКТ-знань; усвідомлення сутності і важливості конкурентоспроможності вчителя математики; розвиненість критичного мислення), операційно-діяльнісного – процесуальний (сформованість педагогічних (гностичних, проєктувальних, конструктивних, організаційних, комунікативних), дослідницьких умінь, здатності до педагогічної діяльності в полікультурному середовищі, до інноваційної діяльності, педагогічного партнерства, ІКТ-умінь; розвиненість конкурентних умінь), особистісно-рефлексивного – індивідуально-психологічний (сформованість значущих особистісних, соціальних і професійних якостей конкурентоспроможного педагога; здатність до рефлексії); рівні – низький, середній, достатній, високий. Проаналізовано шляхи формування конкурентоспроможності майбутніх учителів математики у наукових розвідках і практиці вищої школи. Виявлено низку освітніх парадигм (компетентнісна (О. Дубасенюк, Н.Микитенко, Н. Ничкало, О. Овчарук), особистісно орієнтована (І. Бех, І. Зязюн, В. Паламарчук), розвивального навчання (А. Алексюк, С. Гончаренко, О. Савченко), «навчання через дослідження» (Р. Барнет, Е. Керлінгер, І. Козубовська, І. Попович, М. Сміт, Д. Хартс)), теорій (поведінкова (А. Сміт, А. Маршалл, Дж.Б. Кларк), структурна (А. Курно, Дж. Робінсон, Е. Чемберлін), функціональна (Ф. Хайєк, Й. Шумпетер), стратегічна (Дж. Мур, М. Портер, Г. Хаммел)) і моделей (формування конкурентоспроможності людського потенціалу (І. Мовіле), трикомпонентна модель формування конкурентоспроможності (М. Вендланд)), які лежать в основі реалізації цього процесу. Обґрунтовано, що їхнє комплексне урахування, а також синергетичний ефект від їх взаємодії забезпечує успішне формування конкурентоспроможності майбутніх учителів математики. Досліджено сучасний стан професійної підготовки майбутніх учителів математики та формування їх конкурентоспроможності в українських ЗВО. Результати дослідження засвідчують про відсутність загальної орієнтації освітнього процесу на цілеспрямоване формування конкурентоспроможності майбутніх учителів математики, неусвідомлення викладачами й студентами необхідності здійснення такої підготовки, їхню неготовність до цього процесу. Вивчення зарубіжного досвіду формування конкурентоспроможності майбутніх учителів математики (у США та деяких європейських країнах) уможливило виявлення його особливостей та визначення кращих практик з метою впровадження в освітній системі України. Обґрунтовано, що значний потенціал у процесі формування конкурентоспроможності майбутніх учителів математики має науководослідницька діяльність – особливий вид інтелектуально-творчої діяльності, спрямований на теоретичне й експериментальне вивчення явищ і процесів, обґрунтування фактів, виявлення закономірностей за допомогою наукових методів пізнання. Структура науково-дослідницької діяльності містить мотиви, ціль, об’єкт, предмет, процес, результат. Визначено, що в процесі формування конкурентоспроможності майбутніх учителів математики науково-дослідницька діяльність виконує такі функції: аналітичну, орієнтаційну, прогностичну, інформаційну, інноваційну, проєктувальну, системотвірну, рефлексивну, фахового розвитку. Розроблено і впроваджено модель освітнього середовища ЗВО, орієнтованого на дослідження, яка містить компоненти (цільовий, організаційний, інформаційно-ресурсний, технологічний, змістовий, результативний), сферу взаємодії суб’єктів науково-дослідницької діяльності у межах підсередовищ: навчального (організація теоретичної підготовки майбутніх учителів математики через дослідження, самостійна робота), практико-професійного (навчальні і виробничі практики, волонтерська робота, неформальна освіта), позааудиторної професійно спрямованої роботи (ініціативна науково-дослідницька діяльність поза навчальними планами і програмами). Обґрунтовано концепцію формування конкурентоспроможності майбутніх учителів математики у процесі науково-дослідницької діяльності, яка базується на визнанні конкурентоспроможності результативним компонентом професійної підготовки і сутнісною характеристикою вчителя математики. Теоретикометодологічною основою концепції є філософські, економічні, психологопедагогічні положення, взаємопов’язані екзогенні та ендогенні чинники, особливості професійної діяльності вчителя математики, що дають змогу трактувати формування конкурентоспроможності майбутніх учителів математики як поетапний процес, який реалізується в ЗВО через використання можливостей науково-дослідницької діяльності, що зумовлює якісні зміни у рівнях сформованості досліджуваної якості. Визначено мету, основні характеристики концепції, охарактеризовано її теоретичний, методологічний і практичний рівні. Спроєктовано й експериментально перевірено систему формування конкурентоспроможності майбутніх учителів математики у процесі науководослідницької діяльності, яка охоплює такі блоки: концептуально-цільовий (мета, завдання, методологічні підходи, загальні і специфічні принципи); структурно-змістовий (ендогенні чинники формування конкурентоспроможності майбутніх учителів математики, її зміст і структура (мотиваційний, когнітивний, операційно-діяльнісний, особистіснорефлексивний компоненти)); процесуально-технологічний (етапи (адаптаційний, базовий, інтегрувальний), освітні компоненти, навчальнометодичне і технологічне забезпечення, яке реалізується в межах освітнього середовища ЗВО, орієнтованого на дослідження); аналітико-результативний (критерії, показники, рівні сформованості конкурентоспроможності майбутніх учителів математики, результат). Обґрунтовано, що ефективність зазначеної системи забезпечується реалізацією педагогічних умов: залучення майбутніх учителів математики до науково-дослідницької діяльності з першого курсу; створення конкурентного освітнього середовища в ЗВО задля формування конкурентоспроможності майбутніх учителів математики; мотиваційно-стимулювальний супровід формування конкурентоспроможності майбутніх учителів математики через застосування комплексу педагогічних стимулів; врахування індивідуальностильових особливостей майбутніх учителів математики у процесі формування їх конкурентоспроможності; забезпечення ефективної партнерської взаємодії суб’єктів формування конкурентоспроможності майбутніх учителів математики. Розроблено й апробовано діагностичний інструментарій для визначення рівня сформованості конкурентоспроможності майбутніх учителів математики. Здійснено кількісний і якісний аналіз результатів досліджуваного процесу, що зафіксував статистично значущі відмінності між рівнями сформованості конкурентоспроможності майбутніх учителів математики експериментальної та контрольної груп, що дало змогу підтвердити загальну гіпотезу дослідження щодо дієвості системи формування конкурентоспроможності майбутніх учителів математики у процесі науково-дослідницької діяльності та визначених педагогічних умов, які забезпечують її ефективність. Практичне значення дослідження полягає в розробці і впровадженні в освітній процес підготовки майбутніх учителів математики навчальних посібників і методичних рекомендацій, авторських програм та електронних ресурсів, які розкривають теоретичні і практичні засади процесу формування конкурентоспроможності майбутніх учителів математики та забезпечують його реалізацію, а саме: посібників: «Основи соціальної інформатики», «Розробка автоматизованих систем навчання та контролю знань учнів і студентів»; методичних рекомендацій: «Вища математика. Основи теорії ймовірностей», «Математико-статистичні методи аналізу даних», «Збірник завдань з математики для професійної орієнтації вступників», «Збірник завдань Всеукраїнських олімпіад з математики Ужгородського національного університету», «Методичні рекомендації до виконання наукових робіт», «Інноваційні технології підготовки фахівців у вищій школі», «Деякі графічні та аналітичні методи розв’язування задач з параметрами», «Деякі методи розв’язування раціональних нерівностей», «Організаційно-методичні засади формування конкурентоспроможності вчителя математики в процесі науково-дослідницької діяльності»; програми факультативного курсу «Конкурентоспроможність сучасного педагога»; навчально-методичного забезпечення формування конкурентоспроможності майбутніх учителів математики у системі Moodle. Теоретичні положення і методичні матеріали дисертаційного дослідження можуть бути використані викладачами ЗВО у процесі розробки навчальнометодичного забезпечення професійної підготовки майбутніх учителів математики, педагогами ЗЗСО, студентами в процесі самоосвітньої діяльності.; Theoretical and methodological principles of forming the competitiveness of future teachers of mathematics in the process of scientific research activity have been studied and substantiated in the dissertation. The study has identified exogenous factors, which determine the need for the formation of the competitiveness of future teachers of mathematics. Exogenous factors include political ones – the formation of a new educational policy of Ukraine, implementation of European integration processes in the field of education; economic – crisis phenomena in the country’s economy, growth in demand for competitive teachers of mathematics in the domestic educational labor market; social – low status of the teaching profession in society, insufficient level of mathematical literacy of Ukrainian schoolchildren; technological – informatization of society and digitalization of the sector of education, implementation of innovative practices in pedagogical activity. Based on M. Porter’s theory of «five forces», five endogenous factors determining the formation of the qualities of a competitive teacher in future teachers of mathematics are identified: competition in the educational environment (psychological and pedagogical, subject-based and methodological competences, professional orientation); potential rivals (competitiveness-driven, multicultural, digital, research competences); new forms, models of education, directions of educational activity (professional mobility, lifelong learning, innovation-driven, reflexive competences); employers (social, cultural, entrepreneurial, leadership competences); consumers of educational services (competence of pedagogical partnership, personal skills for pedagogical activity). The concept of the competitiveness of teachers of mathematics is defined as an integrative quality of a teacher, which implies the ability to apply mathematical knowledge and pedagogical skills in the process of implementing pedagogical activity at a high level of professional motivation, socio-cultural, leadership and entrepreneurial skills, taking into account modern trends in the educational sphere (digitalization, multiculturalism, innovation), which makes it possible to gain advantages in competitive relations in the profession. The structure of the competitiveness of teachers of mathematics is characterized as a set of motivational, cognitive, operational and activity-based, and personalityoriented reflexive components. The criteria, indicators and levels of formation of the components of the competitiveness of future teachers of mathematics have been determined. The criteria and indicators of the motivational component are motivational and value-based (motivation to the teaching profession and the formation of one’s own competitiveness; formation of the values of competitive advantages in professional activity); cognitive knowledge-based (formation of a system of psychological and pedagogical knowledge, peculiarities of pedagogical activity in a competitive environment, multicultural environment, knowledge of innovations in education, pedagogical partnership, scientific and research, information and communication technology knowledge; awareness of the essence and importance of the competitiveness of future teachers of mathematics; development of critical thinking); operationalal and activity-based – procedural (formation of pedagogical (gnostic, design, constructive, organizational, communicative), research skills, ability to perform pedagogical activity in a multicultural environment, skills to innovative activity, pedagogical partnership, information and communication technology skills; development of competitive skills); personality-oriented reflexive – individual psychological (formation of significant personal, social and professional qualities of the teacher’s competitiveness; ability to reflect); levels – low, medium, sufficient, high. The ways of forming the competitiveness of future teachers of mathematics have been analyzed in scientific research papers and higher education practice. The most common educational paradigms, theories and models developed by domestic and foreign researchers, which are of great importance for understanding the competitiveness of future teachers of mathematics and ways of its formation, have been studied. They include educational paradigms (competence-based (O. Dubaseniuk, N. Nychkalo, O. Ovcharuk), personality-oriented (I. Bekh, I. Ziaziun, V. Palamarchuk), developmental learning (A. Aleksiuk, S. Honcharenko, O. Savchenko), learning through research (R. Barnett, E. Kerlinger, I. Kozubovska, I. Popovych, M. Smith, D. Harts)), theories of competition (behavioral (A. Smith, A. Marshall, J.B. Clark), structural (A. Cournot, J. Robinson, E. Chamberlin), functional (J. Schumpeter, F. Hayek), strategic (J. Moore, M. Porter, G. Hammel)) and theories of models (formation of competitiveness of human potential (I. Moville), three-component model of competitiveness formation (M. Wendland)). The leading methodological approaches that underlie the implementation of the studied process in individual Ukrainian higher education institutions have been identified. It has been substantiated that a comprehensive consideration of these theoretical and methodological foundations, as well as the synergistic effect of their interaction, ensures the successful formation of the competitiveness of future teachers of mathematics and their further effective activity. The current state of professional training of future teachers of mathematics and the formation of their competitiveness in Ukrainian higher education institutions has been studied. The results of the study indicate the lack of general orientation of the educational process towards the purposeful formation of the competitiveness of future teachers of mathematics, the lack of awareness of the need for such training among teachers and students, their unpreparedness for this process. The study of foreign experience in the formation of the competitiveness of future teachers of mathematics (in the USA and some European countries) made it possible to identify its features and determine the best practices for their implementation in the educational system of Ukraine. It has been substantiated that scientific research activity performed by students, which is a special type of intellectual and creative activity aimed at theoretical and experimental study of phenomena and processes, substantiation of facts, and identification of regularities using scientific methods of learning, has a significant potential in the process of forming the competitiveness of future teachers of mathematics. The structure of the scientific research activity includes motives, goal, object and subject, process, and result. It is determined that scientific research activity performs the following functions in the process of forming the competitiveness of future teachers of mathematics: analytical, navigational, prognostic, informational, innovative, design, system-building, reflexive, and professional development based. A model of the research-oriented educational environment of a higher education institution has been developed and tested. It contains the following components (target, organizational, information and resource, technological, content, and result), the sphere of interaction of subjects of scientific research activity within the following subenvironments: educational (organization of theoretical training of teachers of mathematics through research, self-study), practical and professional (practice, volunteering, non-formal education), extracurricular profession-oriented work (initiative-driven extracurricular scientific research activity). The concept of forming the competitiveness of future mathematics teachers in the process of scientific research activity is substantiated, which is based on the recognition of competitiveness as an effective component of professional training and an essential characteristic of a mathematics teacher. The theoretical and methodological basis of the concept is philosophical, economic, psychologicalpedagogical provisions, interconnected exogenous and endogenous factors, peculiarities of the professional activity of a mathematics teacher, which make it possible to interpret the formation of the competitiveness of future teachers of mathematics as a step-by-step process that is implemented in higher education institutions through the use of opportunities for scientific and research activities, which causes qualitative changes in the levels of formation of the studied quality. The purpose, main characteristics of the concept are defined, its theoretical, methodological and practical levels are characterized. The system of forming the competitiveness of future teachers of mathematics in the process of scientific research activity is scientifically substantiated, developed and experimentally tested, its main blocks are: conceptual and target-based (goal, objectives, methodological approaches, general and specific principles); structure and content-based (endogenous factors of formation of the competitiveness of future teachers of mathematics, its content and structure (motivational, cognitive, operation and activity-based, and personality-oriented reflexive components)); procedural and technological (stages (adaptational, basic, integrative), educational components, teaching methodological and technological support implemented within the researchoriented educational environment of a higher education institution); analytical and result-based (criteria, indicators, levels of formation of the competitiveness of future teachers of mathematics). It is substantiated that the effectiveness of this system is ensured by the implementation of pedagogical conditions: involvement of future teachers of mathematics in scientific research activity from the first year of study; creation of competitive educational environment in higher education institutions for the formation of the competitiveness of future teachers of mathematics; motivational and stimulating support for the formation of the competitiveness of future teachers of mathematics through the application of a set of pedagogical incentives; taking into consideration the individual-stylistic features of future teachers of mathematics in the process of forming their competitiveness; ensuring effective partnership interaction of the subjects of formation of the competitiveness of future teachers of mathematics. A diagnostic toolkit for determining the level of formation of the competitiveness of future teachers of mathematics has been developed and tested. A quantitative and qualitative analysis of the results of the process of formation of the competitiveness of future teachers of mathematics in the process of scientific research activity has been carried out, which has recorded statistically significant differences between the levels of formation of the competitiveness of future teachers of mathematics among students of the experimental and control groups, which allowed to confirm the general hypothesis of the study regarding the effectiveness of the system of formation of the competitiveness of future teachers of mathematics in the process of scientific research activity and the specified pedagogical conditions that ensure its effectiveness. The practical significance of the results of the study lies in the development and implementation of teaching aids and methodological recommendations, author programs and electronic resources that reveal the theoretical and practical principles of the process of forming the competitiveness of future teachers of mathematics and ensure its implementation, namely: study guides: «Fundamentals of Social Informatics», «Development of Automated Systems for Teaching and Control of Pupils and Students’ Knowledge»; methodological recommendations: «Higher Mathematics. Fundamentals of Probability Theory», «Mathematical and Statistical Methods of Data Analysis», «Collection of Mathematical Tasks for Professional Guidance of Applicants», «Uzhhorod National University Collection of Tasks for AllUkrainian Olympiads in Mathematics», «Methodological Recommendations for Writing Research Papers», «Innovative Technologies for Training Specialists in Higher Education», «Some Graphical and Analytical Methods of Solving Problems with Parameters», «Some Methods of Solving Rational Inequalities», «Organizational and Methodological Principles of Forming Competitiveness of Teacher of Mathematics in the Process of Scientific Research Activity»; author program of the elective course «Competitiveness of the Modern Educator»; educational and methodological support for the formation of the competitiveness of future teachers of mathematics in Moodle. The theoretical provisions and methodological resources of the dissertation research can be used by university teachers in the process of developing educational and methodological support for the professional training of future teachers of mathematics, teachers of mathematics in comprehensive secondary schools, and students in the process of self-study.
Опис: Захист відбувся 19 вересня 2024 року об 11 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 58.053.01 Тернопільського національного
педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (24 аудиторія (другий
поверх головного корпусу), вул. М. Кривоноса, 2, м. Тернопіль, 46027).2024-08-16T00:00:00Z